канонічного права, його широта й традиційність. Джерела канонічного права. Священне писання. Діяння Святих апостолів. Послання до римлян. Норми церковного права у імператорських законах, постановах церковних соборів, декреталій римських пап. “Нове право” та його юридичний зміст. Папські конституції – булли, бреве, енцикліки, рескрипти і ін. Декрет Греціана 1140-1141 р. Каноністи. Систематизація канонічного права у ХІІ-ХVІ ст. Збірники декреталій 1234 р., 1298 р. Іоанна ХХІІ. Звід канонічного права 1500 р. Перегляд норм канонічного права у ХVІ ст. Рецепція римського права. Школи глосаторів. Постглосатори. Правове поняття особистої і соціальної свободи у середньовіччя. Свобода духу і свобода тіла. Привілеї, їх правове закріплення та розширення їх соціальної бази.

4. Франкська держава. Салічна правда.

Падіння Західної Римської імперії. Захоплення Галлії 486 р. салічними франками на чолі з Хлодвігом І з династії Меровінгів. Підкорення алеманів, вестготів, східних франків, бургундів, тюрінгів, баварів, саксів. Суспільні відносини. Сусідська община – марка. Колективне володіння землею. Перерозподіл землі між общинниками. Раби, напіввільні (лити), ремісники, виноградарі, ковалі, конюхи. Алод. Перетворення алоду у об’єкт приватної власності. Общинні збори. Військові збори. Право власності (сеньйора) і право користування (васала). Форми залежності селян. Комендації, прекарії, імунітети, оброк, барщина. Реформа Карла Мартелла (І пол. VІІІ ст.). Бенефіції. Феодальний лен. Занепад марки. Формування станів. Прекарії. Повинності селян. Комендація. Процес децентралізації. Адміністративний устрій. Графства і сотні. Графи та їх функції. Судочинство: збори вільних людей, виборний тінгун, місцеві судді, чиновник-сотник. Судове мито. Суд скабінів на чолі з вікарієм. Державний лад. Військовий вождь. Рада знаті. Двірцево-вотчинна система. Майордом, сенешаль, маршал, двірцевий граф, камерарій, референдарій, архікапелан, нотарії. Капітулярії та їх обов’язковий характер. Березневі, травневі поля. Розподіл імперії на Східну, Західну та Середню. Салічна правда (кін. V ст.) – фіксований перелік правових звичаїв. Злочини: вбивство, викрадення чужої жінки, тілесні пошкодження, крадіжка, підпал, ламання загорож, образа, неправдиве свідчення. Система покарань. Штрафи (вергельди). Судовий процес. Ордалії.

Тема 6 Середньовічна держава і право у Франції

1. Середньовічна монархія.

Розпад імперії Карла Великого і утворення Західно-франкської держави. Формування народностей. Суспільні відносини. Консолідація феодальної знаті у стан. К’єрсейський капітулярій 877 р. про зміну статусу бенефійція, розширення прав графів. Земельні магнати та їх правовий статус. Імунітетні грамоти. Ліквідація общини. Формула “немає землі без сеньйора”. Ф’єри. Омаж – обряд висвячення у рицарі. Дворянство. Васали і їх обов’язки. Селяни і їх категорії. Селяни-серви та їх повинності. Барщина. Талія. Вілани та їх повинності. Цензива. Облати. Баналітети. Отримання селянами особистої свободи (середина ХV ст.). Міщани і їх правовий статус та повинності. Міське самоврядування. Бюргери. Державний устрій. Ослаблення влади Каролінгів. Утвердження династії Капетінгів. Організація влади й управління. Двірцево-вотчинна система. Рада знаті (курія). Королівська канцелярія. Сенешаль. Референдарій. Архікапелан. Двірцевий граф. Зміна системи королівського управління. Прево. Об’єднання округів у бальяжі. Військо. Курії як територіальний адміністративно-судовий орган. Генеральна рада.

