- •Розділ 4
- •4.1. Мета і завдання аудиту
- •4.2. Аудит визнання запасів і правильності їх оцінки
- •4.3. Аудит збереження запасів
- •Таблиця 4.1 відображення виявлених надлишків запасів
- •Таблиця 4.2 відображення в обліку нестач запасів та їх відшкодування
- •4.4. Аудит надходження запасів
- •Надходження запасів для продажу та інших цілей
- •4.5. Аудит вибуття запасів
- •4.5.1. Оцінка методу списання запасів
- •Методи оцінки вибуття запасів
- •4.5.2. Аудит відпуску запасів у виробництво
- •Відображення операцій відпуску запасів у виробництво
- •4.6. Аудит тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •4.6.1. Мета і завдання аудиту
- •4.6.2. Аудит документального оформлення господарських операцій
- •Оприбуткування й оцінка приплоду тварин
- •4.6.3. Аудит забезпечення збереження тварин
- •4.6.4. Аудит господарських операцій з надходження тварин
- •Контрольно-аналітична таблиця достовірності оприбуткування приплоду тварин, голів
- •Рис 4.2. Схема запису в регістрах з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •4.6.5. Аудит вибуття тварин
- •Таблиця 4.10 кореспонденція рахунків з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •4.6.6. Аудит виконання плану вихідного поголів’я й обороту стада тварин
- •Виконання плану вихідного поголів’я худоби
- •Таблиця 4.12 оборот стада великої рогатої худоби, голів
- •4.7. Аудит товарів
- •Відображення операцій в обліку товарів за покупними цінами
- •Таблиця 4.14 відображення в обліку операцій по надходженню і вибуттю товарів
- •4.8. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів
- •Таблиця 4.15 відображення в обліку господарських операцій, пов’язаних з рухом мшп
- •Відображення в обліку оприбуткування мшп
4.3. Аудит збереження запасів
Перевірка збереження запасів розпочинається з перевірки матеріалів інвентаризації. Аудитор має встановити своєчасність проведення інвентаризації та правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку.
На початку перевірки аудитор встановлює правильність документального оформлення проведеної інвентаризації, тобто:
дотримання вимог щодо формування складу комісії для проведення інвентаризації;
правильність оформлення інвентаризаційного опису (наявність у ньому відповідних підписів);
правильність складання описів запасів, наявність окремо складених описів на запаси, які перебувають у дорозі та вчасно не оплачені покупцями, а також на цінності, які перебувають на складах інших підприємств;
випадки прийому чи видачі запасів під час проведення інвентаризації та правильності оформлення таких операцій;
реалізацію запасів за документами, які реально перебувають на складі та не відвантажені покупцям;
вилучені з опису запаси, які є в наявності, але не належать підприємству;
повноту й правильність перенесення даних інвентаризаційної відомості у порівняльну відомість.
Аудитор оцінює правомірність, правильність та повноту проведення інвентаризації запасів сільськогосподарським підприємством. Він може безпосередньо проводити інвентари- зацію тільки за умовами договору або в разі потреби, яка виникла в процесі аудиторської перевірки. В цьому випадку аудитор особисто бере участь у проведенні підрахунків та замірів, щоб переконатися в повноті і правильності проведення інвентаризації.
Правильність проведення інвентаризації на сільськогосподарському підприємстві встановлюється вибірковим порівнянням фактичних даних, відображених у інвентаризаційному описі, з обліковими даними.
За порівняльною відомістю перевіряється:
повнота й правильність виведених залишків у кількісному вираженні (вимірі);
законність проведення взаємозаліків нестач та лишків (надлишків);
обґрунтованість використання норм природних втрат на нестачу запасів;
повнота й правильність відображення в бухгалтерському обліку надлишків і нестач запасів, виявлених під час інвентаризації;
правильність розрахунку розміру збитку підприємства від нестачі (псування) запасів;
дотримання встановленого порядку використання відповідних джерел нестачі запасів і віднесення їх надлишків на рахунки бухгалтерського обліку;
правильність відображення в обліку ПДВ, нарахованого на суму нестачі.
Аудитор має встановити правильність взаємного заліку надлишків і нестач внаслідок пересортиці, що допускається тільки щодо запасів однакового найменування у відповідній кількості за умови, що вони мали місце в одному й тому самому періоді, який перевіряється, та в однієї і тієї самої особи.
Якщо при проведенні заліку нестач надлишками у разі пересортиці вартість виявлених цінностей, яких не вистачає, перевищує вартість цінностей виявленого надлишку, то різниця вартості має бути віднесена на матеріально відповідальних винних осіб.
У разі нестач, віднесених на матеріально відповідальних осіб, аудитор визначає правильність розрахунку та повноту стягнення їх вартості. Розмір стягнень нестач запасів понад норми природних втрат розраховують за формулою
МЗ = [(ПВ – А) · І + ПДВ + АЗ] · 2,
де ПВ — первісна вартість на момент встановлення факту нестачі, крадіжки та псування матеріальних цінностей;
А — амортизаційні відрахування;
І — загальний індекс інфляції, розрахований на основі щомісячних індексів інфляції, визначених Держкомстатом України;
ПДВ — податок на додану вартість;
АЗ — акцизний збір.
В окремих випадках (бланки суворої звітності) стягнення здійснюються в п’ятикратному розмірі.
Вартість матеріальних цінностей (МЦ) незавершеного виробництва обчислюють за формулою
МЦ = С · Н · 2,
де С — собівартість матеріальних цінностей;
Н — середня за підприємством норма прибутку на цю про- дукцію.
Цінності, які належать іншим підприємствам, аудитор перевіряє за окремим інвентаризаційним описом з метою встановлення відісланих повідомлень про результати інвентаризації власникам запасів та наявності претензій з їх боку.
Особливо важливо аудитору встановити правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку. Записи в регістрах з обліку виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів перевіряють за схемою, наведеною на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Схема запису в регістрах з обліку виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів
Об’єктом перевірки аудитора є правомірність списання на природні втрати запасів, яких не вистачає. Розміри природних втрат і порядок їх списання встановлені чинним законодавством. Їх відносять на операційні витрати (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»). Завданням аудитора є в процесі перевірки встановити дотримання цього. Нестача понад законодавчо встановлені норми природних втрат (збитків) відноситься на матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» сума виявлених надлишків запасів у процесі інвентаризації відноситься, як і раніше, на фінансові результати діяльності підприємства, але з попереднім включенням до складу доходів звітного періоду.
Виявлені надлишки в процесі інвентаризації мають бути відображені у регістрах бухгалтерського обліку (табл. 4.1).