20.Михайленко О. Прокуратура Федеративної Республіки Німеччини: становлення та повноваження // Право України. – 2000. – № 5. – С. 104-105.

21.Никонова С.В. Очерк европейской политики Германии в 19241929 гг. – М.: Наука, 1977.

22.Проэктор Д.М. Оруженосцы третьего Рейха. Германский милитаризм 1919-1939 гг. – М.: Воениздат, 1971. – 197 с.

23.Размеров В.В. Экономическая подготовка гитлеровской агрессии. (1933-1935 гг.). – М.: Изд-во ИМО, 1958. – 174 с.

24.Самсонов А.М. Крах фашистской агрессии. 1939-1945. Исторический очерк. – М.: Наука, 1975.

25.Топорнин Б.Н. Основные этапы становления и развития Германской Демократической Республики // Правоведение. 1969. №5.

26.Урбан А. Объединение Германии: 10 лет спустя // Эхо планеты. – 2000. – № 40. – С. 6-11.

27.Шеверда Л.А. Рабочее движение в Германии в 1918-1938 гг. Лекции. – М., 1957. – 96 с.

28.Шишкін В. Організаційна структура судової системи Німеччини // Право України. – 1996. – № 1. – С. 47-51.

29.Эннекцерус Л. Курс германского права. – М., 1950.

Тема 24 Держави Центральної і Східної Європи

1.Становлення національних держав.

2.Характер і форми революції 40-х рр. ХХ ст. Зміни в державному устрої.

3.Виникнення і розвиток незалежних держав у Центральній Європи.

Теми рефератів

1.Структура центрального державного апарату Польщі за Конституцією 1921 р.

2.Моделі конституційного розвитку у Східній Європі.

3.Інститут президентства в країнах Центрально-Східної Європи.

4.Адміністративне судочинство в Польщі.

Методичні вказівки

Приступаючи до вивчення першого питання зверніть увагу на розвал Австро-Угорщини і створення Чехословацької держави. Коли і за яких обставин було проголошено про створення незалежного Королівства сербів, хорватів і словенців? Розкажіть про проголошення республіки в Угорщині і Австрії та про утворення Польської республіки. Проаналізуйте соціально-економічні й політичні реформи та їх масштаби. Коли відбулось конституційне самовизначення Чехословаччини та Польщі? Які демократичні зміни відбулись у Болгарії, Югославії, Румунії? У яких країнах збереглась монархічна форма правління? Які країни зіткнулись з національними проблемами? Коли і за яких обставин відбулась криза парламентаризму? Розкажіть про встановлення диктаторського режиму в Болгарії, закріплення авторитарних принципів і інститутів у конституціях Югославії, Польщі, Румунії, встановлення авторитарних режимів та їх залежність від фашистських держав. Аналіз фактичного матеріалу з історії Болгарії, Угорщини, Румунії, Югославії допоможе розкрити сутність авторитарних режимів, їх особливості в окремих країнах.

При вивченні другого питання слід з’ясувати в яких умовах відбувались народно-демократичні революції в Центральній і Південно-Східній Європі. Необхідно врахувати особливості антифашистського руху Опору в окремих східноєвропейських країнах, а також різні форми залежності цих країн від фашистської Німеччини. Слід звернути увагу на те, що на першому етапі революційного процесу вирішувалися завдання загальнодемократичного характеру. В зв’язку з цим необхідно розглянути діяльність урядів Національних фронтів, характерною рисою яких була партійно-політична неоднорідність. Особливу увагу слід приділити процесу зламу старого державного апарату і будівництву нового, вирішенню завдань щодо демократизації політичного режиму. Необхідно відзначити особливості створення нових органів влади в окремих країнах, зокрема у Болгарії, Угорщині та Румунії. Слід розглянути хід і підсумки перших після революцій парламентських виборів, які в більшості країн призвели до зміцнення позицій лівих сил. Необхідно звернути увагу і на важливі соціальноекономічні перетворення в сільському господарстві і промисловості, які були проведені у Східній Європі у 1944 -1948 рр. Все це дозволить визначити основні риси того ладу, який одержав назву народної демократії. Другий етап революційного процесу починається у 1948 р., коли під тиском керівництва СРСР країни приймають сталінську модель соціалізму. Як відбилося впровадження цієї моделі на розвитку державно-політичної системи, законодавства, соціальноекономічної сфери? Зверніть увагу на утвердження диктатури партійно-державного апарату, створення репресивної системи і репресивного законодавства, на антидемократизм політичної влади. Все це дозволить зрозуміти причини кризи соціальної системи

Природним наслідком панування комуністичних партій в східноєвропейських державах були демократичні революції 1989-1991 рр. Слід звернути увагу на особливості демонтажу тоталітарних структур влади в окремих країнах, а також на проблеми посттоталітарних суспільств. Проаналізуйте особливості курсу на ринкові відносини та його темпи у Польщі, Чехословаччині, Румунії. Охарактеризуйте розвиток конституційного законодавства. Назвіть характерні риси конституцій. У чому проявилось розширення повноважень парламенту і зміні ролі президента? У чому суть концепції державної влади як правової? Розкажіть про уніфікацію прав і свобод громадян.

Список рекомендованої літератури

1.Айненкель А. Фашизм и политическое устройство государств Центральной Европы в период между первой и второй мировыми войнами // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. – М., 1981. С.70 – 81.

2.Бисага Ю. Виборче законодавство першої Чехословацької Республіки (1918-1938) // Право України. – 2000. – № 2. – С. 103106.

3.Бонев В. О едином, народном и отечественном фронте в Болгарии.

– М.: Прогресс, 1973. – 478 с.

4.Великий Октябрь и революции 40-х гг. в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. АН СССР. Институт славяноведения и балканистики. 2-е издание. – М.: Наука, 1982. – 536 с.

5.Гришина Р.П. К вопросу о болгарской разновидности фашизма// Фашизм и антидемократические режимы в Европе. С.101-119.

6.Дем’янець В. Інститут президентства в країнах ЦентральноСхідної Європи // Нова політика. – 1999. –№ 3.– С. 5-8.

7.Джурин М.М. Образование многонационального государства Югославии (1918-1921 гг.) – М.: Издательство Московского университета, 1970. – 124 с.

8.Ерещенко М. К вопросу о специфике монархо-фашистских режимов в Болгарии и Румынии накануне Второй мировой

войны // Советское славяноведение. – 1974. – № 6.

9. Желицки Б.И. Создание и сущность антинародной буржуазной политической системы Венгрии в 20-х годах // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. С.120-124.

10.Клишко З. Варшавское восстание. Статьи, речи, воспоминания, документы. – М.: Политиздат, 1969.

11.Конституции государств Восточной Европы. – М., 1996.

12.Лайоше А. Развитие венгерского семейного законодательства // Государство и право. – 1999. – № 6. – С.77.

13.Лебедев Н.И. Крах фашизма в Румынии. – М.: Наука. 1976.

14.Липтан Э. Советская Венгерская республика. – М.: Мысль, 1970.

– 391 с.

15.Лопухов Б. История фашистского режима в Италии. – М.: Наука, 1977.

16.Освобождение Венгрии от фашизма. – М.: Наука, – 1965.

17.Пархомчук С.М. Великий Жовтень і революційне піднесення в Румунії (1917-1921). – К.: Наукова думка, 1967.

18.Прайсс. Модели конституционного развития и перемены в Восточной Европе // Полис. – 1996. – № 4. – С. 125-137.