Логіка О.О.Туляков

УДК 16 (076.5) Л 69

Рекомендовано до видання науково-методичною радою юридичного факультету Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, протокол № 7 від 25ю03.2014.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін,

протокол № 8 від 11.02. 2014.

Укладач О.О.Туляков, кандидат педагогічних наук, доцент, ,

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

Рецензенти:

І. П. Мозговий, доктор філософських наук, професор, ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”;

В.О. Артюх, кандидат філософських наук, доцент, Сумський державний університет

Логіка [Текст] : навчально-методичний практикум / Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”; [уклад. О.О.Туляков]. – Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2014. –71 с.

Видання містить тестові завдання, задачі з відповідних тем курсу «Логіка» та методичні вказівки щодо їх вирішення.

Призначений для студентів спеціальностей напряму «Економіка та підприємництво» усіх форм навчання.

УДК 16 (076.5)

© ДВНЗ “Українська академія банківської справи, 2014

2

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………. 4

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИРІШЕННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА ЗАДАЧ ………………………………. 7

1. ЗАКОНИ ЛОГІКИ

1.1.Закон тотожності …………………………………………….. 10

1.2.Закон протиріччя (не протиріччя) …………………………... 12

1.3.Закон виключеного третього ………………………………… 16

1.4.Закон достатньої підстави ……………………………………. 18 2. ЛОГІЧНЕ ПОНЯТТЯ

2.1.Загальна характеристика поняття ……………………………. 20

2.2.Відношення між поняттями …………………………………. 24

2.3.Логічні операції з поняттями ……………………………….. 27

3. ЛОГІЧНЕ СУДЖЕННЯ

3.1.Просте судження ………………………………………………. 37

3.2.Складне судження ……………………………………………. 46

4.ЛОГІКА ЗАПИТАНЬ ТА ВІДПОВІДЕЙ ………………………. 49

5.БЕЗПОСЕРЕДНІЙ УМОВИВІД ………………………………… 58

6.ДЕДУКТИВНИЙ УМОВИВІД ………………………………….. 59

7.ІНДУКТИВНИЙ УМОВИВІД …………………………………… 76

8.АНАЛОГІЯ ………………………………………………………. 82

9.ДОВЕДЕННЯ ТА СПРОСТУВАННЯ ………………………….. 86

10.СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………. 92

3

ВСТУП

Роль курсу «Логіка» для студентів спеціальностей напряму «Економіка та підприємництво» полягає у навчальному та професійному аспектах. По-перше,

освоєння студентами курсу надасть їм можливість повно та адекватно вивчати дисципліни, передбачені навчальними планами та програмами. Зокрема, правильно надавати визначення понять, уявляти органічну логічну структуру курсу, розуміти наявні причинно-наслідкові зв’язки, коректно формулювати запитання до викладача, надавати відповіді, будувати умовиводи, за правилами логіки готувати контрольні, курсові та дипломні роботи. Особливо значимим вважається використання логічних прийомів адекватного пізнання дійсності, зокрема -

індуктивних методів встановлення причинних зв’язків предметів та явищ,

дедуктивних умовиводів при пізнанні правових основ організації економічної діяльності.

По-друге, оволодіння курсом «Логіка» має велике значення у справі професійного становлення майбутніх фахівців. Так, належний рівень виконання службових обов’язків залежить від послідовності, несуперечності, повноти та обґрунтованості мислення працівника. Такі вимоги мають перспективу виконання у разі засвоєння відповідних складових курсу «Логіка». Мається на увазі, зокрема,

вміння правильно здійснювати логічні операції з поняттями, коректно формулювати прості та складні судження, будувати умовиводи згідно відповідних законів, вміти доводити та спростовувати тези.

Засвоєння студентами курсу «Логіка» здійснюється на базі вже здобутих ними знань курсу «Філософія». Так, особливо важливим є використати вже набуту студентами здатність до абстрактного мислення у процесі побудови власних міркувань за правилами логіки. Внесок видатних філософів у становлення логіки як науки стає більш зрозумілим, якщо його представити у загальному контексті їх світоглядних ідей, які відомі студентам з курсу «Філософія». Так, відкриття трьох законів логіки видатним філософом античності Аристотелем стає більш зрозумілим

4

для студентів, якщо вони знають Аристотеля як одного із засновників теорії пізнання.

Курс «Логіка» пов'язаний з курсом «Ораторське мистецтво» у частині відповідних тем щодо підготовки та виголошення публічного виступу. Ефективний публічний виступ будується за правилами логічного доведення та спростування, а

це у свою чергу потребує належних знань змісту та правил побудови логічних понять, суджень та умовиводів.

Також у процесі викладання основ логіки використані знання, здобуті студентами з вже освоєних економічних дисциплін, особливо – при опрацюванні тем «поняття», «логіка запитань та відповідей» та «судження».

