- •Довідник
- •1. Загальні положення
- •1.1. Основні терміни з питань охорони праці
- •1.2. Законодавство про охорону праці
- •2. Організація охорони праці
- •2.1. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •2.2. Обов’язки та права працівників на охорону праці
- •2.3. Служба охорони праці
- •2.4. Управління внутрішніми нормативними актами
- •2.5. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці
- •2.6. Навчання працівників з питань охорони праці
- •2.7. Професійний добір, медичний огляд працівників
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Видача дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами
- •2.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •3. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4. Правове регулювання охорони праці окремих категорій населення
- •4.1. Охорона праці жінок
- •4.2. Охорона праці неповнолітніх
- •4.3. Охорона праці інвалідів
- •4.4. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням
- •4.5. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •5.1. Порядок перегляду, розроблення, підготовки та подання на реєстрацію нормативно-правових актів з охорони праці
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці, дія яких поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності
- •5.3. Нормативно-правові акти з охорони праці для вугільної промисловості
- •5.4 Нормативно-правові акти з охорони праці для гірничодобувної промисловості
- •5.5.Нормативно-правові акти з охорони праці для металургійної промисловості
- •5.6. Нормативно-правові акти з охорони праці для машинобудівної галузі
- •5.7. Нормативно-правові акти з охорони праці для хімічної промисловості
- •5.8. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників легкої промисловості
- •5.9. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельних матеріалів
- •5.10. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельної галузі
- •5.11.Нормативно-правові акти з охорони праці для електроенергетитики
- •5.12. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників сільського господарства
- •5.13. Нормативно-правові акти з охорони праці для транспортної галузі
- •5.14. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників медичних закладів
- •6. Гігієна праці
- •6.1. Основні поняття гігієни праці
- •6.2. Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
- •6.3. Мікроклімат
- •6.3.1. Загальні відомості
- •6.3.2. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •6.4. Виробничий шум, ультразвук, інфразвук
- •6.4.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •6.4.3. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку
- •6.5. Вібрація
- •6.5.1.Загальні поняття вібрації
- •6.5.2. Вплив вібрації на людину
- •6.6. Електромагнітні випромінювання
- •6.6.1. Загальні поняття та визначення
- •6.6.2. Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.7. Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •6.7.1. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.7.2. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.7.3. Захист від лазерного випромінювання
- •6.8. Іонізуюче випромінювання
- •6.8.1.Визначення та основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.8.2. Дія іонізуючих випромінювань
- •6.8.3. Нормування іонізуючих випромінювань, захист
- •6.9. Робота з візуальними дисплейними терміналами
- •6.10.Виробниче освітлення
- •6.10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини
- •6.10.2. Природне освітлення
- •6.10.3. Суміщене освітлення
- •6.10.4. Штучне освітлення
- •6.11. Напруженість праці
- •6.12. Атестація робочих місць
- •6.13. Санітарні норми та правила з питань гігієни праці
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •7.1. Загальні положення щодо розслідування та обліку нещасних випадків
- •7.2.Спеціальне розслідування
- •7.3. Розслідування та облік випадків професійних захворювань
- •7.4. Розслідування та облік аварій
- •8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •8.1. Страхування від нещасного випадку
- •8.2. Страховий ризик
- •8.4. Повноваження страхових експертів з охорони праці
- •8.5. Перелік документів, що подається до Фонду для проведення страхових виплат
- •8.6. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •8.7. Страхові внески страхувальників, клас професійного ризику
- •9. Основи безпеки виробництва
- •9.1. Загальні положення безпеки виробництва
- •9. 2. Безпека обладнання, що працює під тиском
- •9.2.11. Технічні вимоги щодо безпеки обладнання, що працює під тиском.
- •9.2.12. Вимоги до проектування.
- •9.2.28. Маркування і етикетування
- •9. 3. Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування
- •10. Електробезпека
- •10.1 . Загальні положення
- •10.2. Дія електричного струму на організм людини
- •10.3. Допустимі значення струмів і напруг
- •10.4. Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності
- •10.5 .Основні причини електротравматизму на виробництві
- •10.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •10.7. Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом
- •10.8.Система електрозахисних засобів
- •10.9. Система організаційно-технічних заходів і засобів
- •10.10. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •10.11. Захист від статичної електрики
- •11. Пожежна безпека
- •11.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж
- •11.2. Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”
- •11.3. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва
- •11.4. Служба пожежної безпеки
- •11.5. Пожежний нагляд
- •11.6. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення
- •11.7. Видача дозволу на початок роботи
- •11.8. Добровільні пожежні дружини
- •11.9. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •11.10. Облік пожеж
- •11.11. Навчання з питань пожежної безпеки
- •11.12. Виявлення та гасіння пожеж
- •11.13. Протипожежний режим об’єкта
- •12. Нормативно-правові акти з пожежної безпеки
- •12.1. Розроблення, затвердження, перегляд, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Погодження нормативних, нормативно-технічних документів
- •12.2. Загальнодержавні правила пожежної безпеки
- •12.3. Міжгалузеві правила пожежної безпеки
- •12.4. Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості
- •12.5. Правила пожежної безпеки для підприємств металургійної промисловості
- •12.6. Правила пожежної безпеки для підприємств машинобудівної промисловості
- •12.7. Правила пожежної безпеки для підприємств хімічної промисловості
- •12.8. Правила пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості
- •12.9. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпеки
- •12.10. Правила пожежної безпеки для підприємств електроенергетики
- •12.11. Правила пожежної безпеки для сільського господарства
- •12.12. Правила пожежної безпеки для транспортної галузі
- •12.13. Державні стандарти України з питань пожежної безпеки
- •12.14. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки
7.2.Спеціальне розслідування
7.2.1. Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).