Зміцнення управління королівським доменом. Розширення королівського домену. Реформа Філіппа ІІ Августа. Введення прямого подушного податку. Поділ володінь короля на округи – бальяжі й сенешальства. Система управління. Бальї, прево, секретарі (сержанти). Реформа Людовіка ІХ. Королівський ордонанс 1260 р. Введення повноцінної монети. Постійна рада. Велика рада та її склад. Мала (королівська) курія та її склад. Фінансова і судова палати. Паризький парламент як орган королівського суду.

2. Станово-представницька монархія.

Боротьба французьких королів з феодалами-сепаратистами. Введення неповноцінної монети, підвищення оподаткування дворян, оподаткування земель духовенства. “Авіньйонське полонення”. Двопапство. Рішення Собору у Констанці (поч. ХV ст.). Філіпп IV Красивий. Перетворення феодальної монархії у становопредставницьку. Генеральні штати як орган становопредставницького органу, порядок їх скликання і функціонування. Полонення короля Франції 1357 р. і збір коштів на його викуп. Контроль Генеральними штатами за витрачанням коштів. Вимога третього стану щодо входження до королівської ради представників штатів, реорганізації управління та реґламентації роботи штатів.

Великий березневий ордонанс 1357 р. Статус депутатів, заборона приватних війн, впорядкування діяльності чиновництва і суддів. Обмеження прав короля. Скасування композиції. Двовладдя. Встановлення прямого податку. Обмеження і ліквідація діяльності Генеральних штатів. Рада нотаблів та її склад. Встановлення нової системи оподаткувань Карлом VІІ 1445 р. Ослаблення влади вотчинників-сеньйорів. Перетворення домініального апарату королівської адміністрації у загально-державний чиновницький. Переведення городян і вільних селян у пряму фіскальну і судову залежність від королівської влади.

3. Абсолютна монархія.

Поширення влади короля на всю територію Франції. Пожвавлення економічного життя. Ослаблення дворянства. Формування буржуазії і пролетаріату. Французька нація і процес її становлення. Формування трьох станів. Дворянство і його привілеї. Дворянство та його правовий статус. Спадкові дворяни і дворяни мантії. “Третій стан”. Гільдії і цехи. Стирання різниці у становищі сервів, віланів, поміщицьких селян. Форми повинностей селян: ценз (чинш), шампар (хлібний оброк), пивна, подушна подать, десятина, двадцятина, талія (податок з майна), баналітети, податок за одержання спадщини. Буржуазія. Зародження абсолютизму та його розвиток за часів Бурбонів. Реформи в галузі державного керівництва Франціска І. Міністри. “Ділова рада”. Королівський парламент як вища судова інстанція. Фактори, що сприяли становленню незалежності суддів. Королівські едикти. Правило ремонстрації. Причини переходу від становопредставницької монархії до абсолютизму. Нантський едикт 1598 р. і проголошення католицької релігії державною. Теорія суверенітету королівської влади Ж. Бодена. Генріх IV Наваррський і встановлення абсолютизму. Кардинал Рішельє і остаточне оформлення абсолютизму. Королівська декларація 1626 р. Продаж дворянських звань. Збільшення податків. Реорганізація місцевого управління. Адміністративний устрій. Провінції і округи. Інтенданти і їх функції. Обмеження влади губернатора. Необмежена монархія в період абсолютизму. Канцлер. Лічильні палати, палати акцизних зборів, рада депеш, генерал-контролер фінансів, державні секретарі. Утворення регулярної армії. Генеральний штаб. Причини ослаблення абсолютизму.

4. Право Середньовічної Франції.

Пережитки родових звичаїв. Канонічне право, його місце і роль. Відсутність єдиної системи права. Застосування норм римського права на півдні Франції. Систематизація юридичних норм на півдні Франції. Розвиток права на півночі Франції. Звичайне право. Кутюми. Королівські акти: едикти, декларації, ордонанси. Власність на землю. Обмеження громадянської правоздатності. Канонічне право як регулятор шлюбно-сімейних відносин. Ордалії, судові поєдинки (до поч. ХІV ст.). Тяжкі злочини. Система покарань. Розширення юрисдикції короля. Кримінальний інквізиційно-розшуковий процес. Визнання обвинувачуваного в системі доказів. Право евокації. Ордонанс 1498 р. Людвіка ХІІ і едикт 1539 р. Франціска І про скасування змагального процесу. Розшуковий процес та його види. Ординарний, екстраординарний процес. Апеляційні інстанції. Збірки місцевих кутюмів. “Закриті листи”.

