9. Економічне виховання – це:

А) виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, яка містить в собі не лише позитивну спрямованість, а й конфлікти та протиріччя; тут особистість може не тільки формуватися під впливом соціально-економічного середовища, а й деформуватися, або, навпаки, загартуватись у боротьбі з труднощами, “робити саму себе”;

Б) знання основних законів економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання;

В) передбачає формування у школярів (студентів) моральних та ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності: суспільної активності, підприємливості, ініціативності, господарського ставлення до суспільного добра, раціоналізаторських здібностей, відповідальності, оновлення технологічних процесів, підвищення продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту;

Г) організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури студентів (учнів).

10. Економічна свідомість – це:

А) організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури студентів (учнів);

Б) передбачає формування у школярів (студентів) моральних та ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності: суспільної активності, підприємливості, ініціативності, господарського ставлення до суспільного добра, раціоналізаторських здібностей, відповідальності, оновлення технологічних процесів, підвищення продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту;

В) доктрина або, скоріш, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; доктрина, що судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб;

Г) знання основних законів економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання.

11. Економічна культура – це:

А) рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської діяльності;

Б) доктрина або, скоріш, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; доктрина, що судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб;

В) передбачає формування у школярів (студентів) моральних та ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності: суспільної активності, підприємливості, ініціативності, господарського ставлення до суспільного добра, раціоналізаторських здібностей, відповідальності, оновлення технологічних процесів, підвищення продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту;

Г) те, що створюється для задоволення духовних та матеріальних потреб людини.

12. Економічна наука – це:

А) галузь освіти, що передбачає підготовку спеціалістів з планування, обліку, фінансів та інших напрямків економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук;

Б) доктрина або, скоріш, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; доктрина, що судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб;

В) процес опосередкованого і узагальненого пізнання людиною економічних явищ і процесів в їх взаємозв’язках і відношеннях;

Г) сукупність соціально-психологічних настанов, цінностей і зразків поведінки соціальних верств, окремих громадян, які стосуються їх взаємодії з фінансовими органами, органами влади та управління.