Тема 6. Сутність і рух капіталу. Заробітна плата і зайнятість

6.1 Сутність капіталу, його структура та види. 6.2 Вартісна форма додаткового продукту. 6.3 Кругообіг капіталу. Стадії кругообігу. Основний і оборотний капітал. Обіг капіталу. 6.4 Заробітна плата, її сутність, форми, системи. 6.5 Зайнятість. Причини та види безробіття.

6.1 Сутність капіталу, його структура та види

Капітал (lat. – головний) – одна з ключових багатоаспектних економічних категорій. Вперше термін «капітал» в науковий обіг увів у 1758р. Франсуа Кене. (основоположник школи фізіократів)Франсуа Кене зазначив таку сутність капіталу: Капітал – це засоби виробництва + запаси Адам Сміт і Давід Рікардо розширили речовинний склад елементів капіталу, включаючи до нього не лише засоби виробництва, а й гроші, товари на складі (які призначені для подальшого виробництва та приносять дохід). Адам Сміт вважав, що капітал – це вартість, що дає приріст завдяки експлуатації найманої праці. Капітал – це засоби виробництва + гроші + товари на складі.

Ці визначення сутності капіталу відображають його натурально-речовий склад.

К.Маркс характеризував капітал з позиції його соціально-економічної сутності. К.Маркс ототожнював капітал з виробничими відносинами капіталістичного засобу виробництва, коли капітал і праця розділені власністю на засоби виробництва, а капітал виступає згустком неоплаченої праці. Джерело збільшення капіталу – додаткова праця найманих робітників. Таким чином у марксистській літературі капітал розглядається як самозростаюча вартість, як процес безперервного руху і як система виробничих відносин, заснована на експлуатації вільнонайманих робітників. Капітал - економічна категорія, яка відображає відносини привласнення чужої неоплаченої праці. Капітал - це вартість, яка приносить додаткову вартість. Ціль капіталу – отримання доходу (прибутку).

Формула руху капіталу: Г - Т - Г'

де Г' = Г + ∆Г, де ∆Г – приріст грошей. Протиріччя формули капіталу – обмін Г на Г' зовнішнє протирічить закону вартості (закону еквівалентного обміну).

6.2 Вартісна форма додаткового продукту

Складається враження, що ∆Г відбувається в торгівлі, однак оптимальний дохід продавця товару завтра буде витрачений ним, як покупцем. Тому приріст грошей відбувається у виробництві.∆Г не може виникнути в сфері обміну і не може виникати без неї. Без торгівлі, приріст грошей (∆Г) також неможливий, тобто в товарі закладено дохід, який можна отримати тільки при реалізації його, як вартості.

Яким чином у виробництві виникає ∆Г (прибуток)?

Товаром, який створює ∆Г у виробництві, є специфічний товар, який здатен створити більшу вартість ніж коштує сам. Цей товар є робоча сила .

Робоча сила - це сукупність фізичних і духовних властивостей, які вона використовує в процесі виробництва.

Праця - процес використання робочої сили.

Умови, при яких робоча сила стає товаром:

1. юридична свобода (особиста) - здатність вільно розпоряджатись своєю здатністю до праці;

2. економічна свобода (відсутність власних засобів виробництва).

Вартість товару «робоча сила» - витрати (вартість засобів необхідних для життя) і відтворення робочої сили.

Споживча вартість товару «робочі сили» - здатність створювати вартість більшу ніж власна (додаткову вартість - т)

Т - форма додаткового продукту, який привласнюється власником засобів виробництва.Виходячи з того, що

Капітал - це вартість, що приносить додаткову вартість (т),

К = С+V

Вартість Т=С +V+m,

де С -постійний капітал, V - змінний капітал.

С - витрати на засоби виробництва, які не змінюють своєї вартості в процесі виробництва нового Т.

V - в процесі виробництва його величина збільшується за рахунок т.

Форми «m»:

• абсолютна - створюється шляхом подовження робочого часу;.

• надлишкова - індивідуальні витрати суспільних відносин - зріст у продуктивності праці (скорочення необхідного часу).

Сучасні форми капіталу:

1. Інвестиційний капітал (фізичний реальний) – засоби виробництва, що використовуються для створення нового товару.

2. Людський капітал – знання, рівень освіти, здоров'я, енергія людей, здатність до підприємництва.

3. Грошовий капітал.

4. Акціонерний капітал.

Накопичення капіталу – це процес перетворення прибутку в капітал, або капіталізація додаткової вартості.

Чинники:

- Пропорція розподілу m; - Збільшення продуктивності праці; - Абсолютна величина капіталу; - Різниця між капіталом, що використовується, і що вже втрачено.

6.3 Кругообіг капіталу. Стадії кругообігу. Основний і оборотний капітал. Обіг капіталу Процес виробництва ,його розвиток, це безперервний рух капіталу для створення вартості і прибутку.

Рух капіталу – його кругообіг і обіг. Кругообіг капіталу – рух капіталу в сфері виробництва і обігу, в процесі якого він послідовно набуває форму грошового, виробничого і товарного капіталу і повертається до початкової форми.

Будь-який капітал, вкладений в підприємство проходить в своєму русі 3 стадії: 1) Стадія обігу – придбання факторів виробництва. Г – Т – З.В. – Р.С.

2) Стадія виробництва – робоча сила + засоби виробництва = Т…В - Т' , реальне з'єднання засобів виробництва і Р.С. в результаті чого створюється готовий товар 3) Стадія обігу – реалізація готової продукції Т' – Г',на цій стадії створений продукт продається і підприємець відшкодовує вартість фактичного виробництва і отримує дохід (додатковий продукт) як різницю між грошима від продажу товарів (Г') і грошима, авансованими у виробництво (Г).

