6.7. Захист від випромінювань оптичного діапазону

6.7.1. Захист від інфрачервоного випромінювання

6.7.1.1. Характеристика ІЧ випромінювань. Інфрачервоне випро­мінювання (теплове) виникає скрізь, де температура вище абсолют­ного нуля, і є функцією теплового стану джерела випромінювання. Більшість виробничих процесів супроводжується виділенням тепла, тепло виділяється виробничим устаткуванням і матеріалами. Нагріті тіла віддають своє тепло менш нагрітим трьома способами: теплопровідністю, тепловипромінюванням, конвекцією. Досліджен­ня показують, що близько 60% тепла, що втрачається, приходиться на частку тепловипромінювання. Промениста енергія, проходячи простір від нагрітого тіла до менш нагрітого, переходить у теплову енергію в поверхневих шарах тіла, що опромінюється. У результаті поглинання випромінюваної енергії підвищується температура тіла людини, конструкцій приміщень, устаткування, що значною мірою впливає на метеорологічні параметри (приводить до підвищення температури повітря в приміщенні).

Джерела ІЧ опромінювання поділяються на природні (природ­на радіація сонця, неба) і штучні — будь-які поверхні, темпера­тура яких вища порівняно з поверхнями, що опромінюються. Для людини це всі поверхні з температурою вищою 36-37°С.

За фізичною природою ІЧ випромінювання являє собою потік матеріальних часток, яким притаманні квантові і хвильові власти­вості. ІЧ випромінювання охоплює область спектра з довжиною хвилі 0,78...540 мкм.

6.7.1.2. Вплив ІЧ випромінювань на людину. ІЧ випромінювання чи­нять на організм, в основному, тепловий вплив. Ефект дії ІЧ ви­промінювання залежить від довжини хвилі, що обумовлює глиби­ну його проникнення. У зв'язку з цим діапазон ІЧ випромінювань розбитий на три області А(λ = 0.76-1.4 мкм), В(λ= 1.4-3.0 мкм) і С(λ > 3 мкм). Перша область (А) має велику проникність че­рез шкіру і позначається як короткохвильова. В і С відносять до довгохвильових. Довгохвильові ІЧ випромінювання поглина­ються в епідермісі, а короткохвильові — в шарах дерми і підшкірній жировій клітковині. Дія ІЧ випромінювань при пог­линанні їх у різних шарах шкіри зводиться до нагрівання її. При цьому збільшується обмін речовин, збільшується вміст натрію і фосфору в крові, зменшується число лейкоцитів, відбу­вається поляризація шкіри людини. ІЧ випромінювання впливає на функціональний стан центральної нервової системи, приво­дить до змін у серцево-судинній системі, учащається пульс і ди­хання, підвищується температура тіла, підсилюється пото­виділення. ІЧ випромінювання діють на слизову оболонку очей, кришталик і можуть привести до патологічних змін в очах: по­мутніння рогівки і кришталика, кон'юнктивіту, опіку сітківки. Найбільш тяжкі ураження зумовлюються короткими ІЧ вип­ромінюваннями. При інтенсивному впливі цих випромінювань на непокриту голову може статися так званий сонячний удар — головний біль, запаморочення, частішання пульсу і дихання, непритомність, порушення координації рухів, ураження моз­кових тканин аж до менінгіту й енцефаліту.

6.7.1.3. При тривалому перебуванні в зоні ІЧ випромінювань відбу­вається порушення теплового балансу в організмі. Порушується робота терморегулюючого апарату, посилюється діяльність серце­во-судинної і дихальної систем, потовиділення, відбувається втра­та потрібних організму солей. Останнє позбавляє кров здатності утримувати воду, що приводить до швидкого виділення з ор­ганізму знову випитої рідини. Порушення теплового балансу вик­ликає захворювання, що називається гіпотермією. Спостері­гається зниження уваги, підвищується стомлюваність, знижується продуктивність праці.

6.7.1.4. Нормування ІЧ випромінювань. Інтенсивність ІЧ радіації необхідно вимірювати на робочих місцях чи у робочій зоні побли­зу джерела випромінювання. Нормування ІЧ випромінювань здійснюється згідно з санітарними нормами ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ-12.4.123-83.

6.7.1.5. При наявності джерел з інтенсивністю 35,0 Вт/м² і більше тем­пература повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду ро­ку, на непостійних — верхніх меж допустимих значень для по­стійних робочих місць.

При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий ме­тал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/м². Величина опромінюваної площі не повинна переви­щувати 25% поверхні тіла працюючого при обов'язковому викорис­танні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).

6.7.1.6. Захист від ІЧ випромінювань. Засоби захисту від дії ІЧ випромінювання такі: захист часом, захист відстанню, усунення джерела тепловиділень; теплоізоляція гарячих поверхонь, екранування й охолодження гарячих поверхонь.

При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використову­ються ЗІЗ: спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.

6.7.1.7. В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ:

• для постійної роботи в гарячих цехах - спецодяг (костюм чо­ловічий повстяний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів -автономна система індивідуального охолодження в комплекті зповстяним костюмом;

• при аварійних роботах - тепловідбиваючий комплект з ме­талізованої тканини;

• для захисту ніг від теплового випромінення, іскор і бризок розплавленого металу та контакту з нагрітими поверхнями - взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;

• для захисту рук від опіків - вачеги, рукавиці суконні, брезентові, комбіновані з надолонниками з шкіри та спилку;

• для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу — повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;

• для захисту очей та обличчя — щиток теплозахисний стале­вара, з приладнаними для нього захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри за­хисні козиркові з світлофільтрами.

6.7.1.8. У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях немож­ливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінен­ня працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обгрунтовану недоцільність, використовуються обдування, душування, водоповітряне душування і т. ін.

6.7.1.9. При тепловому опроміненні від 140 до 350 Вт/м² необхідно збільшувати на постійних робочих місцях швидкість руху повітря на 0,2 м/с за нормовані величини; при тепловому опроміненні, що перевищує 350 Вт/м², доцільно застосовувати повітряне ду­шування робочих місць, охолодження стін, підлоги, стелі, вживати підсолену воду. Застосовують раціональний питний режим, режим праці, гідропроцедури.