народом і державою та його реалізація. Обов’язковість превентивних заходів і колективна відповідальність. Ідея “рівності” перед законом і невідворотність покарань. Третій етап формування права. Ортодоксальне ханьське конфуціанство. Реґламентація поведінки людей. Співпадіння моралі і права. Формули “фа” і “лі”. Джерела права. Звичай. Поява писаних законів (VІ-V ст. до н.е.). Посилення законодавчої діяльності у період Чжаньго. “Огляд законів” 536 р. до н.е. Види покарань. “Книга законів царства Вей” Лі Фуя та її доповнення у ханьському Китаї. Регулювання майнових відносин. Верховна державна власність на землю. Общинне і приватне землеволодіння. Купівля-продаж землі. Договори оренди, позики, найму. Основи шлюбно-сімейного права. Порядок заключення шлюбу. Шлюбний вік. Заборона шлюбів між різними станами. Особливості розлучення. Відповідальність чоловіка за дружину. Кримінальне право. Поняття злочину. Вчення про форму винуватості. Концепція “злочинної волі”. Покарання. Система символічних покарань (“сян”). Татуювання як вид покарання. Колективна відповідальність родичів злочинця. Судовий процес. Змагальницький, розшуковий характер процесу. Ліньші. Початок розслідування. Система доказів. Тортури. Рішення по аналогії.

Тема 4 Держава і право античного світу

1. Виникнення держави та права в античному світі.

Ранні вогнища цивілізації і перші протодержави середземноморського басейну у ІІІ-ІІ тис. до н.е. Завоювання грекамиахейцями автохтонного населення на півдні Балкан і островах Егейського моря (пеласгів, мінойців). Крито-мікенська цивілізація. Кноське, мікенське царства. Монархічний характер держав. Крупне державно-храмове господарство. Землеробська община. Царський палац як верховний господарчий організатор. Дорійське вторгнення у ХІІ ст. до н.е. та його негативний вплив на розвиток державності. “Темні віки” (ХІІ ст. до н.е.-перша половина VІІ ст. до н.е.). Архаїчний період. Особливості становлення державності в античному світі. Індивідуалізація праці, торгівля, ринкове господарство, приватна власність, політична боротьба та її вплив на темпи розвитку державності. Міста-держави – поліси, як унікальна риса державності. Географічна та політична залежність полісу. Вплив морської торгівлі на розвиток античної цивілізації. Внутрішня організація античного полісу. Республіканська форма полісів – аристократія, демократія, олігархія, плутократія і т.п. Посилення влади царя. Деспотичні риси

методів його правління. Ліквідація монархії і перемога республіканського ладу. Полісна система організації держави. Загострення боротьби між аристократією і демосом. Тиранії.

Вплив полісної системи на розвиток права. Визнання законодавства, а не звичаю, як основної форми правотворчості (Греція), та його утвердження як найважливішого джерела права (Рим). Координація звичаїв Залевка (Італія), Харонда (Сицилія), Драконта (Афіни). Процедура прийняття законів народними зборами. Ідеї правової держави. Традиціоналізм, формалізм і складний обряд римського права на ранніх етапах державності.

2. Держава і право у Стародавніх Афінах.

Племена на території Аттики. Рада старійшин, народні збори, базилевс та їх функції. Суспільні відносини. Фети. Заміна потестарної організації державною у VІІ-VІ ст. до н.е. Формування держави за часів Тезея. Утворення центрального управління. Поділ населення на групи. Архонт. Ареопаг. Територіальні округи – наукрії. Реформа Солона 594 р. до н.е. Сісафія. Викуп співвітчизників з рабства. Поділ населення на розряди. Геліея. Реформа Клісфена 509 р. до н.е. Філи. Титрії. Деми. Рада 500. Остракізм. Колегія стратегів. Органи державної влади. Рада (буле). Народні збори (агора). Виборні посадові особи – стратеги, архонти та ін. Геліея. Ареопаг. Характеристика Афін за типом і формою правління. Метеки та раби і їх правовий статус. Літургії.

Основні риси Афінського права. Джерела права. Закон, зводи законів, звичай, переконання в роботі гілеї. Система власності: приватна, державна, громадська. Юридичний характер зобов’язань. Договори. Делікти та їх види. Заклад. Правовий статус жінки. Шлюбний договір та порядок його укладення. Спадкове право. Свобода заповіту. Кримінальне право. Кровна помста. Державні злочини та покарання за них. Злочини проти релігії. Навмисне і ненавмисне, випадкове і необережне вбивство. Замах, підбурювання, співучасть. Слідство. Права сторін. Судді і присяжні. Порядок визначення покарань.

Суспільно-політичний лад Спарти. Об’єднання дорійських та ахейських племен і утворення аристократичної республіки у ХІІ-ХІ ст. до н.е. Спартіати. Періеки. Держава як верховний власник землі. Пережитки родового ладу. Система управління. Царі (архагети) та їх функції. Рада старійшин (герусія), її склад і функції. Народні збори (апела). Колегія ефорів та її функції. Характеристика суспільних відносин. Система землеволодіння. Спартіати. Періеки. Гіпомейони.

