Розділ і. «розробка технічного завдання»
Аналіз сучасного і перспективного напрямку моди жіночих нарядних костюмів молодіжної вікової групи весняно — літнього сезону
Існує таке твердження, що у нашому побуті дуже мало національних традицій, пов’язаних з вишиванням, писанкарством, іншими мистецтвами, які вже давно забулися, занепали і, що часто люди не відчувають свого коріння, орієнтовані на уніфіковану та стандартизовану масову моду, культуру, в сучасному художньому проектуванні одягу не часто можна побачити відбиток національних мотивів. Але це не так, тепер погляди на національну спадщину радикально змінилися і ми все частіше можемо спостерігати відбитки найкращих народних традицій, особливо у жіночому одязі весняно-літнього сезону.
Джерелом нових розробок є не тільки національний одяг, а й писанкарство, вишивання, прикраси, головні убори. Об'єднуються нові розробки моделей одягу з різноманітними узорами, символами, кольорами та формами, що призводить до відродження та розвитку української моди.
Сучасна мода функціонує в глобальному соціокультурному середовищі. Процеси глобалізації в модній течії, як і в інших напрямках культротворення, призводять до універсалізації та одночасного послаблення локальних (регіональних) етнічних культур[3].
Основна задача сьогодення відродження забутих звичаїв, культурних досягнень, історичних надбань. Модна індустрія – є своєрідним засобом, за допомогою якого можна донести інформацію майже до всіх верств населення.
Одяг існує в двох основних проявах: традиційний костюм і сучасна мода. Ряд праць з культурології, історії, етнографії та мистецтвознавства розглядає одяг з позицій або традиційної, або універсальної культури. Так, наприклад, Т.Ніколаєва в монографії „Український костюм. Надія на ренессанс” описує особливості традиційних костюмів різних регіонів України, а Н.Камінська та С. Нікуленко у спільній праці „Костюм в Україні від епохи Київської Русі до ХХІ століття” приділяють більше уваги історії модного вбрання. Ці дослідження, хоч і не вивчають специфіки поширення українських елементів у тенденціях моди, дають джерельну базу для подальшого вивчення можливостей гармонійної взаємодії традиційного костюма і моди.
У традиційній культурі одяг містив унікальну інформацію, закладену протягом багатьох поколінь. І лише в ХХ століттідодаткові смислові «нашарування» в костюм привнесла мода, яка зайняла чільне місце в європейській креативній культурі нового часу.
Для українців характерні перевага емоційності над раціональністю, сентиментальність та поетичне сприйняття природи, які повною мірою знайшли відображення в мальовничості, візерунковості, насиченій декоративності виробів народної творчості. Разом з тим їм притаманні такі суперечливі риси, як індивідуалізм, творчий спротив чужому та, одночасно, захоплення художніми зразками інших культур.
А тепер розглянемо принципи створення сучасних весняно-літніх колекцій модного одягу з використанням елементів традиційного українського вбрання та проаналізуємо етнічний напрямок в колекціях українських дизайнерів та світових брендів.
На сучасному етапі традиція, проходячи через фільтр індивідуальної свідомості митця та адаптуючись до вимог часу, перетворюється на нову художню якість, що втілює народну філософію, розуміння доцільності й краси[5].
За такими принципами працюють Л.Пустовіт, О.Караванська, Р.Богуцька, І.Каравай, В.Краснова, З.Ліхачова та багато інших українських дизайнерів, які світові тенденції моди збагачують використанням національних традиційних компонентів (поєднання кольорів, матеріалів, орнаментації, пропорцій, композиційних прийомів, способів комбінування елементів костюма).
Львів’янка Оксана Караванська дуже тонко відчуває енергетику української культури, однак її колекції далекі від прямого етнографізму. Вона органічно „переплітає“ гуцульські та галицькі мотиви, пасхальні писанки та автентичну кераміку. В’язання, вишивка, бісерне плетиво, стьобані вручну тканини стають у неї природними елементами сучасних ансамблів, надаючи їм унікальності та „штучності“, дуже цінної в епоху масового виробництва.
Роксолана Богуцька уміло поєднує етніку й сучасність: оздоблює свої творіння вишивкою шовком чи бісером, розписом, інкрустаціями, використовуючи при цьому найновіші матеріали й технології. Незмінними елементами стилю від Богуцької є шкіряні „мережива“, виконані за допомогою лазерної різки, різьблені з товстої шкіри аксесуари. В її виробах завжди відчувається вплив гуцульських мотивів. Особливе місце у творчості Богуцької посідає вишиванка, яку вона щоразу стилізує відповідно до останніх тенденцій.
