6. Зміст освіти в професіональному навчальному закладі.
Під змістом освіти слід розуміти певний обсяг і характер систематичних наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-етичних ідей, якими має володіти людина, в даному випадку – учень або студент у процесі навчання. Під змістом освіти розуміємо упорядковану, цільну сукупність елементів і процесів, котрі утворюють освітню систему.
І.Я Лернер обґрунтовує чотири основні елементи змісту освіти:
1. Інформація, яка підлягає засвоєнню. Знання, що накопичені людством (основні ідеї, концепції, теорії, поняття науки). Знання про шляхи, методи пізнання, типи і способи розумових дій.
2. Способи діяльності – уміння, навички.
3. Досвід емоційно-ціннісного ставлення до знань.
4. Досвід творчої діяльності (перенесення знань, варіативність, комбінування).
У доборі змісту педагогічної освіти у світі існують різні підходи : політехнізм (в Україні); прагматизм (у США); енциклопедизм (у Франції); екзистенціоналізм (у Англії). Сучасна освіта розвивається в різних напрямах : гуманітаризації, диверсифікації, фундаменталізації, інформатизації, індивідуалізації.
Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» (1992), Закон України «Про вищу освіту»(2002р.) визначають основні напрями оновлення змісту у вищій школі:
Деідеологізація змісту освіти (утвердження загальнолюдських цінностей, професіональна спрямованість змісту освіти).
Етнізація змісту освіти (вивчення національних досягнень, використання народної педагогіки, розширення курсів дисциплін, пов’язаних з історією українського народу).
Світоглядний аспект (посилення міжпредметних зв’язків ).
Індивідуалізація та диференціація змісту освіти (багатоваріантність програм).
Практична спрямованість змісту освіти.
Спрямованість змісту освіти на розвиток самостійності, саморуху, самовдосконалення учня та студента.
Зміст освіти визначається такими державними документами: навчальними планами, навчальними програмами, підручниками.
Начальний план – це державний нормативний документ, який визначає навчальне навантаження учнів та студентів, його розподіл за семестрами, відділеннями, спеціальностями, тобто встановлює перелік навчальних предметів, кількість годин, відведених на даний предмет, кінець і початок навчального року.
Навчальна програма – це державний документ, в чому розкривається зміст освіти з кожного предмету і визначається система наукових знань, світоглядних і морально-етичних ідей, практичних умінь і навичок, якими необхідно володіти студентам. Існує кілька способів побудови навчальних програм: а) лінійний; б) концентричний; в) модульний (при такому способі зміст кожної навчальної теми групується такими напрямками: орієнтацій ний, методологічний, змістовний, операційно-діяльністний, контрольно-перевірочний).
Одним з головних засобів освіти є навчальний предмет. Під навчальним предметом розуміють педагогічно адаптований зміст основ будь-якої галузі діяльності. Навчальний предмет у професійній школі являє собою логічно організовану систему теорій з рекомендаціями шляхів їх застосування на практиці.
Навчальний посібник – це книга, зміст якої, повністю відповідає навчальній програмі, або ж розглядає окремі теми навчального предмета, або ж містить емпіричний матеріал, що служить закріпленню основного теоретичного матеріалу. До навчальних посібників належать: хрестоматії, словники, збірники вправ, задач тощо.
Зміст навчання є системою філософських і наукових знань, а також пов'язаних з ними способів діяльності і стосунків, представлених в учбових дисциплінах. Це - певний об'єм і характер систематизованих наукових знань, практичних умінь і навиків, а також світоглядних і морально-етичних ідей, якими повинна оволодіти людина, в даному випадку - студент в процесі навчання. В.Лугової вказує, що під вмістом освіти «розуміємо впорядковану, цілісну сукупність елементів і процесів, які створюють освітню систему.
Основні елементи змісту освіти:
· інформація, яка підлягає засвоєнню, знання, які накопичені людством (основні ідеї, концепції, теорії, поняття науки), знання про способи і методи пізнання, типи і методи розумових дій.
· способи діяльності - уміння і навики.
· досвід емоційно-ціннісного відношення до знань.
