Міністерство освіти і науки україни

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З КУРСУ «ПОЛІТОЛОГІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

(МОДУЛЬ 2)

Дніпропетровськ УДХТУ 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З КУРСУ «ПОЛІТОЛОГІЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ

СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

(МОДУЛЬ 2)

Затверджено на засіданні кафедри

соціології праці та управління.

Протокол № 5 від 20.03.2009.

Дніпропетровськ УДХТУ 2009

Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 2) для студентів всіх спеціальностей денної і заочної форм навчання / Уклад.: А.О. Перфільєва, – Дніпропетровськ: УГХТУ, 2009 р. – 23 с.

Укладач: А.О Перфільєва, канд.політол. наук

Відповідальний за випуск: Л.Г.Московських, канд. філос. наук

Наукове видання

Конспект лекцій

з курсу «Політологія»

(модуль 2)

для студентів усіх спеціальностей

денної і заочної форм навчання|вчення|

Укладач|складачі|: ПЕРФІЛЬЄВА Анастасія Олександрівна

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор Л.Я. Гоцуцова

Підписано до друку|Формат 60х84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф|. Умовн.-друк. арк. 2,06. Облік.-вид. арк. 2,14. Тираж 300 прим. Заст. № . Свідоцтво ДК № 303 від|27.12.2000.

УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ, просп|. Гагаріна, 8.

Видавничо-поліграфічній комплекс Інком центру

ЗМІСТ

ТЕМА 6. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА І ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ

6.1. Поняття, структура і функції політичної системи

6.2. Типологія політичної системи

6.3. Суть і типологія політичного режиму

ТЕМА 7. Держава як політичний інститут

7.1. Суть, ознаки і теорії походження держави

7.2. Функції держави

7.3. Форми держави (форма правління і територіально-політичного устрою)

7.4. Поняття правової, соціальної держави

ТЕМА 8 Політичні партії і партійні системи

8.1. Поняття, походження і функції політичних партій

8.2. Типологія політичних партій

8.3. Партійна система: поняття, види

8.4. Партійна система сучасної України: становлення, особливості

ТЕМА 6. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА І ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ

6.1. Поняття, структура і функції політичної системи

Поняття «політична система» – одне з основних понять політології, яке дозволяє отримати знання про суспільство у вигляді його абстрактної, спрощеної моделі. Поняття «система» було запозичене з електроніки і кібернетики як універсальна категорія наукового аналізу. Аналіз політичної системи виключно важливий для розуміння політичного життя будь-якого суспільства, а особливо для передбачення напрямів і перспектив його розвитку. Політичну систему суспільства досліджували впродовж багатьох століть, але глибоке обґрунтування і широке розповсюдження це поняття отримало лише в середині ХХ століття. Пов'язаний цей прорив був з ім'ям американського теоретика Девіда Істона, який застосував метод системного аналізу і створив першу теоретичну модель політичної системи. Подальший розвиток теорії політичної системи пов'язаний з іменами Г.Алмонда, К.Дойча, Г.Спіро.

Опис політичного життя з системних позицій означає, що кожне суспільство розглядається як сукупність підсистем або сфер і політична система є однією з частин або підсистем сукупної суспільної системи. Вона взаємодіє з іншими підсистемами – економічною, етнічною, правовою, соціальною, культурною, ідеологічною і обіймає|позичає,посідає| в цій структурі центральне положення|становище|, внаслідок|внаслідок| провідної організаційної та регулятивно-контрольної ролі самої політики. Політична підсистема покликана створювати сприятливі умови для ефективної діяльності всіх складових суспільної|громадської| системи, для повної|цілковитої| реалізації інтересів усіх членів суспільства|товариства|. Політична система суспільства|товариства| – це цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, відносин, процесів, принципів політичної організації суспільства|товариства|, підпорядкованих кодексу політичних, соціальних, юридичних, ідеологічних, культурних норм, історичним традиціям і настановам політичного режиму конкретного суспільства|товариства|. Політична система включає організацію політичної влади, відносини між суспільством|товариством| і державою, характеризує протікання політичних процесів, інституціалізацію| влади, стан|достаток| політичної діяльності, рівень політичної творчості в суспільстві|товаристві|, характер|вдачу| політичної участі, і можливості|спроможності| неінституційних політичних відносин. Політична система виникає разом з розділенням|поділом| суспільства|товариства| на класи і появою держави. В процесі еволюції державно-організованого суспільства|товариства| вона все більш ускладнювалася і розгалужувалася. Структура політичної системи, механізм її функціонування завжди мають конкретно-історичний характер|вдача|, вони обумовлені рівнем економічного, соціального, духовного розвитку суспільства|товариства| і іншими чинниками|факторами|. Межі політичної системи визначаються межами|кордонами|, в рамках|у рамках| яких політичні рішення даної системи є обов'язковими і реально виконуються.

