17. Мірчук П. Українська Повстанська армія1942-1952 [Текст] / П. Мірчук. – Львів, 1991.

18.Парсаданова В. Депортация населения Западной Украины и Западной Белоруссии в 1939-1942 гг. [Текст] // Новая и новейшая исто-

рия. – 1989. – № 2.

19.Трохимович В. Україна в роки Другої світової війни(1939-1945). [Текст] / В. Трохимович. – Львів, 1995.

20. Трубайчук А. Ф. Друга світова війна: коротка історія [Текст] / А. Ф. Трубайчук. – К., 1995.

21.Україна в Другій світовій війні у документах [Текст]. – Львів, 1997. – Т. 1.

22.Ярош Б. О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50-ті роки ХХ століття [Текст] / Б. О. Ярош. – Луцьк, 1995.

Тема 6. Суспільно-політичне та економічне життя України в період десталінізації (1953-1964 рр.)

План семінарського заняття

1.Україна після смерті Сталіна. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій.

2.Реформи М.С. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний харак-

тер, загальна спрямованість і значення.

3. Поява дисидентів в Україні. Зародження руху “шестидесятників”, їх роль у національно-культурному житті.

Методичні рекомендації

Після смерті Сталіна в радянській державі було проголошено курс на лібералізацію суспільно-політичного та економічного життя. Тому в першому питанні потрібно розповісти про становище України в складі СРСР в 1953 році. Розкрити критику культу особи Сталіна, з якою виступив М.С. Хрущов на ХХ з’їзді КПРС в1956 році. Важливо

показати причини культу особи і його наслідки для народів СРСР і українського народу зокрема. Проаналізувати, як проходив процес реабілітації жертв сталінських репресій, чому він мав половинчастий характер.

Період з 1953 по 1964 р. увійшов в історію під назвою “десталінізації” або лібералізації суспільно-політичного та економічного життя. Розглядаючи це питання, слід звернути увагу на ті зміни, які були введені в

управління народним господарством (друге питання). З’ясувати, в чому виявилась суперечливість і непослідовність рефо, проведенихм М. Хрущовим; якими були реформи в адміністративно-політичній сфері; які зміни відбулися в розвитку міжнародних відносин у кінці50-х – на

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

100

початку 60-х років; які причини та події сприяли усуненню М. Хрущова в жовтні 1964 р.?

У третьому питанні потрібно звернути увагу на зміст процесу десталінізації в галузі культури. Обґрунтувати, чому стримувався процес національного відродження та поширювалася русифікація. Виділити причини появи дисидентського руху в Україні, пояснити, що відрізняло українське дисиденство від інакомислення в Росії. Згадати, які акції, проведені дисидентами, зумовили найбільший резонанс у суспільстві.

Термінологічний словник

Бюрократія – вищий, привілейований прошарок чиновниківадміністраторів у державі; ієрархічно організована система управління державою чи суспільством з допомогою особливого апарату, наділеного специфічними функціями та привілеями.

“Відлига” – назва, що використовується в публіцистичній та історичній літературі стосовно періоду з 1953 по 1964 р.

Громадська думка – відображення ставлення народу або окремих спільнот до влади, її діяльності, політики.

Громадські об’єднання – об’єднання, створені з метою реалізації та захисту громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав, інтересів людини, які сприяють розвитку творчої активності й самостійності громадян, їх участі в управлінні державними та громадськими справами.

Громадянське суспільство – суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних рис, яке спільно з державою утворює розвинуті правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага.

Десталінізація – система заходів щодо усунення найбільш -не прийнятних проявів сталінського режиму(масові репресії, тотальний контроль) і спроба проведення суспільно-політичних та економічних реформ з метою надання нового імпульсу розвитку радянського суспільства на шляху до “побудови комунізму”.

Дисиденти – інакомислячі особи, які виступають проти існуючого державного (політичного) ладу певної країни, протистоять офіційній ідеології та політиці.

Дискримінація – свідоме обмеження свободи діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

101

позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їхніх конституційних та інших прав і свобод.

