Таблиця 9.1 типові порушення за операціями розрахунків з постачальниками та підрядниками

№ пор.	Можливі порушення	Наслідки
1	На балансі відображу- ється прострочена креди­торська заборгованість по закінченні строку позовної давності	Призводить до необґрунтованого заниження платежів до бюджету за податком на прибуток та на додану вартість
2	Розрахунки з постачальниками та підрядниками, що здійснюються в іноземній валюті, облікову­ються тільки в гривнях	У разі невідображення в обліку номіналу валют на момент здійснення господарської операції усклад­нюється контроль за правильністю розрахунку доларового еквіваленту та сум курсових різниць, що виникають. В обліку може значитися кредиторська (дебіторська) заборгованість у гривнях при відсутності заборгованості в іноземній валюті
3	Здійснення необґрунтованого кредитування іно­земного постачальника, за­вищення витрат виробництва (обігу)	Якщо при поставці товару на умовах CIF (вартість товару, страхування та фрахт) або CIP (перевезення та страхування) покупець оплачує пред’явлені йому рахунки за транспортування та відносить суми оплати на рахунки обліку витрат обігу, то він необґрунтовано завищує власні витрати. Оскільки названі умови передбачають не тільки страхування товару, а й його доставку, то витрати покупця щодо страхування та транспортування товару, який поставляється на умовах CIF та CIP, є не витратами останнього, а дебіторською заборгованістю постачальника

Кожний вид розрахунків має свої особливості, які слід враховувати в методиці аудиту.

Для вирішення поставлених перед аудитором завдань перевірку рекомендується розпочинати з розрахунків з постачальниками та підрядниками, після чого перевіряють розрахунки з бюдже­том, органами соціального страхування та іншими кредиторами. Наприкінці здійснюють перевірку кредитних операцій.

У разі проведення аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками доцільно врахувати типові порушення з цих операцій (табл. 9.1).

9.2. Аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками

Завдання аудиту розрахунків з постачальниками — встановити:

• основну форму розрахунків;

• проведення інвентаризації кредиторської заборгованості;

• правильність відображення в обліку зобов’язань;

• дотримання фінансово-розрахункової дисципліни та її вплив на платоспроможність підприємства;

• реальність заборгованості.

Аудит розрахункових операцій здійснюють у такій послідовності:

• з’ясовують стан бухгалтерського обліку, фінансової звітності та внутрішнього контролю;

• оцінюють основні показники підприємства;

• проводять аналіз даних інвентаризації розрахунків, звіривши їх з фактичними даними, відображеними у Головній книзі, балансі підприємства, аналітичними даними розрахункових рахунків (звіряють залишки на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками, показаними у попередньому звітному періоді);

• уточнюють реальність дебіторської та кредиторської заборгованості;

• визначають правильність відображення зобов’язань в обліку;

• виявляють основні форми розрахунків з постачальниками і підрядниками;

• визначають повноту і правильність оприбуткування підприємством отриманих від постачальників запасів;

• встановлюють дотримання діючих цін і тарифів.

Вивчення бухгалтерського обліку дає змогу визначити напрями подальшої перевірки та ті ділянки обліку, яким потрібно приділити більше уваги у зв’язку з наявними порушеннями (зловживаннями). Аудитор з’ясовує, наскільки використано облікові дані для підвищення ефективності внутрішнього контролю за діяльністю підприємства, а також забезпеченість ідентичності аналітичного та синтетичного обліку, відповідності первинного обліку даним балансу.

Переважаючу форму розрахунків з постачальниками та підрядниками аудитор визначає при здійсненні аналізу переліку продукції постачальників та суми кредиторської заборгованості перед ними на кінець року. Аудитор проводить вибіркову перевірку найбільш значних сум, вивчає наявні господарські договори та первинні документи.

Перевірка форм розрахунків з постачальниками і підрядниками полягає у встановленні додержання законодавства щодо них та встановлених обмежень на застосування окремих із них.

Перевірка інвентаризацій кредиторської заборгованості полягає у проведенні аудитором аналізу матеріалів інвентаризацій розрахунків з постачальниками. За відсутності даних інвентаризації для виявлення реального стану кредиторської заборгованості аудитор має право вимагати її проведення.

Правильність відображення в обліку зобов’язань перевіряють у такій послідовності:

• з’ясовують наявність відповідних господарських договорів;

• визначають правильність формування статей балансу, де відображуються розрахунки з постачальниками і підрядниками.

У процесі перевірки облікових регістрів аудитор має встановити відповідність залишку на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», відображеного в Головній книзі, залишкам аналітичного обліку (Журнал-ордер № 6 с.-г.).

Спосіб проведення документальної перевірки записів у Журналі № 3 залежить від кількості операцій. У разі великої кількості розрахунків застосовують вибірковий спосіб перевірки.

Аудитор має встановити:

• достовірність рахунків-фактур постачальників і повноту опри­буткування матеріальних запасів (звіряють рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського та бухгалтерського обліку). Для виявлення зловживань застосовують зовнішні зустрічні перевірки;

• правильність кореспонденції рахунків, зазначеної в рахунках-фактурах, та відповідність суми рахунку в графі відповідних дебетових рахунків Журналу № 6 с.-г. Це потрібно з’ясувати з метою виявлення зловживань, за наявності яких одержані запаси привласнюються за рахунок фальсифікації записів на рахунках бухгалтерського обліку;

• законність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки;

• достовірність розрахунків за невідфактурованими або неоплаченими поставками.

Перевірку правильності відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості здійснюють за даними аналітичного обліку до рахунків шляхом порівняння залишків за кожним видом розрахунків на початок періоду, що перевіряється, із залишками за відповідними статтями балансу.

При аудиті розрахунків з постачальниками треба встановити наявність договорів поставки матеріально-технічних засобів, перевірити доцільність їх придбання, дотримання встановлених договором розрахунків.

Особливу увагу слід звернути на своєчасність поставок, відповідність кількості та якості поставленої продукції вимогам договору, на використання підприємством своїх прав у разі порушення умов договору, правильність та обґрунтованість цін.