- •4 Дослідження та вибір раціональної конструкції горловин парків станції
- •4.1. Автоматизована розробка конструкції та побудова колійного розвитку станції
- •4.1.1.Представлення схеми станції для автоматизованого проектування
- •4.1.3.Параметрична модель станції
- •4.1.4.Модель горизонтальних колій станції
- •4.2. Розробка та обґрунтування варіантів конструкції горловин приймально-відправного парку «а»
- •4.3. Техніко-економічне порівняння варіантів проектних рішень
- •4.4. Проектування реконструкції хвостової горловини парку «е»
4.3. Техніко-економічне порівняння варіантів проектних рішень
Порівняння варіантів проектних рішень проводиться по приведених витратах:
Пi=Ki·eн+Ei, (4.5)
де Ki– капітальні вкладення,тис. грн.;
eн– нормативний коефіцієнт ефективності одноразових капітальних вкладень,eн= 0,1;
Ei– щорічні експлуатаційні витрати,тис. грн.;
i – варіант технічного рішення.
До капітальних витрат можна віднести вартість укладання залізничного полотна в горловинах, а вартість укладання стрілочних переводів не враховується, оскільки їх однакова кількість по варіантам:
Ki =Li·Cкм, (4.6)
де Li– загальна будівельна довжина залізничного полотнаi-го варіанту технічного рішення,м;
Cкм – вартість укладання 1кмзалізничного полотна,Cкм=2,1млн. грн.
В експлуатаційних витратах не враховуються затримки поїздів, оскільки примикання однієї колії суттєво не впливає на перешкоди при русі поїздів. Отже експлуатаційні витрати визначаються за формулою:
, (4.7)
де Eк– витрати, пов'язані з утриманням колій в горловині,тис. грн.;
Eдод– додаткові експлуатаційні витрати які пов’язані з ремонтом стрілочних переводів та рухомого складу [4, с. 76].
, (4.8)
де ек– річні витрати на утримання 1кмколії,ек= 24тис. грн.
Додаткові експлуатаційні витрати визначаються за формулою:
, (4.9)
де Вкд– норма додаткових витрат в кривих малих радіусів на один градус додаткового кута повороту, віднесена на 1 м зменшення радіусу;Вкд=8,7310-3грн. на 1 поїзд за добу [5, с.56, табл.8];
А1,А2– коефіцієнти, що враховують збільшення витрат по зносу рейок та рухомого складу відповідно в зоні стрілочного переводу при русі по боковій колії (А1=5) та в зоні кривої (А2=1,5);
R0– найменший радіус кривої, при якому не виникають додаткові витрати,R0=1000м;
R– радіус кривої, що розглядається,R=200м;
– річна сума кутів повороту по трасі маршруту, відповідно на стрілочних переводах та в кривих,град.
Розрахуємо річну суму кутів повороту іпри урахуванні, що дану колію (№6) прибуває за добу 50%поїздів в розформування та свого формування. За добу прибуває 11 поїздів у розформування і відправляються 11 поїздів свого формування. Отже, приймаємо, що на колії №6 за добу знаходиться 11 поїздів. Так як по варіантам кількість стрілочних переводів що примикають колію №6 однакова, томожна не розраховувати. Результати розрахунків наведені в таблиці4.2.
Таблиця 4.2 – Результати розрахунків
|
сума кутів повороту, град. |
добова кількість поїздів | |
Варіант 1 |
25,36 |
11 |
101820,4 |
Варіант 2 |
19,02 |
11 |
76365,3 |
Виконаємо розрахунки приведених витрат по варіантам (див. таблиці 4.3).
Таблиця 4.3 – Розрахунки приведених витрат по варіантам
Показник |
Варіант 1 |
Варіант 2 |
Li ,м |
6713,7710 |
6623,7448 |
Ki,тис. грн. |
14098,919 |
13909,864 |
Eк,тис. грн. |
161,13 |
158,96 |
Eдод,тис. грн. |
1066,67 |
800,00 |
Пi,тис. грн. |
1410,133 |
1391,227 |
Таким чином, після проведення розрахунків видно, що варіант 2 є най економнішим. Керуючись такою методикою, можна визначити раціональну горловину більш крупних парків. Але при цьому слід враховувати всі аспекти, що впливають на працездатність та ефективність функціонування горловини, а саме кількість стрілочних переводів, компактність, паралельність пересування, відділення поїзної роботи від маневрової і т.д.