Діаспора – розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або й власною владою за межі батьківщини; сукупність вихідців з якоїсь країни та їхніх нащадків, які проживають за її межами.

Культ особи – єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння “божеству”.

Ради народного господарства (раднаргоспи) – територіальні ор-

гани управління, створені в результаті реформи1957 р. замість галузевих міністерств. Поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву між окремими галузями. На території УРСР було створено 11 раднаргоспів.

Реабілітація: 1) скасування правових наслідків судового вироку щодо особи, необґрунтовано притягнутої до судової відповідальності, визнання вироку недійсним, а особи, незаконно репресованої, невинною. 2) відновлення в правах; відновлення доброго імені, попередньої репутації раніше незаконно засудженої чи репресованої особи.

“Шестидесятники” – учасники руху за оновлення радянського суспільства 60-х років.

Теми рефератів, доповідей та повідомлень

1.Дисидентський рух на Україні: основні напрямки, динаміка і тенденції розвитку.

2.Українська РСР на міжнародній арені 50в -х – першій половині 60-х років ХХ ст.

50-60-х років ХХ ст. У чому проявилися його позитивні та негативні особливості?

5.Що дала колгоспам реорганізація МТС?

6.У вирішенні яких питань міжнародна діяльність України мала формальний характер, а в яких – реальний? Обґрунтуйте відповідь.

7.Які зміни відбулися в розвитку міжнародних економічних відносин в кінці 50 – на початку 60-х років?

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

102

8.Розкрийте зміст процесу десталінізації в галузі культури. Чому стримувався процес національного відродження та поширювалася русифікація?

9.Визначте основні причини дисидентського руху в Україні. Що відрізняло його від інакомислення в Росії?

10.Які акції, проведені дисидентами, викликали найбільший резонанс у суспільстві?

Тестові завдання для перевірки знань

1. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Культ особи Сталіна був розвінчаний на(XIX, XX, XXI) з’їзді

КПРС, який відбувся у лютому(1952, 1953, 1956) року. У центрі уваги присутніх на з’їзді була доповідь“Про культ особи та його наслідки”, виголошена (М. Підгорним, Л. Кагановичем, М. Хрущовим, Л. Берією).

2.В Україні рішення щодо засудження“культу особи Сталіна” зустріли:

а) з розумінням і одностайно підтримали як члени КПУ, так і широкі верстви трудівників;

б) більшість населення сприйняла з ентузіазмом та надією, лише частина керівництва КПУ холодно поставилася до процесу десталінізації і чинила йому опір;

в) були сприйняті насторожено, з недовірою і нерозумінням, скоріше, як провокація, мета якої – виявити ненадійні, з точки зору комуністів, елементи.

3.Процес десталінізації суспільного життя в УРСР, як і в цілому СРСР, в 1956-1959 рр. був:

а) згорнутий, тому що він не відбивав настроїв народних мас, які продовжували “обожнювати Сталіна” та його дії;

б) проведений в тій мірі, в якій він відповідав інтересам існуючої влади, і зупинений тоді, коли почав безпосередньо загрожувати підвалинам її влади;

в) у цілому завершений, наслідки “культу особи Сталіна” ліквідовані, демократичні норми відновлені в усіх сферах суспільного життя.

4.Суспільні реформи на початку60-х років ХХ ст., до яких вдалося радянське керівництво, мали на меті:

а) демонтаж тоталітарної системи в СРСР, його перетворення в демократичну державу, що відкривало шлях до розширення федеративних прав України у складі оновленої радянської федерації;

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

103

б) повинні були сприяти частковому оновленню методів керівництва країною з боку КПРС, а також КПУ; вони не зачіпали основ існуючого ладу і не обмежували повного партійного контролю над життям країни;

в) у випадку їх реалізації дали б змогу побудувати впродовж 20 років комуністичне суспільство в СРСР, зокрема в УРСР.

