Проаналізуйте зміст навчального материалу

Якщо послідовність розгляду дидактичних одиниць формується ділінням понять, використовуйте ієрархії.

Якщо дидактичні одиниці змісту порівнюються по декольким параметрам, використовуйте матрицу.

Якщо дидактичні одиниці пов'язані одна з іншою різними типами відносин, використовуйте мережі.

Якщо зміст уявляє собою предпис послідовності дій, які слід виконувати по певним правилам, використовуйте блок-схеми або алгоритми.

Якщо структура змісту навчального материалу не ясна, продовжуйте задавать питання, переказувати та аналізувати текст.

Рисунок 4.6. Алгоритм дій по вибору графічних систематизаторів для пред'явлення навчального матеріалу

Для пред'явлення навчального матеріалу в структурованій формі крім схем часто використовують ЛОЗ. ЛОЗ – це лист основного змісту навчального матеріалу. Це - система блоків, що відображає зміст його навчальних елементів (понять, питань, тем, розділів і т.і.) і розкриває змістовні зв'язки між ними.

Підставою для угрупування кадрів ЛОЗ служить граф або схема логічної структури навчального матеріалу. На основі ЛОЗ може бути розроблений його електронний еквівалент (ЕЛОЗ) і створені найважливіші елементи комплекту засобів навчання: тези лекції, опорні конспекти, макети записів на крейдяній дошці, серії слайдів (зокрема комп'ютерних), роздатковий друкарський матеріал, схема орієнтовної основи дії, поліекранний слайдофільм.

Методи навчання та контролю знань, умінь та навичок у професійній школі.

В залежності від виду і характеру спільної діяльності виділяють різні типи навчання.

Традиційний (репродуктивний) тип навчання побудований на трансляції і відтворенні учнями та студентами необхідних для вирішення нових завдань знань і способів діяльності. При цьому не враховується чи є в тих, хто навчається потреба в їх засвоєнні. В наслідок соціальний досвід засвоюється частково (в основному – знання і стереотипні способи діяльності), не засвоюється досвід творчої діяльності і ціннісних відносин, тобто недостатньо вирішуються розвиваючі і виховуючи завдання навчання, низька мотивація і особистісний зміст знань, що набуваються.

Творчий (сучасний інноваційний, продуктивний) тип навчання заснований на організації педагогом інтенсивної, самостійної і творчої діяльності тих, хто навчається, спрямований на вирішення ними конкретних пізнавальних, життєво і професійно важливих проблем, які спонукають до самостійного пошуку і відкриття нових знань, способів творчої діяльності, цінностей і змістів. Однією з основних закономірностей процесу професійно навчання виступає його залежність від включення учнів та студентів в активну, продуктивну, значущу для них професійно спрямовану пізнавальну діяльність.

Репродуктивний варіант побудови навчального процесу містить складові:

• постанова і усвідомлення задачі;

• сприйняття явищ, фактів;

• осмислення;

• розуміння;

• запам’ятовування;

• засвоєння;

• використання (репродуктивне, алгоритмічне, творче).

Треба зазначити, що до репродуктивного етапу входять і деякі репродуктивні елементи: усвідомлення веде до розуміння, частина незрозумілого зберігається в пам’яті, а частина матеріалу доводиться до рівня оволодіння ним. Це потребує використання матеріалу, при чому на різних рівнях.

Продуктивний варіант засвоєння матеріалу.

Навчальний процес – це ланцюг навчальних ситуацій, ядром яких є навчально-пізнавальні задачі, а змістом – спільна діяльність педагога і тих, хто навчається по вирішенню задач з використанням різних засобів і способів навчання.

Продуктивний варіант засвоєння навчального матеріалу.

Сприйняття і самостійне формулювання умов задачі; Аналіз умов задачі; Відтворення (або поновлення) необхідних для рішення знань; Прогнозування процесу і результатів, формулювання гіпотези; Складання плану (проекту, програми, рішення);	I Орієнтований етап
Спроби вирішення задачі на основі відомих способів; Переконструювання плану рішення, знаходження нового способу;	II Виконавчий етап
Вирішенні задачі новими способами перевірка рішення; Введення отриманого знання (способу) до тих, що маються в системі учня,студента; Вихід на нові проблеми.	III Конкретизуючо-систематизуючий етап