Тема 7 Середньовічна держава і право у Німеччині

1. Середньовічна станово-представницька монархія.

Утворення Східно-франкського королівства (Тевтонської держави з середини ХІІ ст.). Утворення герцогств Саксонія, Тюрінгія, Франконія, Швабія, Баварія. Особливості феодалізму у Німеччині. Суспільний розвиток. Рицарі: князі, герцоги, маркграфи, вільні пани, барони, однощитні рицарі, єпископи, абати. Городяни (бюргери). Імперські, князівські, вільні міста. Вільні та залежні категорії селянства і їх повинності. Оттон I. Утворення у 962 р. “Священної Римської імперії німецької нації”. Занепад князівства у ХІІ ст. Політика королів з династії Гогенштауфенів щодо Італії. Розгром Тевтонського ордену (1242 р.). Характеристика центральної влади та факторів що її ослабляли. Двірцево-вотчинна система управління. Рейхстаг, його склад і порядок роботи. Ландтаги у князівствах. Перетворення володінь великих землевласників у самостійні князівства. Залежність імператорів від папства. Симонія. Інквізиція. Індульгенції. Введення Інокентієм ІІІ обряду помазання імператора на престол. Протестантизм та його ідеологи. Вормський конкордат 1122 р. Золота булла 1356 р. Зміна порядку обрання імператора. Впровадження нової державної самостійності курфюрстів.

2. Абсолютна монархія.

Ослаблення влади імператора в результаті селянської війни 15241525 рр., антипапським рухом у Реформацію, поразки у війні з Францією і Швецією. Особливості формування абсолютизму. Проблеми формування централізованої держави. “Конституційна анархія”. Виборча капітуляція. Утвердження політичної самостійності князівств. Посилення влади колегії курфюрстів. Перетворення рейхстагу у постійно діючий орган. Палати рейхстагу і проблема їх взаємовідносин. Форма держаного устрою. Феодальні князівства, імператорські графства, міста, прелатства. Економічна роз’єднаність територій і проблема формування єдиної нації. Королівський абсолютизм у Австрії. Імператор. Державна рада. Королівська канцелярія. Військова рада. Комерцколегія. Провінційні сейми і ландтаги. Прагматична санкція 1713 р. Карла VІ. Об’єднання Прусії з Бранденбурзьким князівством на поч. ХVІ ст. Надання титулу короля курфюрсту Прусії. Піднесення держави. Формування цивілізованої держави. Усунення Таємної ради. Утворення відомств. Армія. Поліція. Генеральна дирекція. Королівська рада. Чиновницький апарат. Ландтаги. Ландратори. Фрідріх Вільгельм І і формування основ прусського абсолютизму. Прусський абсолютизм за Фрідріха ІІ. Відомства. Департаменти з контролю. Поліцейська держава. Імператорські міста, князівства, рицарські володіння у Німеччині.

3. Характеристика права.

Пережитки звичаєвого права. Право феодалів, селянське і міське право. Партикуляризм права. Збірники права у князівствах і великих містах. Суд поміщиків. Суди фемів і порядок їх роботи. Засідателі феодальних судів (шефени) і їх обов’язки. Приватні записи права. “Саксонське зерцало”. “Швабське зерцало”. Земське й ленне право. Кримінальне право. Злочин й покарання. Штраф (вергельд), смертний вирок, повішення, відрубування голови, колесування, сколювання, заколювання та порядок їх застосування. Правове регулювання товарно-грошових відносин. Рецепція римського права та причини цього явища. Римське право як діюче джерело цивільного права. Пандектне (всеохватне) право як загальне право імперії. Звід законів 1532 р. (Кароліна) та його характеристика. Злочини й покарання. Додаткові заходи. Заміна обвинувального (змагального) процесу інквізиційним, катувальним. Зізнання як головний доказ вини. Прусський земський кодекс і його характеристика. Цивільні права і норми. Правове становище станів, державних установ.