І.Каравай часто використовує у своїй моделях елементи українського народного одягу (перш за все фактуру тканин та деталі), але робить це настільки витончено, що етнічні мотиви майже не помітні і виглядають, швидше авангардними, ніж традиційними (приклади робіт дизайнерів приведено на малюнку 1.1).
В творчості зазначених модельєрів традиційні вишивка, мережання, гаптування, ткацтво, розпис, вибійка додають їх моделям художньої виразності, оригінальності, „рукотворності“. Таке збереження зв’язку з традиціями зустрічається все частіше і стало вже основою, щоб виділитися у світовій моді, сформувати власний стиль[7].
Історія європейської моди свідчить, що Україна цікава світові своєю неповторною культурою, яка неодноразово надихала світових лідерів моди. Такий одяг є дуже популярним серед споживача, українські мотиви стають все більш актуальними та бажаними.
Аналіз тканин та матеріалів, що пропонується сучасною модою для жіночих нарядних костюмів молодіжної вікової групи весняно — літнього сезону
Для більш детального та повного аналізу модних тенденцій серед тканин, необхідно розглянути дизайнерські пропозиції на даний весняно-літній сезон. Як і завжди модні сукні 2014 року виготовлені, здебільшого з легких тканин, що струяться та лягають м’якими складами. Але звісно і серед матеріалів існують безперечні лідери, у цьому сезоні це:
бавовна – даний матеріал використовували: Stella McCartney, Helmut Lang, A.L.C., Vineet Bahl, Tory Burch, Theory, Equipmen;
льон представлений у колекціях: Marc Jacobs, Marc by Marc Jacobs, Theyskens’ Theory, Vivienne Westwood Anglomania, J.Crew;
шовк посів лідерство у моделях: MICHAEL Michael Kors, Vera Wang, Etro;
шифон став найбільш популярним серед: яскраві відтінки, особливо часто тканина складується у декілька слоїв для досягнення більш багатого драпірування та асиметричний крій: Bibhu Mohapatra, Alberta Ferretti, Fendi, Versace, BCBG Max Azria;
органза (особливо для вечірніх нарядних суконь);
аутсайдерами цього сезону стали сукні із мережива та сукні з використанням шкіри, чи шкіряних вставок.
Характерними рисами представлених моделей весняно-літнього сезону 2014 року є вільний крій, сукні середньої чи «максі» довжини з широкими рукавами, дещо приспущеною лінією плеча. Часто зустрічається висока лінія талії та широка, або розширена юбка.
Сукні оздоблені різноманітними орнаментами по рукавах, коміру, низу вражають своєю різноманітністю та жіночністю. Поєднання різних видів мережок та білої вишивки надають фактурність та легкість. Використання народних мотивів в літніх сарафанах створює ніжний та тендітний образ. Дизайнери використовують їх як своєрідні живописні полотна, заповнюючи їх символами, орнаментами та вишивками різних націй[9].
Дуже популярним на сьогодняшный день є використання яскравих кольорів, а особливо эфект поєднання непоєднуваного, часто це контрасний верх, який доповнюэться розкішним низом сукні на якому зосереджені різноманітні квіткові принти, стилізовані орнаменти, візерунки та народні вишивки. Комірці та асиметрична лінія низу у сукнях весняно-літнього сезону 2014 року не здають позицій. Про це заявили у своїх колекціях такі модні будинки, як: Chanel, Alberta Ferretti, Chloe та багато інших(приклади наведені на малюнку 1.2).
Отже, можна зробити висновки, що робота та введення декоративної символіки української писанки у художнє проектування жіночих нарядних костюмів молодіжної вікової групи весняно — літнього сезону на основі дослідження декоративної символіки українських писанок буде цілком передбачуваним для споживача кроком, сучасні потреби та смаки є найбільш сприятливою почвою для роботи саме з цим українським мистецтвом. У даному направленні вже працювало багато дизайнерів, завдяки їхньому досвіду можна започаткувати щось нове, поєднати сьогодення та культурну спадщину нашого народу, щось цікаве та несподіване, але з елементами історії, давніх форм та символів.