Практика викладання формальної логіки у вищих навчальних закладах переконливо свідчить про високу ефективність використання задач та тестових завдань. Саме такий шлях призводить до належного рівня засвоєння доволі непростих теоретичних положень курсу. Задачі та тестові завдання свідомо сформовані на досвіді роботи сучасного українського підприємства. Це надасть змогу студентами закріпити, актуалізувати свої знання з економічних дисциплін,

належним чином підготуватися до виконання у майбутньому своїх службових обов’язків.

Розв’язання представлених завдань сприятиме вирішенню окремих задач курсу «Логіка», пов’язаних з формуванням у студентів відповідних знань, вмінь та навичок. А саме:

-виявляти логічну структуру висловлювань, формувати її у відповідності до логічних правил;

-мислити якісно визначені предмети та явища, уникати суперечностей у процесі міркування, рухати власну думку послідовно, доводити істинність думок та спростовувати хибні думки;

-використовувати у процесі навчальної та професійної діяльності судження,

логічна форма яких адекватно та зрозуміло виражає сутність думки, точно

5

виражати предмет мислення та коректно здійснювати ствердження та

заперечення його ознаки;

-вміти правильно виокремлювати логічні зв’язки між простими судженнями у складі складного, володіти способами правильної побудови власних складних суджень;

-виявляти логічні помилки у висловлюваннях, які пропонуються до уваги;

-коректно ставити запитання та надавати відповіді на запитання, володіючи усіма їх видами та правилами побудови;

-використовувати правила побудови логічних умовиводів, забезпечуючи істинність висновку або максимальну ступінь його ймовірності;

-будувати коректне доведення тези прямим та непрямими способом,

використовувати шляхи ефективного спростування тези;

-вміти використовувати логічні закони, беручи участь у суперечках,

дискусіях, диспутах;

-знати логічну структуру та способи побудови наукових теорій;

-коректно виконувати роль пропонента та опонента;

-використовувати логічні закони у процесі укладання ділових документів;

-вміти логічно готувати публічні виступи.

Значення задач та тестових завдань у справі забезпечення належного рівня засвоєння знань зумовлюється також специфікою філософського знання. Сутність такої специфіки полягає у тому, що ефективне засвоєння інформації здійснюється на ступені абстрактного пізнання. Так, засвоїти фундаментальні аристотелівські закони логіки, тобто розуміти та використовувати поняття, судження та умовивід саме як логічні форми, можливо мислячи абстрактно у належній мірі.

Як відомо, абстрактне мислення - це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання. Студентам, яким ми викладаємо курс формальної логіки, необхідно представити матеріал так, щоб він був засвоєний абстрактно. Тому очікуваний ефект приносять такі методи, які пов’язують чуттєве пізнання та пізнання абстрактне, тобто діють на певному кордоні чуттєвого та

6

абстрактного. Такий ефект приносить використання логічних задач та тестових завдань.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИРІШЕННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА ЗАДАЧ

У представлених тестових завданнях та задачах послідовно, у повному обсязі виражено усі складові курсу «Логіка». Так, питання «види відношень між несумісними поняттями» знаходить відображення як у тестових завданнях, так і в задачах. Вирішувати завдання доцільно у процесі підготовки до семінарських занять, опрацьовуючи зміст лекції з відповідної тематики та ознайомлюючись з додатковою літературою.

При укладанні завдань використовувалися поняття, зміст яких визначено у словниках економічних термінів. Тому при їх вирішенні рекомендується використання таких словників, а також тлумачних словників української мови.

Оперативність та мобільність значно підвищить використання відповідних приладів,

котрі забезпечать користування джерелами мережі Інтернет. Також студенти мають можливість завантажити у пам'ять таких приладів електронні версії згаданих словників та навчальної літератури.

З метою ефективного освоєння матеріалу на прикладі роботи уявних осіб та організацій економічної сфери діяльності у задачах та тестах ми звертаємося до

«підприємства Н.», «Іваненка», «Петренка» тощо. У такому випадку потрібно уявити собі певний частковим випадок з життя організації або окремих осіб.

Вирішувати тестові завдання та задачі потрібно тільки після ознайомлення з теоретичним матеріалом. Так, завдання, пов’язані з простим категоричним силогізмом, вирішуються після того, як студент ознайомиться зі складом, правилами побудови та різновидами цього дедуктивного умовиводу. Вирішення представлених у цьому методичному практикумі завдань покликане остаточно закріпити набуті знання. Слід пам’ятати про органічну цілісність курсу «Логіка», взаємозв’язок його складових. Так, неможливо засвоювати тему «Судження», якщо наявні навіть

7

незначні прогалини у засвоєнні теми «Поняття». Тому таке велике значення приділяється викладачами логіки саме практичним формам засвоєння курсу, адже саме вони забезпечують повноту та правильність засвоєння матеріалу.