7.2.2. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ України 04.07.2007 р. №370 та зареєстрованого в Мін’юсті України 07.08.2007 № 902/14169.
7.2.3. Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок з тяжким наслідком, випадок смерті працівника на підприємстві, а також випадок зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати з використанням засобів зв'язку повідомлення за формою згідно з додатком 9 постанови КМ 25.08. 2004 р. № 1112:
територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;
органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації);
установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);
первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий;
органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).
7.2.4. Повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше. Спеціальне розслідування такого випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування
7.2.5. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
До складу спеціальної комісії включаються:
посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;
представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
представник профспілкового органу вищого рівня;
представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);
представник інспекції державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин (трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, тракторні причепи, обладнання тваринницьких ферм, посівні та збиральні машини).
7.2.6. Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включені спеціалісти органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.
7.2.7. Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу спеціальної комісії, але має право брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
7.2.8. Роботодавець (якщо постраждав роботодавець - орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування) зобов'язаний забезпечити належні умови і сприяти роботі спеціальної комісії.
7.2.9. Члени спеціальної комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб, працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та інших осіб - свідків нещасного випадку.
7.2.10. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держгірпромнагляду. До складу цієї комісії включаються керівники Держгірпромнагляду, органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузевого або територіального об'єднання профспілок, роботодавця, представники первинних організацій профспілок, членами яких є потерпілі, або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілок, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), органів охорони здоров'я та інших органів.
7.2.11. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від 2 до 4 осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держгірпромнагляду або за його дорученням наказом територіального органу Держгірпромнагляду.
У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що призвела до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається посадова особа Держнаглядохоронпраці, яка входить до складу комісії, утвореної Кабінетом Міністрів України.
7.2.12. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
7.2.13. За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом.
До матеріалів спеціального розслідування належать:
копія рішення Кабінету Міністрів України про створення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії з потерпілими), якщо воно приймалось;
копія наказу органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання про призначення спеціальної комісії;
примірник акта форми Н-5;
примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ) стосовно кожного потерпілого, примірник карти форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом;
протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 10;
ескіз місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 11, необхідні плани, схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устатковання, інструменту тощо;
висновок експертної комісії, якщо вона утворювалася, та висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;
медичний висновок про причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми потерпілого, а також про стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
висновок лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь), результати санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, проведених установами, організаціями, лабораторіями, яким надано право проводити такі дослідження (у разі їх проведення);
протоколи рішень спеціальної комісії про розподіл функцій між членами цієї комісії та про призначення експертної комісії;
протоколи опитування та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, згідно з додатком 12;
копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;
витяги із законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги яких були порушені;
копії приписів, протоколів про адміністративні правопорушення, що стосуються нещасного випадку, виданих роботодавцеві посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
довідка про матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок настання нещасного випадку, та надання потерпілому чи членам його сім'ї матеріальної допомоги.
7.2.14. Матеріали спеціального розслідування випадку смерті працівника на підприємстві повинні містити:
копію наказу органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання про призначення комісії із спеціального розслідування цього випадку;
примірник акта форми Н-5;
примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ) стосовно потерпілого, примірник карти форми П-5 стосовно потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом;
протокол огляду місця, де стався такий випадок, за встановленою формою;
медичний висновок про причини смерті, а також про стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
інші документи залежно від обставин і причин цього випадку.
7.2.15. Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 зобов'язаний:
видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків, який обов'язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій. Про виконання запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у розслідуванні, у зазначені в акті форми Н-5 строки;
надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні, Держгірпромнагляду, Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці, виконавчій дирекції Фонду, а у разі розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - також установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий.
Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірником карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається:
потерпілому, членам його сім'ї або особі, яка представляє його інтереси;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
Примірник матеріалів спеціального розслідування залишається на підприємстві та зберігається протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.
7.2.16. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин . Роботодавець на підставі актів форми Н-1 та форми НПВ подає відповідним організаціям державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе відповідальність за її достовірність. Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду ведуть облік усіх нещасних випадків.
Держгірпромнагляд , інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації ведуть оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.
Органи державної пожежної охорони ведуть облік осіб, які постраждали під час пожеж, а установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань (отруєнь).