Таким чином, кругообіг капіталу виражається наступною формулою:

Г – Т – З.В. …В… Т'… Г' – Р.С.

В процесі кругообігу, продуктивний капітал одночасно знаходиться в функційних формах: грошовій, виробничій і товарній. Ціль яких – «m».

Цим формам відповідає: Кругообіг грошового капіталу (формула співпадає з формулою кругообігу капіталу в цілому) Г – Т – З.В. …В… Т'… Г' – Р.С.

Авансований у грошовій формі капітал, пройшовши стадію купівлі фактичного виробництва, стадії виробництва і реалізації готової продукції , повертається до підприємця в грошовій формі. Цим забезпечується безперервність процесу виробництва.

Кругообіг товарного капіталу відображає факт безперервності виробництва. Виробництво виступає як початковий і кінцевий пункт, а в процесі обернення – як ланка, яка з'єднує ці стадії руху капіталу.

… В… -Т'… -Г'...-Т``…В…-Т``` Створені товари надходять на склад, а потім у торговий обіг, у результаті чого авансований капітал повертається з прибутком і знову можна придбати фактори виробництва, створити новий товар та забезпечити безперервність виробництва.

Мета руху капіталу – одержання додаткового продукту (m). Їх розмежування умовне. В реальній дійсності рух усіх трьох форм промислового капіталу – це єдиний процес, протягом якого капітал одночасно перебуває в трьох функціональних формах. Без цього процес виробництва неможливий.

Кругообіг різних функціональних форм капіталу відбувається послідовно один за одним, безперервно повторюючись і поповняючись.

Безперервно повторюваний кругообіг капіталу називається обігом капіталу.

Обіг капіталу не збігається з його кругообігом . Капітал, авансований в грошовій формі, не повертається до підприємця в повному обсязі за один кругообіг. Це пояснюється відмінностями різних елементів виробничого капіталу, до яких відносяться:

1. Термін і характер функціонування у виробничому процесі. Будівлі, споруди, машини і механізми функціонують тривалий час, зберігаючи свою первинну натуральну форму. Інші частини капіталу (сировина, матеріали, паливо) в процесі виробництва змішують свою натуральну форму, перетворюючись на новий продукт.

2. Характер перенесення вартості на готовий продукт. Засоби праці переносять свою вартість на готовий продукт частинами в результаті багатьох кругообігів. Предмети праці переносять свою вартість на готовий продукт за один кругообіг.

Виходячи з цих відмінностей, авансований (виробничий) капітал ділиться на:

• основний;

• оборотний.

Авансований капітал підприємства – це сукупність ресурсів, що забезпечують функціонування підприємства за усіма напрямами його діяльності.

Дослідження авансованого капіталу з точки зору його формування і раціонального використання дає можливість оцінювати:

• фінансово-економічний стан підприємств;

• платоспроможність;

• рівень ефективності виробництва.

Також аналіз авансованого капіталу дозволяє виявити резерви збільшення прибутку на кожну одиницю вартості ресурсів, вкладених у виробництво.

Виробничий капітал (продуктивний) = основний капітал + оборотний капітал Основний капітал (Предмети праці) – функціонує протягом довгого часу, зберігає свою речову форму. Засоби праці по частинам переносять свою вартість на новий продукт. Оборотний капітал (Предмети праці Р.С. + V) – частина продуктивного капіталу, яка повністю переносить свою вартість на готовий товар ,протягом одного кругообігу. Капітал обігу – частина капіталу, яка знаходиться в товарній (грошовій) формі, гроші на розрахунковому рахунку ,товари на складі. В грошовій формі оборотний капітал + капітал обернення = оборотні засоби.

В процесі виробництва основний капітал зношується. Розрізняють 2 форми зносу:

1. Фізичний знос – зниження споживчої вартості і вартості капіталу через фізичну зношеність.

2. Моральний знос – зниження вартості капіталу незалежно від ступеня страти споживчої вартості. Форми морального зносу:

• Моральний знос внаслідок появи більш дешевого обладнання.

• Моральний знос внаслідок появи більш продуктивного обладнання під впливом НТП.

• Для відшкодування фізичного і морально застарілого основного капіталу формують амортизаційний фонд, який складається з амортизаційних відраховувань.

Амортизація - перенесення частинами вартості основного капіталу(фондів) на готову продукцію, у залежності від строку служби. Для різних елементів основних фондів (основних капіталів) існують різні терміни й норми амортизації.

Існує 2 методи амортизації:

• метод рівномірного списування вартості основного капіталу за весь строк функціонування;

• метод прискореної амортизації – списування більшої частини вартості основного обсяг в перші роки.

Повний обіг капіталу здійснюється протягом певного часу. Час обігу капіталу – це період, за який весь авансовий капітал у повному обсязі повертається підприємству в грошовій формі.

Час обігу капіталу складається з двох частин: 1) Час виробництва – час, протягом якого капітал перебуває у сфері виробництва й має форму продуктивного капіталу.

2) Час обернення – час, витрачений на закупівлю засобів виробництва та реалізацію продукту зі складу, протягом цього часу, капітал знаходиться в товарній і грошовій формах.

Час обігу основного капіталу не збігається з часом одного кругообігу. Час обігу оборотного капіталу збігається з часом одного кругообігу. Час обігу основного капіталу = сума авансованого основного капіталу ÷ річна сума амортизації Час обігу авансованого капіталу = амортизація + обротний капітал ÷ Авансований капітал

Від тривалості часу обігу капіталу залежить ефективність функціонування капіталу. Способи скорочення часу обігу капіталу: - впровадження двох і трьох змінних режимів роботи;

- поліпшення форм і методів організації виробництва;

- використання прогресивних систем заробітної плати; - скорочення часу простоїв, ремонтів; - впровадження прогресивних технологій, нових предметів праці.