8 Технологія обробки корпусних деталей
До корпусів відносять деталі, що містять систему отворів і площин, координованих один щодо одного. До корпусів відносять корпуси редукторів, коробок передач, насосів і т.д.
Корпусні деталі служать для монтажу різних механізмів машин. Для них характерна наявність опор і достатньо протяжних і точних площин, точних отворів (основних), координованих між собою і щодо базових поверхонь і другорядних кріпильних, змащувальних і інших отворів.
По спільності рішення технологічних задач корпусні деталі ділять на дві основні групи:
а) призматичні (коробчатого типу) з плоскими поверхнями великих розмірів і основними отворами, осі яких розташовані паралельно або під кутом;
б) фланцевого типу з площинами, що є поверхнями торців основних отворів.
Призматичні і фланцеві корпусні деталі можуть бути роз'ємними і нероз'ємними. Роз'ємні корпуси мають особливості при механічній обробці.
8.1 Технологічні задачі
Точність розмірів:
– точність діаметрів основних отворів під підшипник по 7-му квалітету з шорсткістю Rа = 1,6-0,4 мкм, рідше – по 6-му квалітету Rа = 0,4-0,1 мкм;
– точність міжосьових відстаней отворів для циліндрових зубчатих передач з міжцентровими відстанями 50-800 мм від ±25 до ±280 мкм;
– точність відстаней від осей отворів до установочних площин коливається в широких межах від 6-го до 11-го квалітетів.
Точність форми:
– для отворів, призначених для підшипників
кочення, допуск круглості -
і допуск профілю перетину -
не повинен перевищувати (0,25-0,5) поля
допуску на діаметр залежно від типу і
точності підшипника;
– допуск прямолінійності поверхонь
прилягання задається в межах
0,05-0,20 мм на всій довжині;
– допуск площинності поверхонь ковзання
– 0,05 мм на довжині 1 м.
Точність взаємного розташування поверхонь:
– допуск співвісності -
отворів під підшипники в межах половини
поля допуску на діаметр меншого отвору;
– допуск паралельності осей отворів -
в межах 0,02-0,05 мм на 100 мм довжини;
– допуск перпендикулярності -
поверхонь торців до осей отворів в
межах 0,01-0,1 мм на 100 мм радіусу;
– у роз'ємних корпусів неспівпадання
осей отворів з площиною роз’єму -
в межах 0,05-0,3 мм залежно від діаметра
отворів.
Якість поверхневого шару:
Шорсткість поверхонь отворів Rа = 1,6-0,4 мкм (для 7-го квалітету); Rа = 0,4-0,1 мкм (для 6-го квалітету); поверхонь прилягання Rа = 6,3-0,63 мкм, поверхонь ковзання R а = 0,8-0,2 мкм, поверхонь торців Rа = 6,3-1,6 мкм.
Твердість поверхневих шарів і вимоги до наявності в них заданого знака залишкових напружень регламентуються достатньо рідко і для особливо відповідальних корпусів.
8.2 Матеріали
В машинобудуванні для отримання заготівок широко використовуються сірий чавун, модифікований і ковкий чавуни, вуглецеві стали; в турбобудуванні і атомній техніці – неіржавіючі і жароміцні стали і сплави; в авіабудуванні – силуміни і магнієві сплави; в приладобудуванні – пластмаси.
Чавунні і сталеві заготівки відливають в земляні і стрижньові форми. Для складних корпусів з високими вимогами по точності і шорсткості (корпуси відцентрових насосів) рекомендується литво в оболонкові форми і по моделях, що виплавляються.
Заготівки з алюмінієвих сплавів одержують відливанням в кокіль і під тиском. Заміна литих заготівок зварними проводиться для зниження ваги і економії матеріалу, при цьому товщина стінок корпусу може бути зменшена на 30-40 % в порівнянні з литими корпусами.