4.2. Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з пультом керування гірковими пристроями.
2. Вивчити розташування та призначення кнопок, перемикачів, покажчиків і лампочок на пульті-табло ПГУ-65.
3. Вивчити порядок керування гірковими пристроями в ручному, програмному і маршрутному режимах роботи ГАЦ.
4.3. Зміст звіту
1. Назва і мета роботи.
2. Гірковий пульт керування ПГУ-65.
3. Описати призначення кнопок, перемикачів, покажчиків і лампочок пульта керування гірковими пристроями.
4. Відповісти на контрольні запитання (за завданням викладача).
4.4. Контрольні запитання
1. Як відбувається керування гірковими пристроями в програмному режимі роботи ГАЦ?
2. Як відбувається керування гірковими пристроями у маршрутному режимі роботи ГАЦ?
3. Як відбувається керування гірковими пристроями в ручному режимі роботи ГАЦ?
4. Які є режими керування сповільнювачами?
5. Чому оператору сигналізують про проходження довгобазового вагону при розпуску потяга?
6. Яке призначення покажчика швидкості?
7. У яких випадках використовується кнопка «Просування завдання»?
8. У яких випадках використовується кнопка «Затримка завдання»?
9. Яке призначення кнопок керування гірковим світлофором?
10. Як здійснюється контроль положення сповільнювачів?
Лабораторна робота № 5 блоки формування, реєстрації і накопичення маршрутного завдання бгац Мета роботи
Вивчити схеми вибору режимів роботи ГАЦ, а також блоків формування, реєстрації і накопичення маршрутного завдання в системі блокової гіркової автоматичної централізації.
5.1. Короткі відомості з теорії
Режими роботи ГАЦ.Режими роботи блокової гіркової автоматичної централізації (БГАЦ) вибираються за допомогою схеми (рис. 5.1). Для здійснення програмного режиму роботи БГАЦ оператор встановлює всі стрілочні комутатори на пульті в середнє положення і натискує кнопку «П» режимів ГАЦ. При цьому на гірковому пульті спалахує світлова чарунка «ГАЦ», сигналізуючи про вмикання пристроїв автоматики. Для переходу на маршрутний режим оператор натискує кнопку «М», а ручний режим задається натисканням кнопки «Р» у випадках відмови автоматики.
Розглянемо вмикання маршрутного режиму роботи БГАЦ. При натисканні кнопки «М» вмикається реле 1М і своїм фронтовим контактом підключає до обох виводів обмотки реле 2М позитивну напругу ГП. Після відпускання кнопки «М» обмотки реле 1М і 2М виявляються підключеними послідовно до джерела живлення ГП-ГМ, і реле 2М теж вмикається. Це призводить до вмикання реле ВГ, внаслідок чого формуються шини живлення ГПП, ГПО і ГПС, які дозволяють оператору набирати маршрути шляхом почергового натискання маршрутних кнопок пучків і шляхів відповідно до номерів маршрутів проходження окремих відчепів.
Рис. 5.1. Схема вибору режиму роботи БГАЦ
При повторному натисканні кнопки «М» на обидва виводи обмотки реле 1М подається мінус напруги живлення ГМ, що приводить до його вимикання, а після відпускання кнопки «М» вимикаються реле 2М та ВГ, що приводить до вимикання маршрутного режиму роботи БГАЦ.
При натисканні на кнопку «П» аналогічно маршрутному режиму відбудеться вмикання реле 1П і 2П, що приведе до одночасного вмикання реле ВПГ, ПВПГ та ВГ. Окрім шин живлення ГПП, ГПО і ГПС, в програмному режимі формується шина живлення ГПН, що дозволяє передавати завдання з блоків формування в останню ступінь блоку накопичення маршрутів.
При натисканні на кнопку «А» вибирається автоматичний режим. Через контакти реле 1А і 2А вмикається реле АЗСР, після чого вмикаються реле ВПГ, ПВПГ і ВГ. Через контакти реле АЗСР остання ступінь накопичувача з’єднується з гірковим програмно-запам’ятовуючим пристроєм (ГПЗП) для отримання даних про маршрути скачування відчепів.
