Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Украинский Государственный химико-технологический Университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

diplom_razdel_4_5.doc

Скачиваний:

Добавлен:

20.02.2016

Размер:

527.87 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 52 3 4 5 > Следующая >>>

4.4 Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці

Для забезпечення безпечних та здорових умов праці робітників цеху згідно [20] передбачаються такі основні заходи:

– механізація та автоматизація виробництва, заміна ручної праці механізованою (використання уніфікованого устаткування типу Ламіконт, дистанційне керування виконавчими механізмами, установка приладів захисту і блокування);

– огородження небезпечних зон, рухомих частин машин і механізмів, цільними або сітчастими огорожами;

– захист від шкідливого впливу шуму, вібрації передбачений шляхом установлення звукової ізоляції на технологічному обладнанні, установки обладнання на амортизатори.

Для забезпечення електробезпеки передбачаються такі заходи:

– недоступність до струмоведучих частин;

– огорожа, блокування;

– захисне занулення та заземлення устаткування та ін.

Розрахунок заземлення приведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1 – Схема розміщення заземлювачів

В якості заземлювачів використовуються сталеві стержні. Для зв’язку електродів застосовується сталева смуга прямокутного перерізу 6х14мм (рис.4.2).

Рис.4.2 – Переріз з’єднувальної смуги.

Заземлювачі розташовуються в ґрунті, (Рис.1) тому опір одиничного заземлювача розтiкання струму розраховуємо за формулою:

(4.9)

де ρ - розрахунковий питомий опір грунта у районі розташування заземлювачів, ρ= 210 Ом*м, ґрунт супісок

l— довжина електрода 1=5м;

d – дiаметр електрода d= 0,01м.

t - глибина розташування середини заземлювача від поверхні ґрунту, м;

t = 0,5* l +t0;

t0 - відстань, від верхньої точки заземлювача до поверхні ґрунту, м;

Приймаємо: t₀ = 0,9 м;

Тоді t= 0,5*5+0,9=3,4м;

Знайдемо необхідну кількість заземлювачів, тому що отримане значно більше.

Попередня кількість n заземлювачів:

n'=/, (4.10)

де - допустимий опiр заземлюючого пристрою, вiдповiдно з вимогами ПУЄ допустимий опiр заземлення для установок, якi працюють під напругою до 1000 В при потужності джерел живлення до 100 кВт, допускається не більш 4 Ом; Отже, приймаємо =4 Ом

n'= 48,7/4 = 12,1

Приймаємо попередню кількість заземлювачів n' = 13.

Необхідна кiлькiсть заземлювачів n з урахуванням екранування:

n=n'/η_c , (4.11)

де η_с-, коефіцієнт використання вертикальних стержневих заземлювачiв, який ураховує взаємне екранування. При відношенні відстані між заземлювачами до їх довжини, при кількості заземлювачів — 12 та враховуючи, що заземлювачі розташовані по контуру, визначаємо η_с =0,52.

n=13/0,52=25

Приймаємо необхідну кількість заземлювачів n=25,

Знаючи кількість заземлювачів, знаходимо довжину з‘єднувальної смуги:

Z=a*n*l, (4.12)

де а- відношення відстані між заземлювачами до їхньої довжини;(приймаємо а=1);

Z=1*25*5=125 м

Опір розтікання струму з‘єднувальної смуги:

(4.13)

де Z - довжина з’єднувальної смуги, яка з’єднує вертикальні електроди, м;

в - ширина смуги, м;

Приймаємо в = 0,014 м.

Отримуємо:

На залишок визначаємо загальний опір заземлюючого пристрою , який складається з опору вертикальних електродів та опору з'єднувальної смуги:

(4.14)

де η_ш- коефіцієнт з'єднувальної смуги, η_ш=0,39;

≤

2,73 ≤ 4,0 Ом, що задовольняє вимогам [24].

Для нормальної роботи у відповідності до [26] передбачене природне та штучне освітлення в цеху. Джерелами бокового природного освітлення є світлові прорізи в зовнішніх стінах, а верхнього-світловий ліхтар.

