Якщо матеріал гвинта і гайки однакові, то за напруженнями згину розраховують тільки різьбу гвинта, оскільки d1 < d .
Із умови рівноміцності різьби на зріз і стрижня гвинта на роз тяг призначається висота стандартної гайки: для нормальної гайки вона становить h ≈ 0,8d , крім того стандартом передбачаються ви сокі H ≈ 1,2d і низькі H ≈ 0,5d гайки.
З тих самих міркувань встановлюють і необхідну глибину за
гвинчування гвинтів і шпильок у деталі: у стальні деталі h = (1...1,25)d ; у чавунні h = (1,25...1,5)d , у деталі із алюмінієвих і маг нієвих сплавів h = (1,5...2)d .
Вихід із ладу деталей різьбових з’єднань може статися з однієї із вказаних причин: а) розрив стрижня на різьбовій частині або на перехідному перерізі; б) руйнування різьби; в) руйнування головки.
Розміри стандартних кріпильних деталей визначають з умови їх рівноміцності за вказаними критеріями, тому розрахунки різьбо вих з’єднань зі стандартними кріпильними деталями виконують, зазвичай, за одним головним критерієм роботоздатності – міцністю стрижня гвинта на розтяг. При цьому за розрахунковий діаметр небезпечного перерізу приймається:
d p = d − 0,94 p ,
або d p = d1 із забезпеченням додаткового запасу міцності.
4.1.7. Розрахунки різьбових з’єднань за різних випадків навантаження
Враховуючи аналогічність розрахунків, у подальшому кріпи льні різьбові деталі (болти, гвинти, шпильки) називатимуться од ним словом “болт”.
З’єднання незатягнутим болтом, навантажене зовнішньою силою
Прикладом такого з’єднання може бути кріплення на траверсі гака для підвішування вантажів (рис. 4.13). У разі навантаження в