Для відміни завдання необхідно натиснути кнопку «КЗ», що приведе до вмикання реле КЗ і вимиканню через його тиловий контакт живлення на шинах ГПП і ГПО. В результаті цього вимикаються сортувальні реле в блоках реєстрації, а також в блоках трансляції до головної стрілки включно. Після відпускання кнопки «КЗ» живлення на шинах ГПП та ГПО відновиться, і з’явиться можливість набирати новий маршрут.
Якщо необхідно змінити маршрут, то оператор повинен при натиснутій кнопці «КЗ» набрати новий маршрут. При натисканні кнопки «КЗ» відбудеться відміна поточного маршруту, після чого з уповільненням вимкнеться реле ОКЗ, і через його тиловий контакт напруга живлення поступить на шини ГПП і ГПО. Це дозволить набрати новий маршрут, який через контакти вимкненого реле ПВПГ поступить з блоку формування завдання (ФЗ) у блок реєстрації завдання (РЗ), оминувши блок накопичення маршрутів (БН).
Схема блоку формування маршрутного завдання
Блок формування завдання дозволяє за допомогою маршрутних кнопок задавати маршрут у вигляді номера пучка і номера шляху в даному пучку. Для формування завдання маршрутів використовуються два блоки ФЗ і ФЗ1 (рис. 5.2).
У блоці ФЗ формується номер шляху в пучку, а в блоці ФЗ1 – номери пучка. Окрім цього до складу БГАЦ входить блок ФЗ2, який використовується для індикації номерів маршрутів на пульті-табло. До складу кожного з блоків входять:
– сортувальні реле 1С, 3С, 5С і 7С, які вмикаються при натисканні маршрутних кнопок «1…8» або при читанні маршрутів із ГПЗП;
– захисне реле З, яке не дозволяє ввести нове завдання в зайнятий блок ФЗ;
– реле просування завдання ПП, яке дозволяє просувати завдання з одного ступеня блоку в інший (в даному блоці не використовується);
– блок діодів БДШ-20 виконує функції діодної матриці, за допомогою якої відбувається шифрація маршрутів, що дозволяє скоротити кількість реле необхідних для фіксації номера шляху або пучка з восьми до чотирьох. При натисканні кнопки з непарним номером вмикається одне сортувальне реле відповідно номеру кнопки, а при натисканні кнопки з парним номером – два сусідніх сортувальних реле.
Робота блоку ФЗ здійснюється таким чином. При натисканні першої кнопки вмикаються сортувальні реле у блоці ФЗ1, визначаючи номер пучка для скачування відчепа. Наприклад, при натисканні кнопки «1» у блоці ФЗ1 вмикається реле 1С, при натисканні кнопки «3» – реле 3С, а при натисканні кнопки «2» – вмикаються реле 1С і 3С. Коло вмикання цих реле проходить через тилові контакти реле ПВПГ і Ф. Після чого сортувальні реле стають на самоблокування по нижній обмотці через свої фронтові контакти. Вмикання будь-якого сортувального реле приводить до вимикання захисного реле З в даному блоці, що фіксує зайнятість блоку.
При відпусканні кнопки через тиловий контакт реле З блоку ФЗ1 вмикається реле Ф, , що створює через фронтові контакти реле Ф коло для формування номера шляху. Реле Ф стане на самоблокування через свій фронтовий контакт. При натисканні другої кнопки у блоці ФЗ вмикаються сортувальні реле і формується номер шляху маршрутного завдання, аналогічно як й у блоці ФЗ1. При відпусканні другої кнопки через тилові контакти захисних реле блоків ФЗ і ФЗ1 вмикається реле Ф1. Після чого реле Ф1 стане на самоблокування через свій фронтовий контакт.
