- •1. Сутність та мета фін. Аналізу.
- •2.Задачі аналізу оборотного капіталу.
- •3. Фактори, що впливають на фінансовий стан підприємства.
- •4. Класифікація оборотних активів.
- •5. Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •6. Основні показники оцінки стану, структури та ефективності використання активів підприємства
- •7. Показники стану й ефективності використання оборотних коштів
- •8. Взаємозв’язок між показниками ліквідності і платоспроможності.
- •11. Аналіз стану виробничих запасів на підприємстві
- •12. Класифікація статей активів і пасивів балансу для аналізу ліквідності
- •13. Аналіз руху грошових коштів підприємства
- •15. Кількісна оцінка фінансової стійкості підприємства
- •16. Аналіз рівня і динаміки фінансових результатів за даними звітності.
- •17. Характеристика показників фінансової стійкості.
- •18. Факторний аналіз прибутку
- •19. Завдання та джерела інформації аналізу фінансових результатів
- •20. Види і оцінка рентабельності
- •22. Аналіз ліквідності балансу.
- •23. Система ”директ–костинг” як теоретична база аналізу витрат та оптимізації прибутку.
- •24. Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)фінансової стійкості підприємства
- •25. Аналіз резервів збільшення прибутку
- •26. Особливості інвестиційної діяльності підприємства.
- •27. Методологія оцінки реальних інвестицій.
- •29. Методологія оцінки фінансових інвестицій
- •30. Оцінка вартості фінансових активів
- •31. Основні форми звітності. Вимоги до складання.
- •32. Економічна суть інвестицій та інвестиційної діяльності
- •6. İнвестиції як об’єкт ринкових відносин.
- •7. İнвестиції як об’єкт власності та розпорядження.
- •33. Визначення класу кредитоспроможності підприємства
- •34. Внутрішні чинники формування бізнес-середовища підприємства.
- •35. Зовнішні чинники, що визначають діяльність підприємства
- •36. Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства
- •38. Джерела резервів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції
- •39. Методика здійснення аналізу ділової активності підприємства
- •40. Характеристика рівнів ділової активності суб’єктів господарювання
- •41. Класифікація доходів і витрат
- •43. Основні умови, етапи та способи оцінки
- •44 Методика оцінки кредитоспроможності підприємства.
- •45. Теоретичні аспекти оцінки ділової активності.
- •46. Складові фінансово – виробничих ресурсів підприємства.
- •47. Трансформація оборотних коштів.
- •48. Схема оцінки ділової активності.
- •Каталог
24. Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)фінансової стійкості підприємства
Показник |
Порядок розрахунку показника (коефіцієнта) |
Коефіцієнт фінансової автономії |
рядок 380 Балансу Кавт = ------------------------- рядок 640 Балансу |
Коефіцієнт фінансової залежності |
рядок 640 Балансу Кзал = 1/ Кавт. = --------------------- рядок 380 Балансу |
Коефіцієнт фінансового ризику |
Кф.р = (рядок 430 Балансу + рядок 480 Балансу ++ рядок 620 Балансу + рядок 630 Балансу) : рядок 380 Балансу
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
рядок 380 Балансу – рядок 080 Балансу Кман = -------------------------------- рядок 380 Балансу |
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень |
рядок 480 Балансу Кп.д.в = ------------------------- рядок 080 Балансу |
Коефіцієнт довгострокового залучення коштів |
рядок 480 Балансу рядок 380 Балансу + рядок 480 Балансу |
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел |
рядок 380 Балансу Кн.к.д = ------------------------------- рядок 380 Балансу + рядок 480 Балансу |
25. Аналіз резервів збільшення прибутку
У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:
аналітичний – на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;
організаційний – тут розробляють комплекс інженерно–технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;
функціональний – коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.
Резерви збільшення прибутку є можливими:
за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);
за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;
за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;
за рахунок запровадження досягнень науково–технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.
Резерв зростання прибутку (РЗо) за рахунок збільшення обсягу продукції розраховується за формулою:РЗ0=Пn|I * P, де П n\i планова сума прибутку на одиницю і – ї продукції
∆Р – додатково реалізована продукція (тис. грн.).
Якщо прибуток розраховано на 1 грн. продукції, то сума резерву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації визначатиметься за формулою: РЗ0=(Пф/р/РФ)*Р(РЗ)
Рф – фактичний обсяг реалізації;
∆Р(рз) – резерв збільшення реалізації продукції.
Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.
Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно–енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.
Кількісна величина резервів визначається порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною: ∑С(рз) = Сlі – Сні, де ∑С(рз) – резерв зниження собівартості продукції за рахунок і–го виду ресурсів; Сlі – фактична величина використаного і–го виду ресурсу; Сні – нормативна величина використаного і–го виду ресурсу.
Тоді загальна величина виявлених резервів зниження собівартості продукції визначатиметься за такою формулою: Сзаг (РЗ)= РЗ сі
Розрахунки резерву зростання прибутку проводять за формулою: ∑РЗпс = См (Рl + Pп), де ∑РЗпс – резерв зростання прибутку; См – можливе зниження витрат на 1 грн. продукції; Рl – реалізована продукція за звітом; Pп – можливе зростання обсягу реалізації.
Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:
1. Здійснення організаційно–технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.
∑РЗс = (Сl – С2) . ВП, де ∑РЗс – економія від здійснення організаційно–технічних заходів, грн.; Сl – С2 – собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення даного організаційно–технічного заходу, грн.;ВП – річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно–технічного заходу, грн.
2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:
збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;
зміну трудомісткості продукції;
більш повне використання фонду робочого часу.
Для всіх цих напрямків можна користуватися формулою: РЗч = (Ч . Зо) + Фс де РЗч – резерв, одержаний за рахунок зменшення чисельності робітників, грн.; Ч – середньорічна чисельність скорочених робітників, осіб; Зо – середня заробітна плата звільненого робітника, грн.; Фс – сума відрахувань у соціальні та інші фонди.
3. Економія коштів на оплату праці за рахунок запровадження досягнень науково–технічного прогресу (зниження трудомісткості) розраховується за такою формулою:РЗнтп=(Р0-Р1)ВПнат, де ∑РЗнтп – резерв за рахунок запровадження заходів науково–технічного прогресу, грн.; Р0 , Р1 – витрати на оплату праці стосовно одиниці продукції до і після впровадження науково–технічних досягнень, грн.; ВПнат – обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних одиницях виміру.
4. Зменшення прямих матеріальних витрат. Для розрахунку суми можливого прибутку користуються формулою:РЗпм=(Нп/м*Цм-Нд/м*Цм)ВП, де ∑РЗпм – сума прибутку, одержана за рахунок зниження матеріальних витрат, грн.; Нп , Нд – норма витрат прямих матеріальних ресурсів до і після впровадження науково–технічних досягнень у натуральних одиницях виміру; Цм – ціна прямих матеріальних витрат, грн.; ВП – обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП, грн.
5. Зниження умовно–постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв’язку зі зростанням обсягу випуску продукції. Цю залежність можна виразити такою формулою: ∑РЗуп = (Скс . ПВуп – Аб)Куп , де ∑РЗуп – сума збільшення прибутку за рахунок зниження умовно–постійних витрат, грн.; Скс – сума витрат за однією з комплексних статей, грн.;ПВуп – питома вага умовно–постійних витрат у статтях витрат;Аб – сума амортизаційних відрахувань у собівартості базового періоду, грн.;Куп – темп приросту обсягу випуску продукції, коефіцієнт.
6. Підвищення якості продукції.