Студентам потрібно мати на увазі, що однією з головних задач курсу логіки є набуття вміння логічно висловлювати свої думки. Тож при вирішенні тестових завдань та задач недостатньо тільки вказати на правильну відповідь. Якщо ми ставимо за мету мислити та говорити логічно, нам слід пам’ятати про відкритий Г.

Лейбніцем закон достатньої підстави. Отже, при виголошенні відповіді, студенту потрібно обґрунтувати її правильність зверненням до відповідного теоретичного матеріалу, отриманого на лекційних, семінарських заняттях, а також при опрацюванні підручників та посібників.

Наведемо приклад вирішення задачі вказаним шляхом.

Формулювання задачі: «Проаналізуйте наступне логічне визначення з точки зору дотримання правил здійснення такої операції: «Паспорт – документ встановленого зразка, що засвідчує особу власника та його українське громадянство».

Відповідь: «Згідно з відповідним правилом логічне визначення поняття має бути співмірним, тобто обсяг визначуваного поняття (дефінієндуму) має дорівнювати обсягу визначаючого поняття (дефінієнсу). У цій дефініції виражено класичне визначення, тобто визначення через родове поняття та видову ознаку.

Родове поняття у визначенні вказано правильно: «документ встановленого зразка».

Однак видова ознака визначена невірно. Як відомо, паспортом засвідчується будь-

яке громадянство, а не тільки українське. Тож обсяг дефінієндуму є більшим за обсяг дефінієнсу, оскільки у останньому обсяг предметів обмежується тільки предметами класу «документи, котрі засвідчують українське громадянство». Отже, у

визначенні порушено правило співмірності. Ми маємо справу з помилкою надто вузького визначення».

Важливо бути свідомим того, що курс логіки взаємопов’язаний, органічний,

структурований. Якщо не засвоєно у належній мірі тему «поняття», майже немає

8

шансів засвоїти тему «судження». Саме логічні задачі дають можливість у повній мірі послідовно оволодівати курсом.

Цей практикум містить тестові завдання, котрі вирішуються у традиційних для такого виду завдань спосіб.

Логічні задачі поділяються на три типи.

Задачі на перевірку знань. Приклад: дати логічну характеристику поняття,

визначити терміни та вид судження, встановити правильність використання умовиводу.

Задачі на використання знань. Найбільшу цінність представляють задачі на доказ тези прямим і непрямим способом. Взагалі, такі задачі є найбільш важливими в усьому курсі. Факт вирішення таких задач студентом є виразним доказом адекватного засвоєння усього курсу логіки. Вміння довести істинність судження – це вміння правильно використовувати логічні форми мислення та логічні закони мислення. Тому саме таким задачам варто приділяти особливу увагу. Застосовувати їх можна тільки у кінці курсу логіки у процесі освоєння правил побудови доказу та спростування.

Наведемо приклад такої задачі. Доведіть тезу прямим способом: «Запорізька Січ – вільна козацька республіка». Для вирішення задачі долучають знання із попередніх тем курсу. Так, зокрема, для доказу тези потрібно розкрити зміст понять

«республіка», «вільне утворення», «Запорізька Січ», визначити вид тези як судження, його терміни, характер зв’язки та квантор. Головне, потрібно правильно підібрати та використати логічні умовиводи. Ступінь виконання такої задачі демонструє ступінь засвоєння знань.

Задачі під умовною назвою «весела логіка». Такий тип задач можна знайти у відповідній науково-популярній літературі.

Задача з логіки передбачає використання уявлення як форми чуттєвого пізнання, яка продукує інформацію про предмет у наочних образах. Такі образи утворювалися у процесі формулювання завдань цього практикуму.

Зв'язок чуттєвого та абстрактного і є запорукою успішного освоєння майбутніми економістами матеріалу курсу «Логіка».

9

1. ЗАКОНИ ЛОГІКИ

1.2.Закон тотожності.

Тестові завдання

1.Ідея закону тотожності полягає у тому, що:

а/ думка про предмет має відповідати самому предмету;

б/ у процесі міркування мають використовуватися тільки істинні судження;

в/ процес мислення має бути позбавлений суперечностей;

г/ у процесі міркування можна використовувати тільки доведені судження.

2.Закон тотожності відкрив:

а/ Г. Лейбніц;

б/ Аристотель;

в/ Секст Емпірік;

г/ Платон.

3.Об’єктивною основою закону тотожності є:

а/ взаємозв’язок предметів і явищ;

б/ здатність людського мислення адекватно відображати предмети та явища зовнішнього світу;

в/ якісна визначеність предметів і явищ зовнішнього світу;

г/ наявність суттєвих ознак у предметів та явищ.

4.Предметною областю мислення називається:

а/ сукупність суттєвих ознак предмета мислення;

б/ обсяг поняття, яке є предметом мислення;

в/ зміст поняття, яке є предметом мислення;

г/ коло предметів, у складі якого перебуває предмет мислення.

10