Питання для самоконтролю

1. Що є об'єднуючим, інтегруючим компонентом політичної системи?

2. Від чого залежить ефективність функціонування політичної системи? Перелічте її основні функції.

3. Охарактеризуйте типи політичних систем, які виділяються на основі характеру взаємодії із зовнішнім середовищем.

4. Розкрийте співвідношення понять політична система і політичний режим.

5. Дайте порівняльну характеристику авторитарного і тоталітарного політичного режиму.

Тема 7. Держава як політичний інститут

7.1. Суть, ознаки і теорії походження держави

Сьогодні у світі існує близько 200 держав, їх кількість росте але при цьому вони різні за свою соціально-політичною організацією, чисельністю і складом населення, рівнем економічного, соціального і культурного розвитку, своєю історією. Попри це, всі існуючі держави відіграють вирішальну роль в житті народів, які їх створили. Саме цим пояснюється інтерес дослідників різних епох і народів до виявлення сутності держави. Погляди людей на державу мінялися. Розвиток суспільно-політичної думки дає приклади найрізноманітніших, іноді протилежних, точок зору на походження і основне призначення держави. Однією з перших теорій походження держави була теологічна, яка пов'язувала виникнення держави з волею Всевишнього, вона також домінувала в масовій свідомості періоду Середньовіччя (найяскравіші представники даної теорії Т.Аквінський, А.Блаженний). За віком змагатися з теологічною теорією походження по праву може т.з. патріархальна теорія держави, яка пов'язувала її виникнення з природним процесом розростання родів, потім племен до великих громад|, які поступово перетворились на держави (яскраві представники теорії Конфуцій, Р.Фільмер, Н.Міхайловський). У XVII–XVIII ст. розповсюджується концепція суспільного договору, відповідно до якої держава виникає на певному етапі історичного розвитку людства як результат укладання особливої угоди між народом і правителем (прихильники такої концепції – Д.Локк, Т.Гоббс, Ж-Ж. Руссо). Існують також і інші теорії: психологічна (Ж.Бюрдо, Л.Петражіцький, Г.Тард), класова або соціально-економічна (К.Маркс, Ф.Енгельс), теорія завоювання або насильства (Л.Гумпловіч, Е.Дюрінг). Сьогодні дослідники виходять з того, що держави виникають різними шляхами і при вирішальному впливі різних чинників.

Так само як і погляди на походження держави, вельми різноманітними є і погляди на природу і основне призначення держави. Інтерпретації сутності держави коливаються від поглядів на неї як на «апарат насильства», «чудовиська, яке пожирає людей» (подібних поглядів дотримувалися Т.Гоббс, Ф.Ніцше, Л.Толстой) до розгляду держави як інструменту здійснення солідарних інтересів людей для досягнення загального, спільного блага.

З моменту свого виникнення і приблизно до XVII ст держава трактувалася широко і практично не відділялася від суспільства. Для позначення держави використовувалися багато термінів: «політія», «князівство», «королівство», «імперія», «республіка» та ін. Одним з перших від традиції широкого трактування| держави відійшов Нікколо Макіавеллі. Він ввів для позначення будь-якої верховної влади над людиною спеціальний термін «stati» і здійснив одну з перших спроб дослідження реальної організації держави. Надалі чітке розмежування держави і суспільства було обґрунтоване у договірних теоріях держави мислителями лібералізму, які розмежували ці поняття історико-хронологічно і за змістом.

Держави різних історичних епох і народів мало схожі між собою. Проте вони мають певні риси, які властиві кожній з них, і це дозволяє встановити основні базові ознаки, які допомагають визначити державу з-поміж інших політичних інститутів і форм організації. Основними такими ознаками є

• територія;

• народ, об'єднаний правовим союзом громадян, тобто громадянством на певній території;

• система суверенних органів влади, що здійснює ефективний контроль над територією і населенням.

Дані ознаки є основними або базовими, це ті характеристики, без яких не існує жодна держава, згодом цей перелік доповнюють кількома пунктами, серед яких монополія на примус і його легальність і легітимність, право збору податків, власна символіка.

У сучасній науці держава виступає центральним інститутом політичної системи, в її діяльності концентрується основний зміст політики. Держава розуміється як форма організації суспільства, носій верховної публічної влади на певній території.