Аналіз декоративних прийомів оформлення жіночих нарядних костюмів молодіжної вікової групи весняно — літнього сезону та використання аксесуарів, що використовуються сучасною модою
Для більш повного аналізу декоративних прийомів оформлення одягу та використання аксесуарів весняно-літнього сезону 2014 року, необхідно звернутися до останніх колекцій та дизайнерських розробок. Елементами, що прикрашають сукні, можуть бути – драпірування і вишивка, мережива і квіти, волани та рюші, баски, банти і бантики, стрази та паєтки, пір’я, бахрома. В новому сезоні акцентують увагу на рукавах – ліхтарики, прозорі довгі рукави, широкі, цільнокроєні, рукава сорочкового крою, декоровані рукава – вони в усьому розмаїтті підкреслюють жіночність і витонченість.
Повноцінний жіночий образ нероздільний зі стильними аксесуарами. Про це добре знають імениті дизайнери і щорічно радують завзятих модниць цікавими та оригінальними новинками. Останній модний сезон не став винятком і на подіумі раз у раз з’являлися моделі з виразними і масивними аксесуарами. Дизайнери навесні та влітку 2014 року пропонують великі модні аксесуари на шию у вигляді кольє. Серед них знайдеться безліч варіантів, форм і розмірів. Наприклад, великі намиста, які так любили наші бабусі свого часу будуть в моді і у наш час, а тонкі підвіски з великими каменями Сваровскі будуть актуальні серед модниць різного віку. Ще однією новинкою в модних аксесуарах 2013-2014 стане великі кольє в Єгипетському стилі, аля Клеопатра. Одягати такі прикраси можна поверх сорочки, застебнутому до останнього удзика, або з облягаючим тонким сукнею.
Модні аксесуари будуть виконані з великого вибору матеріалу. На першому місці будуть скло, глина, кераміка, срібло і біле золото – саме з них будуть виконані нові моделі сережок, кулонів і браслетів[7].
Сережки.
Однією з найважливіших деталей жіночого образу є сережки. Саме вони приковують увагу до обличчя жінки, тому їх слід вибирати дуже уважно. У цьому сезоні сережки повинні бути виразними і великими.Найактуальнішими є круглі сережки з різними декоративними елементами (Ralph Lauren, Rodarte). Це можуть бути плоскі круглі диски, кілька кілець в одній моделі або ж порожнисте кільце з декором у вигляді квітів та інших оригінальних орнаментів (Dolce & Gabbana). Також в 2014 році популярні довгі сережки з підвісками і невеликі круглі кліпси(Giorgio Armani).Колірна гамма модних сережок представлена глибоким синім, зеленими відтінками, жовтим, чорним і білим. І все ж фаворитом сезону в модних прикрасах весна –літо 2014 став золотистий колір. У деяких моделях сережки повністю відповідають кольору основного ансамблю, як, наприклад, в колекціях модного будинку Oscar de la Renta[2].
Намисто
Актуальними залишаються витончені підвіски з символікою різних символів, орнаментів, кулони у вигляді бус з медальйоном з дорогоцінних металів і каменів. Зустрічаються в колекціях квіткові і етнічні мотиви, а також анімалістична тематика. Актуальним трендом в модних прикрасах весна –літо 2014 є яскраве і масивне намисто і намисто з натуральних каменів або стеклярусу. Дані аксесуари представлені у вигляді вишуканого розсипу таємничих зірок, цяточок, оригінального плетіння або геометричних елементів. Популярними камінням стали аквамарин і бірюза. Кольє виконано переважно з металу і перлів. Також серед нашийних прикрас в модних колекціях зустрічаються шкіряні стрічки, декорація бахромою і тканинні вставки[2].
Прикраси для волосся
Не залишилися без уваги дизайнерів і жіночі локони. Причому червоною ниткою практично у всіх модних колекціях прикрас весна – літо 2014 проходить квіткова тематика. Розкішні квіти в жіночих волоссі – що може бути вишуканіше? Так, золоті діадеми і вінки з гарних квітів представив бренд Dolce & Gabbana, а Zac Pozen порадував прихильниць квітковими шпильками і шпильками. Модний дім Valentino вирішив гармонійно поєднувати жіночність з екстравагантністю, яка виразилася у вигляді оригінальних шкіряних пов’язок на волосся. Крім перерахованих аксесуарів для волосся в тренді класичні обручі, різноманітні стрічки на голову з кокетливим бантом і мінімалістичні чорні пов’язки. В цілому можна сказати, що сучасна стилістика тяжіє до екстравагантності та універсальності у всьому[4].
