8.3 Базування при обробці корпусних деталей

– обробка від площини, тобто спочатку остаточно обробляють установочну площину, потім приймають її за установочну базу і відносно неї обробляють точні отвори;

– обробка від отвору, тобто спочатку остаточно обробляють отвір і потім від нього обробляють площину.

Частіше застосовується обробка від площини (базування більш просте і зручне), проте більш точним є обробка від отвору, особливо за наявності в корпусах точних отворів великих розмірів і при високій точності відстані від площини до основного отвору (наприклад, корпуси задніх бабок токарних і шліфувальних верстатів). При роботі першим методом важче витримувати два точні розміри – діаметр отвору і відстань до площини.

При базуванні корпусних деталей прагнуть витримувати принципи єдності і постійності баз. Нижче приведені схеми, що найбільш часто використовуються для базування.

При виготовленні корпусних деталей призматичного типу широко використовується базування по плоскій поверхні 1 і двом отворам 2 і 3, частіше за все обробленим по 7 квалітету (рис.8.1).

Рис.8.1. Базування корпусної заготівки на площину -1 і два отвори – 2 і 3

Деталі фланцевого типу базуються на торець фланця 1, отвір 2 більшого діаметру і отвір 3 малого діаметру у фланці. Розподіл опорних точок залежить від співвідношення довжини базуючої частини отвору до його діаметра. На рис 2 показано базування заготівки на площину, коротку виточку і отвір (рис. 2, а) і базування заготівки на площину, довгий отвір і отвір малого діаметра у фланці (рис. 2, б).

Рис. 2. Базування заготівки фланцевого типу

8.4 Методи обробки корпусних деталей

В дрібносерійному і одиничному виробництвах обробку заготівок корпусних деталей виконують на універсальних верстатах без пристроїв. Розміткою визначають положення осей основних отворів, плоских і інших поверхонь.

Обробку плоских поверхонь можна проводити різними методами на різних верстатах:

- лезовим інструментом – на стругальних, довбальних, фрезерних, протяжних, токарних, розточувальних, багатоцільових, шабрувальних і др.;

- абразивним інструментом - шліфувальних, полірувальних, доводочних.

Найширше застосування знаходять фрезерування, стругання, протягування і шліфування.

8.4.1 Фрезерування

в даний час є найпоширенішим методом обробки плоских поверхонь. В масовім виробництві фрезерування витіснило стругання, що застосовувалося раніше.

Фрезерування здійснюється на фрезерних верстатах. Фрезерні верстати розділяються на горизонтально-фрезерні, вертикально-фрезерні, універсально-фрезерні, подовжньо-фрезерні, карусельно-фрезерні, барабанно-фрезерні і багатоцільові.

На фрезерних верстатах відрізують заготовки, фрезерують плоскі поверхні, пази, уступи, криволінійні і гвинтові поверхні, різьблення. З безлічі конструктивних варіантів цих верстатів слід виділити верстати поперечного і подовжнього виконання (рис.8.3).

Рис.8.3. Універсальний консольно-фрезерний верстат 6Р82: 1 – станина; 2 – стіл; 3 – заготовка; 4 – хобот; 5 – шпиндель

Існують наступні види фрезерування: циліндричне, торцеве, двостороннє, трибічне. Схеми фрезерних операцій і інструменти для їх виконання показані на рис.8.4.

Рис.8.4. Схеми фрезерування плоских поверхонь: а – циліндричне; б – торцеве; в – двостороннє; г – трьохстороннє

Широке застосування знаходить в даний час фрезерування фрезами торців, а при достатньо великих діаметрах фрез (понад 90 мм) – фрезерними головками (торцевими фрезами зі вставними ножами). Це пояснюється наступними перевагами даного фрезерування перед фрезеруванням циліндровими фрезами:

– застосуванням фрез великих діаметрів, що підвищує продуктивність обробки;

– одночасною участю в обробці великого числа зубів, що забезпечує більш продуктивну і плавну роботу;

– відсутністю довгих оправок, що дає велику жорсткість кріплення інструменту і, отже, можливість працювати з великими подачами (глибинами різання);

– одночасною обробкою заготівок з різних сторін (наприклад, при використовуванні барабанно-фрезерних верстатів).

Фрезерування характеризується високою продуктивністю і порівняно високою точністю.

Фрезерування в два переходи (чорновий і чистовий) дозволяє досягти: по точності розмірів – IТ9; по шорсткості – Ra = 6,3-0,8 мкм; відхилення від площинності 40-60 мкм, тонке фрезерування – точність IТ8 і шорсткість Ra = 1,25-0,63 мкм.

Одним з найпродуктивніших способів фрезерування є обробка площин на карусельно-фрезерних, барабанно-фрезерних верстатах, що можливе по безперервному циклу.

Одним із способів скорочення основного часу є упровадження швидкісного і силового фрезерування.

Швидкіснефрезерування характеризується підвищенням швидкостей різання при обробці сталі до 350 м/хв., чавуна – до 450 м/хв., кольорових металів – до 2000 м/хв. при невеликих подачах на зуб фрези: Sz = 0,05-0,12 мм/зуб – при обробці сталей і 0,3-0,8 мм/зуб – при обробці чавуна і кольорових сплавів.

Силовефрезерування характеризується великими подачами на зуб фрези (Sz > 1 мм).

Як швидкісне, так і силове фрезерування виконується фрезами, оснащеними твердосплавними і керамічними пластинами.

Тонкефрезерування характеризується малими глибинами різання (t ≤ 0,1 мм), малими подачами (Sz = 0,05-0,10 мм) і великими швидкостями різання.