Рис. 5.2. Схема блоку формування маршрутного завдання
Замикання фронтових контактів реле Ф1 викличе передачу маршрутного завдання далі в інші блоки залежно від режиму роботи БГАЦ. У маршрутному режимі завдання на маршрут через блок ФЗ, обминувши блоки БН, відразу поступає в блок РЗ, а через нього у блоки трансляції завдання. У програмному режимі завдання на маршрут через блоки ФЗ потрапляє в накопичувач БН і запам’ятовується в ньому, а в процесі розпуску потяга з першого ступня БН маршрутне завдання поступає у блок РЗ, а з цього блоку – в блок трансляції завдань.
Відміна неправильно набраного номера пучка або шляху до відпускання повторно натиснутої кнопки відбувається при натисканні кнопки «О», а після відпускання повторно натиснутої кнопки – при натисканні кнопки «КЗ» (див. рис. 5.1). При натисканні на ці кнопки відключаються шини живлення ГПП і ГПО, що приводить до вимикання сортувальних реле в блоках формування і реєстрації маршрутних завдань, а також в блоках трансляції до головної стрілки включно.
Формування чергового завдання на маршрут можливе у маршрутному режимі тільки у разі звільнення блоків РЗ, або першого ступеня блоку накопичувача в програмному режимі. Дана умова реалізується за допомогою фронтових контактів захисних реле блоків РЗ або 5МН відповідно. Якщо дані блоки зайняті, то фронтові контакти реле З відключають шини живлення від блоку ФЗ.
При вступі відчепа на головну стрілку фронтовим контактом реле 1СП обривається коло шини живлення ГПП (див. рис. 5.1), і сортувальні реле в блоках ФЗ і ФЗ1 вимикаються. При вимиканні всіх сортувальних реле знов вмикаються реле З, і блоки ФЗ та ФЗ1 стають вільними і готовими для прийому маршрутного завдання для наступного відчепа. Після звільнення головної стрілки поточним відчепом з’являється можливість для формування наступного маршрутного завдання.
Схема блоку реєстрації маршрутного завдання
У БГАЦ встановлюють два блоки реєстрації маршрутного завдання РЗ і РЗ1, які мають ідентичну комплектацію з блоками ФЗ, і відрізняються тільки виконуваними функціями. Схема блоку реєстрації завдання наведена на рис. 5.3.
Маршрутне завдання поступає в блоки РЗ і РЗ1 у залежності від стану реле ПВПГ. У програмному режимі маршрутні завдання в блоки РЗ поступають з першого ступеня БН (блок 1НМ) через фронтові контакти реле ПВПГ. У маршрутному режимі маршрутні завдання поступають у блоки РЗ через тилові контакти реле ПВПГ з блоків ФЗ. Позитивна напруга з шини живлення ГПП подається через фронтовий контакт реле Ф1, тиловий контакт реле З1 й через фронтові контакти сортувальних реле блоків ФЗ і ФЗ1. У блоках РЗ та РЗ1 вмикаються і стають на самоблокування аналогічні реле, як й у блоках ФЗ.
Блок РЗ1 фіксує номер пучка, а блок РЗ – номер шляху поточного маршруту скачування відчепа. При вмиканні будь-якого сортувального реле у блоці РЗ вимикається захисне реле З, що переводить блок РЗ у зайнятий стан. Контакти сортувальних реле блоку РЗ використовуються для передачі маршрутного завдання в блоки трансляції маршрутного завдання (блок 91Б).
Блок РЗ залишається зайнятим до тих пір, поки відчеп не вступить на ізольовану ділянку головної стрілки. При цьому розривається коло шини живлення ГПП на час уповільнення відпускання реле 10СП (див. рис. 5.1), чого цілком достатньо для вимикання сортувальних реле в блоках РЗ і РЗ1. У результаті цього вмикається реле З, й блоки РЗ та РЗ1 переходять у вільний стан. Після звільнення головної стрілки поточним відчепом, з’являється можливість для реєстрації наступного маршрутного завдання.
