- •1. Опис дисципліни «Міжнародна економіка»
- •2. Мета й завдання вивчення дисципліни «Міжнародна економіка» Мета вивчення дисципліни
- •Завдання вивчення дисципліни
- •Завдання лекційних занять
- •Завдання проведення практичних занять
- •3. Програма дисципліни «Міжнародна економіка»
- •Опорний конспект лекцій
- •2. Світовий ринок.
- •3. Світове господарство та міжнародна мобільність факторів виробництва.
- •Спеціальні фактори мають низьку ступінь міжнародної мобільності, що пов’язано із заходами державної політики або із відсутністю потреби в них за кордоном.
- •4. Інтернаціоналізація господарської діяльності.
- •5. Міжнародна економіка та її структура.
- •Тема 2. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин. План:
- •1. Середовище міжнародних економічних відносин.
- •1) За сферами впливу:
- •2) За безпосередністю впливу, дії:
- •2. Функціональні взаємозв’язки у міжнародній економіці.
- •Im – імпорт товарів і нефакторних послуг
- •Зв’язок між грошовим і зовнішнім секторами
- •3. Класифікація країн у міжнародній економіці.
- •Тема 3. Глобалізація та економічний розвиток План:
- •1. Поняття, основні чинники та форми прояву економічної глобалізації.
- •2. Соціально-економічні ефекти глобалізації.
- •3. Сутність та моделі економічного розвитку країн.
- •Тема 4. Міжнародна торгівля План:
- •1. Суть та показники міжнародної торгівлі.
- •2. Теорії міжнародної торгівлі. Ранні та класичні теорії міжнародної торгівлі.
- •Неокласичні теорії міжнародної торгівлі.
- •Нові та новітні теорії міжнародної торгівлі
- •3. Форми здійснення експортно-імпортних та товарообмінних операцій у міжнародній економіці.
- •4. Організація діяльності міжнародних товарних ринків.
- •5. Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •6. Зовнішньоторговельна політика: суть та інструменти.
- •7. Регулювання торгівлі на міжнародному рівні.
- •Тема 5. Міжнародна міграція робочої сили План:
- •1. Суть та види міжнародної міграції робочої сили.
- •2. Економічні ефекти міжнародної трудової міграції .
- •3. Тенденції розвитку міжнародного ринку робочої сили.
- •4. Регулювання міграційних процесів.
- •Тема 6. Міжнародна мобільність капіталу План:
- •1. Міжнародна мобільність капіталу: суть, етапи і фактори розвитку.
- •2. Форми міжнародного руху капіталу.
- •Форми міжнародної міграції капіталу
- •Міжнародна технічна допомога.
- •Діяльність міжнародних фінансово-кредитних організацій
- •Тема 7. Світова валютна система. План:
- •1. Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем.
- •2. Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. Валютний курс.
- •Валютне котирування.
- •Конвертованість валют.
- •3. Еволюція валютної системи.
- •4. Валютні ринки та валютні операції.
- •Види валютних операцій.
- •5. Міжнародні розрахунки.
- •6. Валютна політика держави.
- •Тема 8. Платіжний баланс. План:
- •1. Суть та структура платіжного балансу.
- •2. Способи балансування сальдо платіжного балансу.
- •3. Методи регулювання платіжного балансу.
- •4. Фактори, що впливають на платіжний баланс.
- •3. Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних з мілітаризацією економіки і військовими витратами.
- •7. Негативний вплив інфляції.
- •2. Етапи економічної інтеграції.
- •3. Статичні та динамічні ефекти економічної інтеграції.
- •4. Регіональні інтеграційні об’єднання.
- •Тематика практичних занять
- •Зміст самостійної роботи
- •7. Індивідуальне науково-дослідне завдання – 7 год.
- •Теми рефератів:
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Шкала оцінювання
- •Питання для підготовки до екзамену з «Міжнародної економіки»
- •Список літератури
Міжнародна технічна допомога.
З середини 70-тих років набула розвитку така форма надання допомоги країнам, що розвиваються, та найбіднішим країнам світу – як технічна допомога, яка направлена на підвищення технічного рівня країн-реципієнтів з метою прискорення створення основ розвинутої ринкової економіки.
Технічне сприяння (допомога) – це надання країнам допомоги на правах поверненості чи неповерненості в сферах технології процесів, продуктів і управління.
