4. Загальна характеристика системи управління поточними витратами підприємства
Рівень реалізації економічного інтересу підприємства, формування та розширення складу його конкурентних переваг багато у чому визначається наявністю у господарюючого суб’єкта системи управління поточними витратами й ефективністю її функціонування.
Управління поточними витратами підприємства – це процес цілеспрямованого їх формування, контролю рівня та забезпечення поступового зниження.
Система управління поточними витратами підприємства – це сукупність місць витрат і центрів відповідальності за їх формування, а також організаційно-економічних процедур щодо впливу на структуру та обсяг поточних витрат підприємства.
Місце витрат – це виробничий або структурний підрозділ підприємства, що здійснює певні поточні витрати у процесі реалізації певного виду господарської діяльності підприємства.
Центр відповідальності – це виробничий або структурний підрозділ підприємства, що наділений певними повноваженнями щодо управління процесом формування поточних витрат підприємства у межах конкретного місця або місць витрат шляхом здійснення комплексу організаційно-економічних процедур.
До складу основних організаційно-економічних процедур щодо управління поточними витратами підприємства включають наступні:
планування поточних витрат підприємства;
облік поточних витрат підприємства;
оцінка та аналіз ефективності формування поточних витрат підприємства;
стимулювання забезпечення поступового зниження поточних витрат підприємства.
Засадною із зазначених процедур є планування поточних витрат підприємства.
Метою планування поточних витрат підприємства є визначення економічно обґрунтованої величини витрат необхідних для виробництва й реалізації продукції за певний плановий термін його господарської діяльності.
У процесі планування поточних витрат підприємства розраховуються наступні основні показники:
загального обсягу поточних витрат підприємства для здійснення господарської діяльності (кошторис витрат);
собівартість валової продукції;
собівартість товарної продукції;
собівартість окремих видів продукції.
На підставі зазначених планових показників поточних витрат підприємства розраховуються планові показники:
потреби в оборотних засобах підприємства;
планового обсягу прибутку;
економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів щодо поліпшення техніко-технологічної бази підприємства;
економічної ефективності виробництва основних видів продукції;
цін реалізації основних видів продукції;
коефіцієнту безпеки виробництва.
Коефіцієнту безпеки виробництва (kb) показує співвідношення між плановим (Qp) або фактичним(Qf) обсягом виробництва продукції та його критичною величиною (Qcr). Він розраховується за формулою 16.1.
Kb = (Qp - Qcr)/ Qp (16.1)
Критичний обсягом виробництва продукції розраховується за формулою 16.2.
Qcr = Спв/(Ц – Сзв) (16.2)
де Ц – ціна одиниці продукції;
Спв – повні умовно-постійні витрати на виробництво продукції за певний плановий (звітний) термін господарської діяльності підприємства;
Ц – ціна одиниці продукції;
Сзв - умовно-змінні витрати на виробництво одиниці продукції.
Критичний обсяг виробництва або точка беззбитковості є граничною межею, за якою виробництво продукції є економічно можливим. Це такий стан господарської діяльності, коли обсяг виготовленої продукції дорівнює величині поточних витрат на її виробництво.
Для планування поточних витрат підприємства потрібні наступні основні вихідні дані:
планові обсяги виготовлення та збуту продукції у натуральному та грошовому вимірах;
норми витрат матеріально-технічних ресурсів на виробництво певного асортиментного виду калькуляційної одиниці продукції;
ціни на матеріально-технічні ресурси та послуги сторонніх організацій;
норми витрат праці на виробництво певного асортиментного виду калькуляційної одиниці продукції, розрахунки чисельності та професійного складу персоналу, умов оплати праці;
ставки відрахувань на соціальні заходи та податкові платежі;
норми амортизаційних відрахувань необоротних активів;
плани організаційно-технічних заходів щодо економії матеріально-технічних ресурсі, поліпшення використання трудових ресурсів, а також основних виробничих фондів.
Показник загального обсягу поточних витрат підприємства для здійснення господарської діяльності розраховується у кошторисі витрат підприємство по елементам економічних витрат.
Показник собівартість валової продукції розраховується наступній послідовності:
1) від загального обсягу поточних витрат підприємства для здійснення господарської діяльності віднімаються витрати, які не входять до складу валової продукції (витрати на підготовку та освоєння нової продукції, якщо вони фінансуються з прибутку чи інших джерел, позавиробничі витрати, відшкодування втрат від браку);
2) віднімається приріст, додається зменшення залишків витрат майбутніх періодів;
3) додається приріст, віднімається зменшення залишків майбутніх платежів (відпускних, винагороди за стаж роботи, за підготовчі роботи в сезонних виробництвах тощо).
Показник собівартість товарної продукції підприємства обчислюється двома основними способами:
синтетичний;
підсумковий.
Згідно синтетичного способу показник собівартість товарної продукції підприємства розраховується шляхом коригування показника собівартість валової продукції на зміну залишків незавершеного виробництва за собівартістю (приріст віднімається, зменшення додається), до якої слід додати позавиробничі (комерційні) витрати.
Згідно підсумкового способу показник собівартість товарної продукції підприємства розраховується як сума попередньо визначеної собівартості окремих видів продукції.
Показники собівартості окремих видів продукції розраховуються способом калькулювання поточних витрат підприємства.
Для кількісного виміру планових показників поточних витрат підприємства використовуються абсолютні та відносні показники.
За допомогою першого виду показників вимірюють запас поточних витрат, а другого – їх потік.
Планування поточних витрат підприємства здійснюється у наступному порядку:
складаються кошториси витрат і калькулюється собівартість продукції та послуг допоміжних цехів;
складається баланс розподілу продукції та послуг допоміжного виробництва за калькуляційними напрямами та внутрішньозаводськми підрозділами-споживачами;
складаються кошториси витрат на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничих та інших виробничих витрат за цехами основного виробництва із подальшим узагальненням по підприємству;
калькулюється собівартість одиниці продукції за видами, розраховується товарної продукції;
складається зведений кошторис витрат господарської діяльності підприємства та собівартість валової продукції.
Розрахунку планових поточних витрат підприємства передує економічний аналіз його господарської діяльності за попередній звітний період. На підставі результатів цього аналізу:
1) виявляються внутрішньовиробничі резерви окремих виробничих та функціональних підрозділів підприємства;
2) розробляються організаційно-технічні заходи щодо підвищення ефективності роботи як виробничих та функціональних підрозділів, так і підприємства в цілому.