З вище дослідженого та обробленого матеріалу, можна зробити висновки, що використання декоративної символіки писанок є досить доцільним у весняно-літній період цього року, адже матеріали, кольорова гама дуже наближена до, запропонованої дизайнерами. В якості аксесуарів сміло можна використовувати українські народні прикраси: намисто з різних матеріалів, стрічки, вінки і т.д. Моделі споріднені з писанкою, орнаментами та символами писанкарства будуть досить актуальні та популярні на споживчому ринку(ілюстрації до розділу на малюнку 1.3).
РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКА ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ
2.1. Дослідження та аналіз обраного першоджерела
Для проектування модельного ряду жіночих нарядних костюмів молодіжної вікової групи весняно-літнього сезону з використанням символіки українських писанок окрім аналізу сучасних модних тенденцій, необхідно дослідити і саму українську писанку, її символіку, пропорційні відношення, кольорову гаму і т.д.
Наповнена таємницею писанка несе в собі філософський світогляд наших предків, їх віру і любов. Кожен елемент візерунка, який зустрічається на писанці, гармонійно вплетений в неї, став невід'ємною її частиною. Великий інтерес викликають всі знаки і символи, які прикрашають пасхальне яйце. Необхідно знати і розуміти, що означає той чи інший знак, символ, колір. Правильно зрозуміти, «прочитати», писанку, дуже важливо для нас. Для більш повного та детального вивчення писанки звернемося до робіт українських вчених, які зробили значний вклад у вивчення та відродження українського писанкарства: М. Венкель, Н. Сумцов, М. Кордуба, А. Іваніцкая.
Зайнявшись докорінним вивченням писанки Іваніцкая дійшла до висновків, що в основі розпису яйця лежать три кардинальних символи, які віддзеркалюють будову Всесвіту по вертикалі: це коло, квадрат (іноді ромб) та центр, світова вісь можлива у вигляді хреста, дерева, 8-образного знаку[8].
Симетрія писанки – це сітка, що складається з перехрещених ліній, кругів та овалів по основному полю яйця. В сегменти (окремі поля, що утворюються за рахунок перетину ліній) і вписуються знаки-символи(орнаменти). Писанки бувають боковими, з розділовими поясами і без них, прокольними, решітчастими, торцевими. Зазвичай форми на яйце можуть наноситись по вертикалі, діагоналі, радіусу, сегментами; міститися впритул один до одного, у шаховому порядку, у протилежних напрямках. Але є один найголовніший принцип у писанкарстві і він незмінний – принцип розміщення основних знаків символів ніколи не повинен порушуватися. Всі елементи парні і однакові за розмірами сторін, по кутах фігури, за всіма параметрами елементів(приклади наведені у додатку А).
Більшість орнаментів та символів дуже давнього походження. Зображення - це знаки спілкування наших пращурів з природою та всесвітом. В них створилася система знаків. Причому в кожному історичному регіоні були свої особливості.
Кожна писанка у слов’янських народів мала потрійну символіку: символіку яйця, орнаменту та кольору. Основних кольорів орнаменту було чотири: чорний, червоний, жовтий та зелений. Білий – ознака чистоти, божественного початку; голубий – колір Богоматері, божественного духовного знання; зелений – здоров’я, життя; червоний – радість до життя; бордовий чи коричневий – земля; синій – колір неба, зв’язку з небом; чорний – безкінечність(приклади писанок у додатку Б).
Символи, які зображали сонце, були одними з найпоширеніших на всій етнічній території України та інших стародавніх цивілізаціях. Культ сонці був найголовнішим у житті. Даждь-бог (сонячний бог) - один з головних богів у язичницькому пантеоні. Тому символ сонця дуже поширений на обрядових яйцях[9].
