6.3 Токарна обробка

Найпоширенішим методом обробки циліндрових, конічних, різьбових і фасонних поверхонь є точіння різцями.

Рис.6.2. Токарно-гвинторізний верстат 16К20: 1 – заготівка; 2 – передня (шпиндель) бабка; 3 – супорт; 4 – коробка подач; 5 – задня бабка; 6 – станина; 7 – фартух

Частіше всього обробка валів на токарних верстатах включає наступні етапи:

- підрізування обох торців (зазвичай по черзі);

- центрування заготівки;

- обточування зовнішніх поверхонь (зазвичай з двох установок);

- свердлення і розточування отворів;

- нарізування різьб.

Для точіння циліндрових поверхонь і поверхонь, прилеглих до них (торці, уступи, канавки, радіуси і т.п.), застосовують прохідні, підрізні (прямі і відігнуті), відрізні, канавочні і інші різці з напаяними пластинами з швидкоріжучої сталі або твердих сплавів і композиційних матеріалів.

При токарній обробці розрізняють:

а) чорнове точіння – з точністю обробки IТ14-12 з шорсткістю поверхні Rа = 50-10 мкм;

б) напівчистове точіння – IТ13-11 і шорсткість Rа = 25-1,6 мкм;

в) чистове точіння – IТ10-8 і шорсткість до Rа = 6,3-0,4мкм.

6.3.1 Чорнове і чистове обточування

Глибина різання (t, мм) при чорновій обробці приймається найбільшою (до 5-6 мм), щоб зняти більшу частину припуску за 1-2 проходи, подача при чорновому точінні приймається S=0,3-1 мм/об і більше, виходячи із міцності системи і потужності верстата.

На чистових операціях глибина різання і подача обмежуються заданою шорсткістю поверхні, тому скорочення часу обробки можливе за рахунок збільшення швидкості різання (V), яка залежить від виду обробки, матеріалу, типа різця і зазвичай складає 20-100 м/хв.

Напівчистове точіння характеризується меншими глибиною різання (t до 1 мм) і подачею (S = 0,15-0,8 мм/об), а при чистовій обробці – ще меншими (t – до 0,5 мм, S = 0,08-0,25 мм/об).

Розрізняють декілька схем точіння заготівок на верстатах токарної групи.

1. Одномісна послідовна і паралельна обробка.

2. Паралельно-послідовні схеми мають місце при одночасній обробці декількох поверхонь заготівки і в декількох позиціях послідовно; при цьому заготівка або інструменти міняють позиції шляхом повороту інструментального блоку.

6.3.2 Тонке (алмазне) точіння

Тонке точіння застосовується, головним чином, для обробки деталей з кольорових металів і сплавів (бронза, латунь, алюмінієві сплави і інші) і деталей з чавуна і сталей. Пояснюється це тим, що шліфування кольорових металів і сплавів значно важче, ніж сталі і чавуна, внаслідок швидкого засалювання кругів. Крім того, є деякі деталі, шліфування яких не допускається через можливе шаржування поверхні.

Тонке точіння забезпечує отримання зовнішніх циліндрових поверхонь обертання правильної геометричної форми з точним просторовим розташуванням осей і є високопродуктивним методом. Тонке обточування виконується на швидкохідних верстатах підвищеної точності, використовуються алмазні різці або різці, оснащені твердим сплавом (Т30К4, ВК3М, синтетичні надтверді матеріали типу оксидна кераміка ВОК60 і оксидно-нітридна кераміка "кортиніт", гексаніт-Р, ельбор-Р).

Тонке точіння характеризується незначною глибиною різання(t = 0,05-0,2 мм), малимиподачами(S = 0,02-0,2 мм/об) і високимишвидкостямирізання (v = 120-1000 м/мин).Точністьрозмірів IТ7-IТ6, шорсткість поверхонь - Rа = 1,6-0,2 мкм.

Підготовка поверхні під тонке точіння зводиться до чистової обробки з точністю IТ8-IТ9. Весь припуск знімається за один робочий хід. Застосовуються верстати особливо високої точності, жорсткості і вібростійкої. На цих верстатах не слід виконувати інші операції.