- •Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі
- •1.2. Основні етапи становлення і розвитку економічної теорії
- •6.Сучасні напрями економічної теорії
- •Зростання товарного
- •1.4.Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •Тема 2.Економічні потреби та інтереси
- •2.1.Економічні потреби суспільства, їх сутність і структура
- •1.Потреби самовираження
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структура економічної системи суспільства
- •3.2.Класифікація суспільного розвитку економічних систем
- •3.Командно-адміністративна економіка
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.2. Власність як економічна категорія. Функції власності
- •4.2.Типи і форми власності
- •Тема 5. Форми оранізації суспільного господарства. Товарна форма організації виробництва
- •5.2 Товар та його властивості. Споживча вартість і вартість
- •Єдність протилежностей споживчої вартості і вартості
- •5.3 Розвиток форм вартості. Закон вартості та його функції
- •3. Рівень складності праці.
- •5.4 Суть і функції грошей. Ціна. Системи і закони грошового обігу
- •Тема 6. Сутність і рух капіталу. Заробітна плата і зайнятість
- •6.1 Сутність капіталу, його структура та види
- •6.2 Вартісна форма додаткового продукту
- •6.4 Заробітна плата, її сутність, форми, системи
- •6.5 Зайнятість. Причини та види безробіття
- •Тема 7. Функціональні форми капіталу і доходів
- •7.1 Торговий капітал і торговий прибуток. Витрати обігу
- •7.2 Позичковий капітал, позичковий відсоток і форми кредиту
- •7.3Акціонерний капітал і акціонерні підприємства
Тема 7. Функціональні форми капіталу і доходів
7.1 Торговий капітал і торговий прибуток. Витрати обігу
7.2 Позичковий капітал, позичковий відсоток і форми кредиту
7.3 Акціонерний капітал і акціонерні підприємства
7.1 Торговий капітал і торговий прибуток. Витрати обігу
Торговий капітал являє собою історично першу вільну форму існування капіталу. У формі купецького капіталу він виник задовго до появи промислового капіталу і відіграв значну роль у первісному нагромадженні капіталу. Однак, купецький капітал відносно виробництва був самостійною формою і джерелом свого прибутку мав нееквівалентний обмін (купив дешевше – продав дорожче).Торговий капітал є народженням промислового капіталу й виступає як його відокремлена форма.
Торговий капітал – це функціональна форма промислового капіталу, діє у сфері обміну і обслуговує процес перетворення товарної власності у грошову (постійно знаходиться у сфері обміну).
Формула торгового капіталу: Г – Т – Г’
Повніше сутність торгового капіталу розкривається в його функціях.
Функції торгового капіталу:
Здійснення торгових операцій
Забезпечення руху суспільного капіталу і прискорення його обороту
Реалізація втілення в товарі власності(в т.ч. додаткової вартості)
Створення частини додаткової вартості m у формі торгового прибутку
Кторг = Кобігу + витрати обігу
Капітал обігу авансується на покупку товарів і повертається після його продажу, не приймає виробничої форми і тому не розподіляється на C + V, основні і оборотні фонди.
Форми торгового капіталу:
Грошово-торгова (обіг грошей при здійсненні торгових операцій)
Товарно-торгова (обіг товарів в процесі реалізації торгового капіталу, перетворення торгового капіталу в грошовий)
Важливою рисою функціонування і розвитку торгового капіталу за сучасних умов є наявність власних підприємств торгових монополій, що свідчить про зрощування торгового і промислового капіталу і створення торгово-промислових комплексів.
Формою зрощування двох форм капіталу є контрактні угоди (80% загального випуску товарів у розвинених країнах).
Другою важливою рисою розвитку торгового капіталу є його певне поєднання з банківським капіталом. Воно продиктоване залежністю процесу реалізації продукції від отримання кредитів (в США 90% обсягів реалізації товарів здійснюється за рахунок кредитів.)
Третьою важливою рисою є певне поширення у розвинених країнах світу кооперативної торгівлі, створення добровільних об’єднань малих та середніх підприємств, закупівельники яких за пільговими цінами купують товари у промислових компаній і розподіляють їх серед членів об’єднання.
Четвертою особливістю розвитку торгового капіталу є його інтернаціональна міграція на основі якої виникають гігантські торговельні транснаціональні корпорації.
Торговий прибуток
На перший погляд складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Насправді ж ці процеси опосередковують лише реалізацію й привласнення, а не виникнення торгового прибутку. У сфері обігу відбувається лише зміна форм вартості (Т – Г або Г – Т ), а не її створення. Вартість і додаткова вартість утворюються лише у виробництві.
Додатковий продукт m поділяється між промисловими та торговими підприємцями пропорційно обсягу їх капіталів, забезпечує середню норму прибутку на промисловий та торговий капітали.
Механізм одержання – різниця в цінах виробництва і торгівлі.
Торговельний прибуток – це частина прибутку, створена працею найманих робітників у виробництві й привласнена торговельним підприємцем відповідно до закону ціни виробництва, що забезпечує середню норму прибутку функціонуючим капіталам.
Торговельний прибуток складається з двох частин:
прибуток, що створюється працею найманих робітників у сфері виробництва і який виступає як поступка промислового підприємця торговельному підприємцю пропорційно їх капіталам;
прибуток, створений працею найманих робітників в торгівлі.
Витрати обігу
Торговельні підприємці авансують капітал на покупку товарів у промисловців так і на організацію їх реалізації. Тому торговий капітал складається з двох частин:
капіталу обігу, авансованого на покупку товару;
капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару.
Ця друга частина капіталу називається витратами обігу.
Витрати обігу поділяються на 2 частини:
чисті витрати обігу
додаткові витрати обігу (додаткові витрати виробництва у торгівлі)
Чисті витрати обігу – це видатки, які зумовлені процесом обігу, тобто зміною форм вартості, перетворенням Г – Т і Т – Г.
До них відносяться:
оплата працівників в торгівлі
утримання торговельних приміщень
витрати на рекламу й адміністративно-управлінську і господарську діяльність
Працівники, зайняті безпосередньо продажем товарів, не створюють нової вартості, тому чисті витрати не входять у вартість товару і повинні покриватися за рахунок прибитку.
Додаткові витрати обігу – це витрати, пов’язані із продовженням процесу виробництва у сфері обігу (у торгівлі)
До них відносяться: транспортування, сортування, розфасовка, упакування і зберігання.
Праця, затрачена на ці процеси є продуктивною, тому що вона створює додаткову вартість тим, що надає нової форми створеній у виробництві споживчої вартості. Тому ці витрати включаються у вартість товару і покриваються в процесі його реалізації як витрати виробництва.
Торгівля – вид підприємницької діяльності, пов’язаний з купівлею-продажем товарів. Торгівля – це сфера, галузь народного господарства, посередницька ланка між виробництвом і споживанням. Зайнято 15-25% зайнятих.
Існують такі форми підприємництва в торгівлі:
внутрішня – обслуговує господарські зв’язки на національному рівні
зовнішня – обслуговує господарські зв’язки між національними економіками
оптова – обслуговує господарські зв’язки через товарні біржі, ярмарки
роздрібна – обслуговує господарські зв’язки через універсальні та спеціалізовані магазини
Оптова торгівля– процес придбання великих партій товару з метою подальшого використання в виробництві (використовується в промисловості з метою подальшого перетворення для виробництва товарів чи надання послуг).
Роздрібна торгівля – процес обміну товарів на гроші (чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку. Товари продаються безпосередньо населенню.