Рис. 5.3. Схема реєстрації маршрутного завдання
Схема блоків маршрутного накопичувача
Накопичення маршрутних завдань відчепів здійснюється в програмному режимі роботи БГАЦ за допомогою п’яти блоків маршрутного накопичувача (рис. 5.4). Кожний блок БН представляє одну ступінь накопичувача і дозволяє зберігати одне маршрутне завдання, при цьому вхідним є п’ята ступінь (блок 5НМ), а вихідним – перша ступінь (блок 1НМ).
До складу кожного блоку НМ входять наступні реле:
– сортувальні реле 1С, ЗС, 5С і 7С для фіксації номера колії;
– пучкові реле 1П, 2П, 3П і 4П для фіксації номера пучка;
– захисне реле З виключає прийом завдання в зайнятий блок накопичувача;
– реле передачі маршруту ПМ призначено для передачі маршрутів з одного ступеня в інший.
Рис. 5.4. Схема блоків маршрутного накопичувача
Схема накопичувача маршруту вмикається тільки в програмному режимі роботи БГАЦ при появі напруги на шині живлення ГПН через фронтовий контакт реле ВПГ (див. рис. 5.1). Завдання поступає в п’ятий ступінь накопичувача маршрутів (блок 5НМ) або з блоку формування завдання (блоки ФЗ і ФЗ1), або з ГПЗП, якщо ввімкнено реле АЗСР. Завдання буде прийнято у блок 5НМ тільки за умови його вільності, що досягається включенням фронтового контакту захисного реле З даного блоку в коло живлення сортувальних реле блоків ФЗ і ФЗ1 (див. рис. 5.2).
Після вмикання реле Ф1 у блоці формування завдання відбувається передача завдання на маршрут скачування відчепа у блок 5НМ по наступному колу: ГПН – тилові контакти реле ПМ, КЗ і АЗСР – фронтовий контакт реле Ф1 – фронтові контакти сортувальних реле блоків ФЗ і ФЗ1. У результаті чого у блоці 5НМ вмикаються відповідні сортувальні та пучкові реле, після чого вони стають на самоблокування по другій обмотці (нижній на схемі). Одночасно з цим із уповільненням вимикається захисне реле З, яке розриває коло введення нових маршрутних завдань у блок 5НМ, і замикає коло живлення реле передачі маршрутних завдань ПМ.
Для передачі завдання в наступний ступінь необхідне виконання таких умов: наявність завдання в даному блоці (замкнутий тиловий контакт реле З даного блоку), відсутність завдання в наступному ступені (замкнутий фронтовий контакт захисного реле З наступного блоку), відсутність передачі завдання в наступному блоці (замкнутий тиловий контакт реле ПМ наступного блоку) і закінчення передачі завдання з попереднього блоку (замкнутий тиловий контакт реле ПМ в попередньому блоці, а для блоку 5НМ тиловий контакт реле Ф1). Після виконання всіх цих умов вмикається реле ПМ, і завдання поступає в наступний ступінь блоку маршрутного накопичувача.
Після надходження завдання в блок накопичувача 4НМ у ньому вимикається захисне реле З, яке розриває коло самоблокування сортувальних і пучкових реле блоку 5НМ. У результаті цього дані реле вимикаються, а захисне реле даного блоку вмикається, і даний ступінь переходить у стан готовності прийняти наступне завдання.
Аналогічним чином маршрутне завдання передається по всіх вільних ступенях накопичувача. Якщо всі ступені блоку накопичувача маршрутів вільні, то завдання послідовно пройшовши через всі ступені поступає у блок реєстрації завдання (блоки РЗ і РЗ1). Вільність блоків РЗ і РЗ1 перевіряється шляхом включення фронтового контакту захисного реле блоку РЗ у коло вмикання реле ПМ першого ступеня накопичувача 1НМ.
При заповненні усіх п’яти ступенів накопичувача маршрутів вмикається світловий покажчик «Накопичувач зайнятий» через тиловий контакт захисного реле блоку 5НМ.