5.Як поставилося населення України до суспільних реформ, започаткованих М. Хрущовим на початку 60-х років ХХ ст.:

а) з ентузіазмом підтримало, адже вони сприяли швидкому зростанню матеріального та життєвого рівня людей, забезпеченню їхніх культурних потреб, давали змогу на практиці реалізувати право народу на участь в управлінні державою. Тому в 1964 р. українці з обуренням зустріли повідомлення про відставку М. Хрущова;

б) реформи знайшли підтримку більшої частини населення України. Однак непослідовність та обмеженість цих реформ, а також протидія їхній реалізації з боку консервативно налаштованої партноменклатури призвели до різкого зниження життєвого рівня населення і, відповідно, до розчарування у реформаторській політиці. Тому в 1964 р. населення України з розумінням поставилося до відставки М. Хрущова;

в) зустріло стримано, адже їх метою в основному було поліпшення умов життя партноменклатури. Жодної реакції не викликала також і відставка М. Хрущова в 1964 р.

6.Систему управління державою, основу якої становить організована в певну ієрархію спеціалізована група чиновників, що підпорядковуються суворим правилам, називають:

а) функціонуючою; б) бюрократичною; в) авторитарною.

7. Які переваги господарству України надавав впроваджений у

1957 р. територіальний принцип управління народним господарством СРСР (порівняно з галузевим):

а) сприяв зростанню економічної самостійності республік у питаннях управління народним господарством, давав змогу ефективніше використовувати кошти на впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

б) сприяв подальшій централізації управління народним господарством, що давало змогу ефективніше використовувати та перерозподіляти кошти на розвиток промисловості і сільського господарства; скоротив терміни впровадження досягнень нау- ково-технічного прогресу у виробництво;

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

104

в) сприяв поглибленню регіональної спеціалізації промислового та сільськогосподарського виробництв, що давало змогу зосередити зусилля на розвиткові пріоритетних галузей.

8.Промисловий розвиток України в роки семирічки(1959-1965 рр.) характеризувався:

а) широким впровадженням досягнень науково-технічної революції, структурною перебудовою економіки на користь наукомісткого виробництва, створенням принципово нових для України галузей – легкового автомобілебудування, електронної промисловості тощо;

б) пріоритетним розвитком традиційних для української економіки галузей індустрії – металургії, важкого машинобудування, енергетики, вугільної промисловості, здійсненням поступової модернізації цих галузей, впровадженням досягнень науковотехнічного прогресу;

в) застоєм в українській економіці, занепадом традиційних галузей української промисловості, їх значним відставанням від досягнень науково-технічного прогресу.

9.Реформа управління народним господарством, здійснена в роки семирічки (1959-1965 рр.), – це реформа, яка:

а) не була спроможна принципово змінити суть соціалістичного планового господарства в УРСР та сприяти підвищенню життєвого рівня населення, оскільки мала незавершений характер, реорганізація принципів та форм управління економікою не доповнювалася введенням госпрозрахунку, розширенням сфери товарно-грошових відносин, самостійністю підприємств, утвердженням економічного суверенітету республіки;

б) принципово змінила суть народного господарства України та сприяла підвищенню життєвого рівня населення. Завдяки їй відбулася структурна перебудова та модернізація економіки республіки, були впроваджені досягнення науково-технічного прогресу, нові форми організації та стимулювання праці;

в) не була спроможна принципово змінити суть соціалістичного планового господарства та підвищити життєвий рівень населення, оскільки викликала подальше скорочення економічного суверенітету республіки, зростання централізації управління народним господарством у руках загальносоюзних відомств, відтік грошей із республіки в загальносоюзний бюджет.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

105

10.Політика реформ в аграрному комплексі, здійснена радянським урядом у 1959-1964 рр.:

а) загострила кризу сільськогосподарського виробництва в республіці, призвела до остаточного розвалу колгоспно-радгосп- ної системи, спричинилася до гострого дефіциту хліба в

1963-1964 рр.;

б) сприяла зрушенням у сільськогосподарському виробництві в Україні на краще; його продуктивність зросла в десятки разів, що сприяло остаточному зникненню дефіциту продуктів харчування, урізноманітненню асортименту продовольчих товарів, а також зниженню цін на них;

в) мала непослідовний характер, що в кінцевому підсумку негативно вплинуло на стан сільськогосподарського виробництва в Україні, призвело до виникнення дефіциту продуктів харчування, передусім хліба, та зростання цін на продовольчі товари.