З точки зору участі отримувача технічної допомоги в процесі її розподілу виділяють такі види технічного сприяння:
технологічні гранти – безплатне надання розвинутими країнами технології, технологічно-містких товарів або фінансових коштів на закупівлю технологій, навчання та підготовку кадрів. Гранти не передбачають фінансової участі отримувача у фінансуванні проекту;
співфінасування технічної допомоги – отримувач фінансує певну частку проекту (переважно меншу), що розглядається як зацікавленість уряду приймаючої країни у реалізації технічної допомоги.
В залежності від кількості країн, які беруть участь у проекті, розрізняють двостороннє та багатостороннє технічне сприяння.
Двостороннє ТС здійснюється згідно угоди між урядами країни–донора і країни-реципієнта допомоги. В бюджетах більшості розвинутих країн передбачаються кошти (переважно незначні суми), на технічну допомогу країнам, що розвиваються. У більшості випадків двостороннє ТС здійснюється на умовах співфінансування.
Багатостороннє ТС включає здійснення спільних проектів технічної допомоги кількома країнами по відношенню до однієї країни-реципієнта, а також технічне сприяння за лінією міжнародних організацій (програми ЄС на те: TACIS, PHARE), яке фінансується за рахунок внесків країн-членів програми надання технічної допомоги іншим членам, які її потребують. (ООН, МВФ, Світовий банк, Організація Економічного Співробітництва).
Діяльність міжнародних фінансово-кредитних організацій
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжурядова валютно кредитна організація, діяльність якої направлена на сприяння розвитку міжнародних економічних відносин, особливо фінансово – кредитних та торговельних. Основні функції МВФ:
вироблення правил регулювання валютних курсів і контролю за їх виконанням;
надання державам-членам кредитів для вирівнювання платіжних балансів та для підтримки національних валют
Операції з надання кредитів країнам – учасницям для вирівнювання платіжних балансів здійснюються МВФ тільки з офіційними органами цих країн. Кредити, які мають розмір до 25% квоти даної країни, надаються безперешкодно, а за більші суми МВФ вимагає уже певних заходів у економічній політиці даної країни. За правилами МВФ загальна сума кредиту не повинна перевищувати 200 % квоти, але бувають винятки. Великі суми кредитуються у формі чотирьох кредитних долей з підвищенням жорстокості контролю для кожної наступної долі.
Всесвітній банк – багатостороння кредитна організація, яка складається з п’яти тісно пов’язаних між собою установ, що входять у систему ООН, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою за рахунок розвинутих країн. Групу Всесвітнього банку складають:
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який створений у 1944 році з метою відбудови і реконструкції світової економіки. Основними цілями МБРР є:
сприяння реконструкції та розвитку територій держав –членів через заохочення капіталовкладень на виробничі потреби;
заохочення приватних іноземних капіталовкладень і надання фінансової допомоги з метою розвитку виробничого сектору економіки;
сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги платіжних балансів через заохочення міжнародних капіталовкладень у розвиток продуктивних сил держав-членів Банку, що повинно стимулювати зростання продуктивності праці, рівня життя та поліпшення умов праці в цих країнах.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) створена в 1960р як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам. Цілі МАР :
надання довгострокових кредитів найбіднішим країнам;
сприяння економічному розвиткові, підвищенню рівня життя в найменш розвинутих країнах –членах Асоціації;
сприяння підвищенню продуктивності праці в країнах з найнижчими річними доходами на душу населення.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена в 1956році з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері. Цілі МФК полягають у наданні допомоги у фінансуванні приватних підприємств, які можуть у свою чергу, сприяти розвиткові країни; поєднанні можливостей інвестицій національного та зарубіжного капіталу з новітніми методами управління; стимулювання залучення приватного капіталу для капіталовкладень країн-членів у виробничу сферу.
Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) засноване в 1988 році , його метою є:
заохочення іноземних інвестицій у виробничу сферу, особливо в країнах, що розвиваються , як доповнення до діяльності групи Всесвітнього банку;
надання гарантій, включаючи страхування та перестрахування комерційних ризиків на інвестиції однієї держави-член БАГІ в іншій країні-члені.
5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) створений 1966році, має на меті стимулювання приватних інвестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами. МЦУІС надає також консультації, проводить дослідницьку роботу і здійснює випуск видань з питань правового регулювання іноземних інвестицій.