Найдавнішим символом сонця був трипроменевий знак. (рис. 2.1)
рис. 2.1
Сонце символізували також інші знаки, в тому числі і символи з чотирма променями. (рис. 2.2)
рис 2.2
Символ богині-Берегині був більше поширеним на Західному Поділлі та Поліссі. Вона є покровителькою всього живого. Символ спрощувався що став нагадувати літеру "Ж" і від того його часто називають жучок. (рис. 2.3)
рис. 2.3
Символи були не лише божественними, а й побутовими. Оскільки наші пращури були землеробами, то на чільному місці були символи родючості та врожайності. (рис 2.4)
рис. 2.4
Символи здоров'я та довголіття - сонце, ружа, риба та інші. (рис 2.5)
рис 2.5
Відповідно були і лікувальні символи: сосна, соняшник. (рис 2.6)
рис 2.6
Символи продовження роду - це квіти. (рис 2.7)
рис 2.7
Символи кохання. (рис 2.8)
рис 2.8
Символи-обереги. (рис 2.9)
рис 2.9
Символи витривалості та сили. (рис 2.10)
рис 2.10
Розпис по яйцям настільки досконалий з точки зору мистецтва, так і з точки зору філософії, що тяжко не погодитися з наступним твердженням дослідників: «Той, хто створив писанку, чудово знав астрономію, геометрію, ботаніку, філософію, психологію та основні закони гармонії».
Писанка – не єдиний вид у писанкарстві, є також і інші різновиди розпису. Один з них – крашанка (від слова «красити»). Ці яйця варили вкруту, фарбували в який-небудь єдиний колір, зазвичай червоний.
Крапанка – з однотонним фоном, на який наносилися крапки, лінії;
Дряпанка – яйце, на якому після фарбування видряпувався візерунок металевим гострим предметом;
Малюванка – яйце, розписане своїм вигаданим візерунком, так звані індивідуальні, авторські роботи[7].
Можна зробити висновки, що писанка дійсно являється унікальним явищем народної культури і невичерпним художнім джерелом з якого можна черпати натхнення при проектуванні одягу та створенні нових моделей. Саме українська писанка поєднує в собі давні язичницькі символи, християнські орнаменти, які тісно переплітаються з трудовим буденним життям людей, їх віруваннями та вподобаннями. Мистецтво розпису та фарбування яєць досягло недосягнених висот і процвітає і сьогодні(ілюстративний матеріал у додатку Б).
2.2. Художньо-композиційне опрацювання моделей-пропозицій, вибір основної моделі.
Основна модель базується на історичних конструктивних даних та на сучасних модних вподобаннях, вона складається з блузи та спідниці. Блуза є аналогом давньої української сорочки. Хоча сорочка на кокетці – пізнє явище для України – набула поширення у чоловічому та жіночому одязі спочатку у південних районах, а наприкінці ХХ ст.. і в центральних. Для таких сорочок використовували тонкий саморобний або фабричний матеріал, такі сорочки ніколи не мали коміра, горловину обшивали і робили петлі, крізь які протягували стрічку для зав’язування, щоб горловина щільно прилягала до шиї. Розташування орнаменту залежало безпосередньо від особливостей крою та призначення сорочки. Прикрашалися ті частини сорочки, які не закривалися іншими складниками комплексу: таким чином досягалась композиційна цілісність костюму. Що ж стосується обраної моделі, то вона зберегла майже всі конструктивні ознаки, за виключенням широкого рукава, призібраного в районі манжети, застібка була перенесена на спинку виробу, а орнамент буде розташований на передній частині блузи[6].
Спідниця змодельована за зразком керсетки, точніше її нижньої частини. У різних місцевостях цей вид одягу мав свої особливості крою. Локальні варіанти виявлялися у розміщенні лінії, від якої починалося розширення керсетки, у формі, кількості та способі кроєння клинів, у загальній довжині виробу. Зазвичай довжина керсетки була до колін. Шили керсетки з фабричних тканин, часом дуже дорогих(оксамиту, щільного шовку).
Дана модель повністю відповідає заданій темі, зберігає українські традиції виготовлення одягу, містить в собі орнаментику писанкарства та відповідає сучасним модним тенденціям, тому саме вона була обрана як основна.
Інші моделі, запропонованого ряду, також містять в собі елементи української одягу, але менш значні, основний акцент зроблений саме на писанкарстві, а не на конструкції одягу.
Нині споживач ставить перед виробником одягу жорсткі вимоги: якість, новизна, стильність, зручність, оптимальна ціна та індивідуальність моделі.
Підвищити якість можна поєднавши комплекс важливих аспектів, що з удосконаленням процесів моделювання і конструювання з урахуванням застосування якісних матеріалів, різноманітної техніки оздоблення, декорування вузлів виробу. Високі вимоги, які пред'являються до якості розроблених моделей, можливо задовольнити лише з внесенням у світ моди чогось нового та незвичайного, що ми й зробили, заглибившись в українську культуру писанкарства, відокремили найбільш цікаві елементи ти внесли їх у процес створення одягу[4].