Аналіз політичної системи дає можливість|спроможність| вивчити її структуру, внутрішню організацію окремих складових. Структура політичної системи – це сукупність владних інститутів, які пов'язані між собою і створюють стійку цілісність. Основний об'єднуючий компонент системи – політична влада, яка зосереджена в державі, політичних партіях і громадських організаціях. Політична система існує нерозривно з|із| державою, оскільки|тому що| держава є|з'являється,являється| основним елементом політичної системи. Виникнення політичної системи практично пов'язане з виникненням держави взагалі, оскільки з її виникненням починається|розпочинає,зачинає| і виникнення різних недержавних утворень.

структурні компоненти політичної системи:

• Інституційна підсистема – включає державу, політичні партії, суспільно-політичні рухи, групи інтересів, тобто все те, що визначають як політичну організацію суспільства|товариства|;

• Нормативна (регулятивна) підсистема – включає правову систему, засновану на Конституції, законах, статути|устави| політичних організації і моральні традиції, етику політичного життя;

• Комунікативна підсистема, яка включає принципи і форми взаємодії між різними інститутами, компонентами усередині|всередині| політичної системи і між політичними системами різних країн;

• Функціональна підсистема, що включає форми і напрями|направлення| політичній діяльності, засоби і методи здійснення влади, тобто сукупність основних характеристик політичного режиму;

• Культурна підсистема – сукупність суб'єктивних чинників, які впливають на участь громадян у політичному житті, такі як політична свідомість, політична психологія, менталітет, національний характер|вдача|, політична культура.

У сучасних демократичних країнах політичні системи прагнуть до збереження|зберігання| рівноваги в суспільстві|товаристві|. І цією метою здійснюють в міру необхідності, переміщення елементів в системі за їх пріоритетністю, у кожній конкретній ситуації. Ефективність функціонування політичної системи залежить від повноти реалізації її функцій. В умовах кризи або війни функції політичної системи, як правило, реалізуються не повністю|цілком|. Теоретично будь-яка система по відношенню до суспільства|товариства|, тобто середовищу|середі| свого існування виконує наступні|слідуючі| функції:

• визначення цілей і завдань|задач| суспільства|товариства|, програми його діяльності;

• мобілізація ресурсів на досягнення поставлених цілей;

• інтеграція всіх елементів суспільства|товариства| за допомогою пропаганди загальних|спільних| цілей і цінностей, використання влади і т.д.;

• обов'язковий для всіх розподіл дефіцитних цінностей.

Окремі автори до переліку функцій політичної системи додають|добавляють| наступні|слідуючі| позиції:

• політична соціалізація – ознайомлення і залучення особи|особистості| до політичної діяльності суспільства|товариства|;

• стабілізація – забезпечення стабільності і стійкості розвитку суспільної|громадської| системи взагалі;

• артикуляція інтересів, тобто пред'явлення вимог до осіб|облич,лиць|, які виробляють політику;

• агрегація інтересів – узагальнення і впорядкування інтересів і потреб різних соціальних верств населення.