Зміст освіти визначається такими державними документами, як навчальний план і навчальні програми. Навчальний план - це державний нормативний документ, який визначає учбове навантаження, його розподіл по семестрах, підрозділах, спеціальностях, тобто встановлює перелік навчальних предметів, кількість часу, відведеного на кожен навчальний предмет, кінець і початок навчального року. Навчальний предмет у вищій школі є логічно організованою системою теорій з рекомендаціями по їх вживанню на практиці.
У зміст навчального предмету (навчальної дисципліни) входить зміст відповідної галузі науки, від якої він відрізняється кількісними і якісними параметрами. Кількісні параметри характеризуються об'ємом змісту учбової дисципліни. Він визначається її завданнями в загальній підготовці фахівців і обмежується числом учбового часу, запланованого для її вивчення в навчальному плані спеціальності і включенням у зміст навчальної дисципліни системи способів діяльності. Якість змісту визначається базисними (основними) і спеціальними (прикладними) знаннями і способами діяльності, що відбираються з відповідної науки з врахуванням профілізації навчального курсу і логікою викладу навчального матеріалу. Система понять і способів діяльності, які включаються у зміст навчального матеріалу, визначаються навчальною програмою по дисципліні. Навчальна програма - це державний документ, в якому розкривається зміст навчання по кожному предмету і визначається система наукових знань, світоглядних і етичних ідей, практичних умінь і навиків, якими необхідно оволодіти студентам при вивченні навчальної дисципліни. У програмі, окрім основних нормативних даних і змістовної інформації, наводяться відомості про цілі вивчення дисципліни, форми навчальної роботи, рекомендовану літературу. Існує декілька способів побудови навчальних програм: лінійний, концентричний, модульний. У програмі, побудованій лінійним чином, в певній вибраній послідовності перераховуються розділи і теми, вказується зміст кожної теми. У концентричних програмах виділяють ядро базисних знань, оболонку і корону. Ядро змісту навчальної дисципліни включає основні елементи змісту, що забеспечують досягнення найбільш крупних педагогічних цілей викладання дисципліни. Оболонка указує формами навчального процесу, передбачені при навчанні, корона наповнює зміст базису дрібнішими поняттями, навиками, уміннями. У ній можуть бути присутніми математичні моделі, методи їх складання, методи виміру і обробки результатів і так далі. При модульній побудові навчальної програми зміст кожної теми групується по напрямах: орієнтаційний, методологічний, змістовний, операційно - діяльнісний, контрольно - перевірочний.
Розробка змісту навчання по дисципліні і її складовим включає стадії відбору і конструювання навчального матеріалу. На етапі відбору навчального матеріалу визначаються його якісні і кількісні характеристики, а на етапі конструювання - його структура і особливості пред'явлення студентам.
Відбір змісту навчальної дисципліни проводиться на основі навчальної програми по дисципліні з додатком матеріалів з підручників, науково-бібліографічних видань та мереж науково-технічної інформації (у тому числі і міжнародних).
Консртруювання навчального матеріалу вимагає визначення міжпредметних зв'язків. Міжпредметні зв'язки - передбачають узгодження робочих програм, планів викладання різних навчальних дисциплін та їх окремих частин. Міжпредметні зв'язки мають ступінчасту структуру, що визначається об'єктивними зв'язками між галузями науки, і між навчальними предметами, включеними в зміст освіти. До елементів структури міжпредметних зв'язків відносяться зв'язки між циклами навчальних дисциплін, між навчальними предметами різних циклів. між навчальними предметами одного циклу, між розділами і темами навчального предмету, між знаннями, уміннями, що становлять зміст різних навчальних предметів, між ідеями, поняттями, законами, теоріями і фактами різних навчальних предметів, між видами діяльності (учбова, лабораторно - практична, виробнича і ін.), між способами і методами учіння, що формуються і використовуються в різних навчальних дисциплінах.
Класифікація міжпредметних зв'язків ілюструється рис 4.1.
МІЖПРЕДМЕТНІ
ЗВ'ЯЗКИ