Площу світлових прорізів ліхтаря розраховуємо за формулою:

(4.15)

де - площа світлових проємів при верхньому освітленні (через ліхтар);

- площа підлоги приміщення; (В=8м, l=15,5м, Н=6м),

- коефіцієнт, який враховує підвищення КЄО при верхньому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхні приміщення і підстілаючого слою, приймаємо r1=2,1.

–коефіцієнт, який ураховує тип фонаря, приймаємо =1,3;

–світлова характеристика фонарів, приймаємо =12,2;

–коефіцієнт природного освітлення для IV світлового поясу:

- коефіцієнт запасу, приймаємо =1,7;

-загальний коефіцієнт світлопропускання:

Площа підлоги приміщення:

=8х15,5=124 м²,

Загальний коефіцієнт світлопропускання:

=, (4.16)

де - коефіцієнт світловизначення матеріалу (для скла листового одинарного =0,9);

–коефіцієнт, який ураховує втрату світла, (для перепльотів сталевих, одинарних приймаємо =0,75);

–коефіцієнт, який ураховує втрату світла в несучих конструкціях, приймаємо =1;

- коефіцієнт, який враховує втрату світла в сонцезахисних спорудах, приймаємо =0,75;

- коефіцієнт, який враховує втрату світла в захисній сітці, встановленій під фонарями, приймаємо =0,8;

Коефіцієнт природного освітлення для IV світлового поясу:

(4.17)

деI - коефіцієнт природного освітлення для III світлового поясу,

(=2% - для VI розряду робіт).

m – коефіцієнт світлового клімату, приймаємо m=0,9,

c - коефіцієнт сонячного клімату, приймаємо с=0,95,

Тоді:

Розрахунок штучного освітлення робимо за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Джерелом штучного освітлення вибираємо люмінесцентні лампи, встановлено лампи ЛД-люмінісцентні денного світла.

Світильники загального освітлення за характером розповсюдження світлового потоку відносяться до світильників прямого світла, за конструктивним виконанням - це світильники ОД (світильники прямого світла на дві лампи потужністю 80 Вт, захисний кут 15º в пересічній площині). Світильники цього типу призначені для загального освітлення з нормальними умовами середовища.

Розрахунок загального штучного освітлення здійснюється по коефіцієнту використання світлового потоку.

Необхідна кількість світильників визначається за формулою:

; (4.18)

де F – світловий потік однієї лампи; F=3840лм;

Еmin – мінімальна нормативна освітленість для VI розряду роботи, лк; Еmin=150лк;

S – площа приміщення, ; S=124 м.кв.;

к – коефіцієнт запасу; к=1,5;

Z – поправочний коефіцієнт; Z=1,2;

U – коефіцієнт використання освітлювальної установки, який залежить від показника приміщення і коефіцієнтів відображення стін і стелі;

n– кількість ламп у світильнику, n=2;шт.

Показник приміщення: п .

(4.19)

де a.,b - відповідно довжина і ширина приміщення: a=15,5м, b=8м,

h-висота розміщення світильника над робочою поверхнею, h =6м.

Оскільки коефіцієнти відбитка стелі та стін дорівнюють відповідно

п =50 %, ст =30 %, то по таблиці 6.5, коефіцієнт використання , U = 52 %.

шт.

Згідно розрахунку приймаємо кількість світильників N=18шт. Передбачено також аварійне освітлення, яке здійснюється від незалежного джерела.

Згідно [27] у цеху передбачена змішана (штучна й природна ) вентиляція. При природній вентиляції приточне повітря подається через нижні вентиляційні прорізи на висоті 1,0м у теплий період і на висоті 3,8 м у холодний період.

У реконструйованому підготовчому цеху передбачена природна вентиляція, але в зв'язку з великою запиленістю вона є малоефективною, тому передбачаємо також штучну місцеву проточно-витяжну вентиляцію.

Розрахунок місцевої витяжної вентиляції проводимо по формулі:

(4.20)