Раби – ілоти та їх повинності. Криптії. Підкорення Спарти Римом 146 р. до н.е.

3. Держава і право Стародавнього Риму Періодизація історії римської держави. Період “царів” (753-509 р.

до н.е.). Період республіки (509-27 р. до н.е.). Період монархії (27 р. до н.е.-476 р. н.е.). Виникнення держави у Римі. Історія виникнення Стародавнього Риму. Об’єднання громад у союзи. Роди як основна форма суспільної організації. Патриції. Клієнти. Плебеї. Курії. Триби. Загальні народні збори і куріатні коміції та їх функції. Рада старійшин (сенат) та її функції. Рекс і його функції. Реформа Сервія Тулія. Розряди населення. Центурії. Трибуни. Раби як клас і як стан. Колониорендарі. Плебеї. Закон Аквілія (ІІІ ст. до н.е.). Органи центральної влади. Народні збори. Сенат. Магістрат. Вищі магістри – консули, претори, цензори. Сенат та його функції. Магістри та їх функції. Консули та їх функції. Плебейські трибуни. Диктатор. Колегія преторів. Цензори. Армія. Професійна армія. Фаланга гоплітів. Обставини, що сприяли переходу від республіки до монархії. Принципат (27 р. до н.е.-284 р. н.е.). Домінат (284 р.-476 р.). Розподіл імперії на Західну і Східну (395 р.). Імператор. Державна рада. Управитель імператорського двору. Централізація місцевого управління. Адміністративний устрій. Префектури. Діоцези. Провінції. Округи. Суспільний лад. Форми землеволодіння. Латифундії. Сальтуси. Колони. Прикріплення до землі.ї

Право Стародавнього Риму. Джерела права. Звичай. Законодавство римських царів. “Закони ХІІ таблиць”. Постанови народних зборів, сенату. Едикти преторів. Консультації юристів. Аакти імператорської влади: едикти, рескрипти, декрети, мандати. Звід законів Юстиніана 529 р. Цивільне право публічне і квиритське. Приватне право і його поділ на римське цивільне і право перегринське. Право власності. Преторська і квиритська власність. Віндикація як форма захисту права власності. Зобов’язальне право і його джерела. Договори. Контракти. Делікти. Заклад і запорука. Сімейно-шлюбове право. Нова форма шлюбу без влади чоловіка. Конкубінат. Посилення майнової самостійності підвладних членів сім’ї. Розширення кола спадкоємців. Заповітні легати. Фідеікоміси. Формулярний характер цивільного процесу. Екстраординарний процес в період домінату. Кримінальне право. Тенденція перетворення приватних деліктів у категорію злочинів. Розширення складу злочинів, що стосувались інтересів держави. Злочини проти релігії, військові, проти особи, у сфері сім’ї і моралі. Збільшення видів покарань і посилення їх каральної

спрямованості. Становий принцип кримінальної відповідальності імператорського періоду. Інквізиційний характер кримінального процесу. Зосередження у руках судді звинувачувальних і судових функцій. Втрата процесуальних гарантій звинувачуваним. Апеляційні інстанції.

Тема 5 Історія держави та права у середні віки

1. Характеристика середньовічної держави в Європі.

Особливості становлення і розвитку середньовічних європейських держав. Дофеодальний характер державних утворень. Характеристика первісного, рабовласницького і феодального укладів. Політичний лад дофеодальної держави. Роль міст і церкви у становленні і розвитку держави. Міські республіки і міське самоврядування. Утворення універсалістської політичної організації католицької церкви. Глава держави і його повноваження. Інститут виборної королівської влади. Ради родоплемінної знаті й дружинників. Народні збори. Ознаки феодалізму та його вплив на розвиток державності. Феодальна держава в Європі та її форми. Ранньофеодальна монархія. Сеньйоральна монархія. станово-представницька монархія. Абсолютна монархія.

2. Особливості суспільного устрою.

Категорії населення. Феодальні власники – сеньйори, лорди, їх залежність від короля і один від одного. Договір і звичай як правова основа стосунків із сюзереном. Основна категорія населення. Вільні. Залежне населення. Особиста залежність селян від землевласника. Форми повинностей. Феодальна рента та її види. Відробіткова рента, або панщина. Продуктова рента, або натуральний оброк. Грошова рента.

3. Основні риси середньовічного права.

Звичай як джерело права. Перехід від варварських правових звичаїв до правових звичаїв феодальних. Заміна персонального територіальним принципом дії звичаю. Звичай як регулятор ленного права; відносин між власниками землі і селянами (маноріальне право). Систематизація звичаїв з викладанням основних принципів феодального права. “Звичаї Барселони” 1068 р. “Звичаї феодалів” Умберто де Орто. “Саксонське зерцало”. “Кутюми Бовезі”. Міське право. Міські статути. Королівські і сеньйоральні хартії. Канонічне право і його дві гілки. Універсальність та екстериторіальність