11.У 50-х – в середині 60-х років ХХ ст. відбулися такі зміни в життєвому рівні населення України:

а) була переглянута тарифна система оплати праці робітників і службовців, що забезпечило її підвищення, введена помісячна оплата праці колгоспників та працівників радгоспів, вдвічі збільшені розміри пенсій; швидкими темпами розвивалося житлове будівництво; здійснена грошова реформа;

б) суттєво зріс життєвий рівень лише партноменклатури, яка користувалася соціальними пільгами в отриманні житла, санатор- но-курортних путівок, продзамовлень, автомобілів та ін.; умови життя робітників, службовців та селян залишалися на довоєнному рівні – бракувало грошей, найважливіших речей: житла, комунальних послуг, грошей, досконалого медичного обслуговування;

в) суттєво збільшилася різниця між рівнем життя міського та сільського населення: в той час, коли платня робітників і службовців зросла практично вдвічі, праця колгоспників оплачувалася раз у рік; для перших був значно підвищений розмір пенсій, для колгоспників їх, як і раніше, не передбачалося; жителі міст користувалися правом на отримання безкоштовного житла, в селі ж житлове будівництво практично не здійснювалося.

12.Наприкінці 50-х – в середині 60-х років зовнішньополітична діяльність УРСР:

а) відповідала інтересам її національного суверенітету, мала незалежний і самостійний характер, сприяла розбудові миролюбних відносин між країнами з різними політичними режимами;

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

106

б) цілковито залежала від політичного курсу СРСР, який продовжував політику “холодної війни” з капіталістичними країнами; в) цілковито залежала від офіційного зовнішньополітичного кур-

су СРСР, який у той період ґрунтувався на принципі мирного співіснування країн із різним соціальним ладом;

г) була припинена, зовнішньополітичні функції УРСР віддані Радянському Союзові, внаслідок чого були ліквідовані представництва республіки в міжнародних організаціях, зокрема в ООН та РЕВ.

13.Курс на мирне співіснування країн з різним соціальним ладом, проголошений XX з’їздом КПРС як основний принцип зовнішньополітичної діяльності СРСР, а отже і УРСР, наприкінці 50-х – в середині 60-х років ХХ ст. означав:

а) відхід від “холодної війни”, припинення гонки озброєнь, відмову від принципу “подвійної моралі” в міжнародній діяльності, відмову від підтримки тоталітарних режимів, воєн і агресії;

б) відхід від політики “холодної війни” у відносинах із капіталістичними країнами, які тепер треба було “наздогнати і перегнати” в економічній та соціальній сферах у мирному змаганні; проте гонка озброєнь не була припинена, СРСР не відмовився від надання військової підтримки країнам“третього світу” в боротьбі за побудову соціалізму, від використання збройної сили в боротьбі

з “контрреволюцією”; в) продовження політики “холодної війни” шляхом озброєння та

підготовки до збройної боротьби з лівоекстремістськими терористичними бригадами з країн “третього світу”.

14. Яке з даних тверджень найбільше відповідає історичній дійсності: а) у першій половині 60-х років ХХ ст. процеси демократизації сус-

пільного життя в УРСР позитивно вплинули на становище церкви та віруючих; були зняті обмеження з релігійної діяльності, відроджувалися церкви, яким поверталося націоналізоване майно;

б) у першій половині 60-х років ХХ ст. процеси демократизації суспільного життя в УРСР оминули релігійно-церковну сферу; стосовно церкви і віруючих комуністи продовжували проводити політику активної світоглядної боротьби, насаджування атеїстичного світобачення, вдавалися до обмежень релігійної діяльності та переслідування віруючих;

в) у першій половині 60-х років ХХ ст. обмеженість процесів демократизації суспільного життя в УРСР призвела до формального (лише на папері) поліпшення становища віруючих та церкви в республіці; їм поверталося право на вільне віросповідання, однак так і не були розроблені механізми реалізації демократичних прав віруючих громадян республіки.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

107