Композиційні та структурні засади писанкарства, а саме форма, пропорційні відношення, орнаменти, кольори стали чудовим матеріалом для створення модельного ряду жіночих нарядних костюмів молодіжної вікової групи весняно-літнього сезону з урахуванням сучасних модних тенденцій. При створенні образу були враховані основні форми українського костюму та його історичну динаміку, духовні потреби людини. Також образ був доповнений національними головними прикрасами та аксесуарами.
Створений модельний ряд був покликаний поєднати в собі українську та світову моду, у ньому, ніби перетинаються два світи: сучасна українська культура та мода з минулим. У створених моделях значне місце відіграють форми та орнаменти писанкарства, якщо розглянути моделі більш детально там також помітні народні композиційні прийоми створення одягу, способи його поєднання з прикрасами та зачісками.
Особливу роль у композиційній цілісності створених форм одягу, відіграли традиційні українські головні убори, прикраси, взуття. Крім того обрані моделі, будувалися на характерних для писанки формах, членуванні та художньо-композиційних принципах, певній системі. Хоча сміло можна сказати, що кожна модель має свої особливості, свою індивідуальність та неповторність, адже народні майстри виконували свої роботи творчо, не копіюючи один одного, створюючи особливі авторські роботи[1].
Для даного модельного ряду, як і для українського костюма характерна наявність усіх життєво важливих складників, котрі об’єднуються у функціонально та художньодовершенний ансамбль, при цьому використовувалися всі можливі матеріали залежно від призначення одягу. Крім того, важливим засобом, що узгодив та об’єднав усі елементи композиції стала орнаментація. Орнамент органічно поєднався з елементами вбрання, став важливою не тільки конструктивною одиницею, а й декоративною частиною, яка стала особливою прикрасою, надала художнього образу окремим елементам костюма, внесла загальну композиційну рівновагу.
Обраний модельний ряд базується на антропологічних особливостях сучасного населення, композиція костюмів узгоджена не тільки з зовнішніми ознаками(будовою обличчя, кольором очей, волосся, зачіскою, статурою), а й з постановкою фігури, манерою рухатися тощо. Органічне злиття найтиповіших антропологічних особливостей з костюмом, цілісність цього образу й об’єднались в модельний ряд.
З розробленого модельного ряду, який представлений на малюнку 2.1, було обрано кращі вісім, які і стануть ведучими моделями у майбутній колекції, дані моделі містяться на малюнку 2.2.
2.3. Опис зовнішнього виду моделі
Обрана модель призначена молодіжної вікової групи весняно-літнього сезону, складається з блузи із креп-шифону та спідниці із льняної тканини з домішками габардину. Блуза прямого силуету, лінія плеча приспущена кроєм, розворот плечей розширений. Обсяг виробу по лінії грудей - середній, рівень лінії глибини звичайний. Форма опуклості на груди - опукла, підкреслена кроєм, перед блузи має кокетку вище лінії грудей, на спинці також є кокетка по лінії лопаток та застібка на два ґудзики. На передній частині блузи вишивка. Обсяг вироби по лінії талії середній, лінія прилягання вироби не чітка. Рівень лінії талії звичайний. Довжина виробу до середини стегна. Комір відсутній, горловина оброблена обтачкою. Рукав довгий, двухшовний, до зап'ястя, лінія низу рукава не оброблена манжетою.
Спідниця. Рівень талії завищений кроєм, облягання по лінії стегон не щільне. Низ вироби розширений по відношенню до лінії стегон. Виріб до коліна. Спідниця складається з клинів однакового розміру та форми, розширених до низу. Потайна застібка на задній частині спідниці(блискавка та ґудзик). Верх спідниці оброблений обтачкою.
Членування виробу. Горизонтальні лінії на блузі - верхня лінія горловини, лінія притачування нижньої частині переду та кокетки, лінія низу виробу. На рукаві горизонтальна лінія - лінія низу. Горизонтальні лінії на спідниці - верхня лінія виробу.
Вертикальні лінії - лінія стачування верхньої та нижньої частини рукава. Вертикальні лінії спідниці – лінії стачування клинів.
Дана модель рекомендована для молодіжної вікової групи, рекомендовані розміри: 170-88-96. Технічний малюнок представлено на малюнку 2.3