4.1.3.Параметрична модель станції

Орграф G=(V,E) є зваженим, кожна вершина підмножинV^S,V^C,V^Wхарактеризується деяким вектором параметрів (відповідноX^S,X^C,X^W). Зокрема, для вершинv_iV^S(ЦП) повинні бути задані: номер коліїw, тип стрілочного переводу_с, його напрямокSта, при необхідності, довжини прямих вставокf_p , f_в до вершин, суміжних зv_i(X^S={w,_с,S,f_р ,f_в }).

Для кожної вершини v_i , розташованої на одній з горизонтальних колій, повинно бути вказано ненульовий номерwцієї колії. Належність вершини деякій горизонтальній колії дозволяє в подальшому визначити її ординату (Y(v_i)=Y(w)), використовуючи задані значення ширини міжколійя. Якщо деяка вершинаv_iне належить не одній горизонтальній колії, ті для неї приймаєтьсяw=0.

Тип стрілочного переводу _сявляє собою (_с=0, 1, ...), під яким даний стрілочний перевід записаний у таблиці характеристик. Характеристики стрілочного переводу містять марку хрестовини¹/_N, тип рейки, основні розміри (a,b), кут стрілкийого тригонометричні функції, а також вставкуk₀.

Напрямок стрілочного перекладу Sдозволяє розрізняти лівосторонні (S=0) та правосторонні (S=1) стрілочні переводи.

Окрім перерахованих параметрів, в особливих випадках указують також данні про прямі вставки, які укладаються праворуч від цього стрілочного перекладу в напрямку прямої (f_р) та/або бокової (f_в) колій. Як правило, вказані прямі вставки визначаються автоматично за схемою взаємного розташування стрілок та у вихідних даних не задаються. Їх необхідно вказувати лише в наступних випадках:

– при необхідності прийняти величину L, відмінну від конструктивної, яку встановлено інструкцією для даної схеми взаємного розташування стрілок;

– при необхідності задати довжину однієї з колій парку для переходу з лівої горловини до правої (при розрахунку координат).

Уцих двох випадках вставка, що задається, являє собою позитивне число в межах 0<f<9999.

В окремих випадках, коли величина вставки f визначається шириною деякого міжколійяg, яку не можна визначити зі схеми як різницю ординат горизонтальних колій, як, наприклад, на малюнку4.1Error: Reference source not found. У цих випадках замість вставкиfзадається величина необхідного міжколійяgіз знаком мінус (g<0). Якщо ж у зазначених випадках величина міжколійя не буде задана, то за замовчуванням буде прийняте стандартне значенняg=5,3м.

Рисунок 4.1 – Схеми взаємного розташування стрілочних переводів, що вимагають явного завдання ширини міжколійя g.

Якщо ж необхідну ширину міжколійя можна визначити як різницю ординат горизонтальних колій (рисунок 4.2), то величинаg, навпроти, не повинна задаватися (варто вказатиf=0).

Нарешті, у випадках, коли величина вставки повинна бути визначена як різниця координат суміжних точок, замість вставки вказується число 9999. Звичайно, це має місце, коли відстань між суміжними стрілочними переводами визначається з умови замкнутості деякого контуру в схемі, а також коли воно залежить від заданої довжини однієї з колій парку.

Рисунок 4.2 – Схеми взаємного розташування стрілочних переводів, у яких ширина міжколійяgвизначається автоматично.

Перераховані можливості забезпечують необхідну гнучкість при проектуванні колійного розвитку станції.

Для вершин v_iV^C(ВКП) повинні бути задані номер коліїw, радіус кривоїR, при необхідності довжина прямої вставкиfдо вершини, суміжної зv_i, а також, в окремих випадках, кут повороту (X^C={w,R,f,}).

Пряма вставка f, що укладається між ВКП і вершиноюNР, задається в тих же випадках і за тими ж правилами, що і для стрілок. Крім того, вставка повинна бути задана, коли ВКП знаходиться на скороченому кінцевому з'єднанні і без неї зі схеми не можна визначити загальну довжину з'єднання; при цьому варто задати потрібну конструктивну вставку.

Кут повороту кривої необхідно задавати тільки у випадку, якщо він знаходиться на скороченому кінцевому з'єднанні і при цьому величина кута не може бути знайдена зі схеми як сума утворюючих його стрілочних кутів. Кут задається в градусах, хвилинах і секундах із знаком (знак плюс, якщо поворот колії від початкового напрямку проти годинникової стрілки). При цьому необхідно додержуватися прийнятого напрямку кодування схеми – зліва праворуч.

Нарешті, для вершин v_iV^W(КК) може задаватися відстаньfдо вершини, суміжної зv_i, у випадках, коли довжина відповідної колії задана в схемі станції (X^W={w,f}). Звичайно, це має місце, коли на схемі станції деяка колія, яка закінчується точкою КК, має цілком визначену довжину (наприклад, тупикова колія заданої довжини). У всіх інших випадках приймаєтьсяf=0 і тоді відповідна колія на плані вирівнюється по крайньому лівому кінцю схеми.