2.2. Формування та облік резервів збитків

Формування резервів збитків здійснюється страховиками при наявності відомих вимог страхувальників (перестрахувальників) на звітну дату, що підтверджуються відповідними заявами.

Величина резервів збитків на звітну дату є сумою зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників, по яких не прийнято рішення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум.

Величина резервів збитків відображається у відповідній окремій статті балансу страховика як технічні резерви.

Сума збільшення величини резервів збитків у звітному періоді належить до витрат страховика, сума зменшення - до доходів від страхової діяльності.

Вимоги до перестраховиків згідно з договорами перестраховування при настанні страхових випадків у звітному періоді формують права вимоги до перестраховиків і обліковуються як частка перестраховиків у резервах збитків. Збільшення (зменшення) суми таких вимог до перестраховиків у звітному періоді відповідно збільшує (зменшує) доход від страхової діяльності.

3. Розміщення страхових резервів

3.1. Здійснюючи фінансово-господарські операції, страховики повинні забезпечувати диверсифікованість своїх активів. При цьому обсяги технічних резервів повинні бути представлені однією або декількома з таких категорій активів:

грошові кошти на розрахунковому рахунку;

банківські вклади (депозити);

нерухоме майно;

цінні папери, що передбачають одержання доходів;

цінні папери, що емітуються державою;

права вимоги до перестраховиків;

готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

При цьому, величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів і обліковується як розміщення технічних резервів в обмежених обсягах (у відсотках до обсягів наявних технічних резервів), а саме:

банківський вклад (депозит) - в кожному банку не більше 30;

нерухоме майно - не більше 10;

права вимоги до перестраховиків - не більше 50;

цінні папери, що передбачають одержання доходів - не більше 40, в тому числі:

акції, які не котируються на фондовій біржі, - не більше 15, з них акцій одного емітента - не більше 2;

акції, які котируються на фондовій біржі, - не більше 5 одного емітента;

облігації - не більше 5, з них облігацій одного підприємства - не більше 2.

(дію пункту 3.1 Положення зупинено до 1 січня 1999 року

згідно з наказом Укрстрахнагляду від 06.10.98 р. N 64)

3.2. У разі, коли обсяги страхових резервів, сформованих в іноземних валютах, перевищують 10% від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності та безпечності розміщення страхових резервів не менше 60% таких резервів мають бути представлені у цих же валютах активами таких категорій:

грошові кошти на розрахунковому (субрахунковому) рахунку в іноземній валюті;

банківські вклади (депозити) в іноземній валюті.

3.3. Не менше 90% страхових резервів повинні бути розміщені на території України, якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнародними угодами, що укладені Україною.