2. Спеціальна частина

Робота над спеціальною частиною вимагає від студента практичного застосування знань зі спеціальних дисциплін для рішення конкретних задач.

Спеціальна частина повинна містити:

а) технічне завдання (ТЗ) на проектування або техніко-економічне обґрунтування необхідності розробки;

б) синтез пропонованих рішень;

в) необхідні розрахунки;

г) розробку програм і методик випробувань і діагностики;

д) розробку програм і методик метрологічної атестації;

е) розробку креслень і іншої графічної документації.

ТЗ розробляється на основі вихідних даних після попереднього аналізу науково-технічної і патентної інформації, нормативно-технічної документації і містить уточнені вимоги до виробу (системи), що розробляється. При розробці ТЗ слід керуватися [55].

Синтез пропонованих рішень може включати дослідницьку,проектно-конструкторську та(або) технологічну частину.

Завдання, об'єкти і обсяги експериментального дослідження об'єкту, що розробляється, визначаються завданням. Завдання на проект може передбачати проведення одного або декількох з наступних видів експериментальних робіт:

• виготовлення (макетування) заданого виробу (макету) за розробленою схемою з метою перевірки його працездатності;

• вивчення впливу зовнішніх чинників на властивості і характеристики об'єкту, що розробляється;

• експериментальна перевірка працездатності об'єкту розробки;

• моделювання процесу функціонування об'єкту розробки;

• розробка тестової версії об'єкту розробки, включаючи алгоритмічне і программно-технічне забезпечення.

Результати досліджень і випробувань представляють у вигляді таблиць, графіків, рисунків. У пояснювальній записці дають аналіз отриманих результатів, формулюють виводи.

Проектно-конструкторська частина повинна свідчити про знання студентом методів конструювання і розрахунку виробів з врахуванням їх структури і технології виготовлення.

Розробка конструкції ЗВТ включає:

• розробку креслення загального вигляду ЗВТ;

• вибір складу і оптимізацію структури ЗВТ;

• визначення розмірів і форми ЗВТ на основі вимог технічного завдання;

• розробку характерних вузлів або блоків ЗВТ;

• розробку необхідних схем і робочих креслень.

Проектування автоматизованої системи передбачає розробку документації відповідно до [42–54].

Рекомендується проробити декілька можливих варіантів проектно-конструкторських рішень, що відрізняються структурою, технологією, геометрією і тому подібне і дати порівняльну оцінку цих варіантів.

У технологічній частині дипломного проекту, якщо це передбачено завданням, можуть бути показані специфічні технологічні процеси виготовлення і складання ЗВТ:

а) технологічний процес виготовлення деталей;

б) схема технологічного процесу складання вузла або ЗВТ в цілому;

в) опис технологічного процесу складання вузла або ЗВТ в цілому;

г) опис технологічного процесу налагоджування вузла або ЗВТ в цілому.

У спеціальну частину обов’язково включають опис креслень, що входять у графічну частину.

Розрахунки, що виконуються, мають бути доступними розумінню, тобто містити розрахункові співвідношення (алгоритми), їх обґрунтування, вихідні дані, а також коментарі і обговорення результатів. Результати представляються у вигляді графіків, таблиць, діаграм. Слід уникати в тексті надмірно детального викладу розрахунків, якщо вони не містять принципово нових елементів. При необхідності детальний розрахунок виноситься в додаток, а в основну частину включаються принципові особливості розрахунку, типові приклади і кінцеві результати.

Для розроблюваного пристрою або системи необхідно привести основний алгоритм функціонування. Це має бути алгоритм для всього пристрою чи системи, а не для окремих мікроконтролерів чи комп’ютерів.

Розробка загального алгоритму роботи виконується з погляду майбутнього користувача. Необхідно описати дії по установці, обслуговуванню й роботі для користувача й обслуговуючого персоналу.

Алгоритм повинен містити в собі:

1. підготовку пристрою до роботи (перше включення, настроювання);

2. опис основного режиму функціонування;

3. опис позаштатних ситуацій і їхню обробку;

4. опис алгоритму роботи з суміжними комп'ютерними системами;

5. опис алгоритму роботи з користувачем.

Розробка програмного забезпечення буває необхідною в разі використання у розроблюваному засобі вимірювання мікроконтролера або персонального комп’ютера. Для написання програми використовується мова програмування за вибором студента. Тексти розроблених програм не включаються в основну частину і виносяться в додаток. У останньому випадку в основній частині наводиться обґрунтування і опис використаних алгоритмів, основні етапи відлагоджування і результати, що свідчать про працездатність розробленої програми.

Включення в основну частину матеріалів, пов'язаних з виконанням допоміжної технічної роботи (розробкою і виготовленням монтажних схем, друкованих плат, проведенням механічних робіт) допускається лише в тому випадку, якщо такі роботи мали принципове значення і зробили істотний вплив на кінцеві результати. Необхідність проведення таких робіт і їх ефективність мають бути переконливо доведені за допомогою експериментальних досліджень, розрахунків або моделювання.