Логіка О.О.Туляков
.pdfа/ відображає предмет або явище реальної дійсності у його суттєвих ознаках;
б/ відображає зв'язок між явищами;
в/ відображає зв'язок між предметами;
г/ відображає предмет у його несуттєвих ознаках;
2.Істотні ознаки предмета:
а/ зв’язують предмет з іншими предметами;
б/ відрізняють предмет від деяких інших предметів;
в/ відрізняють предмет від явищ реального світу;
г/ відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від усіх інших предметів.
3.Утворення логічного поняття шляхом зіставлення предметів із метою визначення їх схожості й відмінності називається:
а/ порівнянням;
б/ синтезом;
в/ аналізом;
г/ абстрагуванням;
д/ узагальненням.
4.Утворення логічного поняття шляхом уявного поділу предмета на його складові частини називається:
а/ аналізом;
б/ порівнянням;
в/ абстрагуванням;
г/ синтезом;
д/ узагальненням.
5.Утворення логічного поняття шляхом уявного поєднання частин предмета у єдине ціле називається:
а/ аналізом;
21
б/ порівнянням;
в/ синтезом;
г/ абстрагуванням;
д/ узагальненням.
6.Утворення логічного поняття шляхом уявного виділення істотних ознак предмета і відокремлення від маси інших властивостей називається:
а/ аналізом;
б/ порівнянням;
в/ синтезом;
г/ абстрагуванням;
д/ узагальненням.
7.Утворення логічного поняття шляхом уявного переходу від одиничного до загального через об'єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак називається:
а/ аналізом;
б/ порівнянням;
в/ синтезом;
г/ абстрагуванням;
д/ узагальненням.
8.Сукупність суттєвих ознак, які мисляться в логічному понятті, називається:
а/ обсягом поняття;
б/ змістом поняття;
в/ логічним класом;
г/ індивідами або елементами класу.
9.Сукупність предметів або явищ, які мисляться в логічному понятті,
називається:
22
а/ обсягом поняття;
б/ змістом поняття;
в/ логічним класом;
г/ індивідами або елементами класу.
10.Сукупність предметів, які складають обсяг поняття, називаються:
а/ повним обсягом поняття;
б/ змістом поняття;
в/ логічним класом;
г/ індивідами або елементами класу.
11.Окремі одиничні предмети класу називаються:
а/ повним обсягом поняття;
б/ змістом поняття;
в/ логічним класом;
г/ індивідами або елементами класу.
Задачі
1. Визначить зміст та обсяг понять:
закрите акціонерне товариство, головний інженер підприємства, рада директорів, податковий інспектор.
4.Продемонструйте дію закону зворотно пропорційної залежності обсягу та змісту поняття на прикладі понять:
селищна рада, арбітражний керуючий, акція.
5.Надайте логічну характеристику поняттям:
23
банкомат, підприємство, об’єкт комунальної власності Сумської області, офіс-
менеджер.
2.2. Відношення між поняттями (порівняні та непорівнянні поняття, види відношень сумісності та несумісності).
Тестові завдання
1. Визначення порівняних та непорівнянних понять відбувається:
а/ за наявністю спільного у їх змісті та обсязі;
б/ за наявністю спільного у їх змісті;
в/ за наявністю спільного у їх обсязі;
г/ за наявністю спільних суттєвих ознак.
2. Визначення сумісних та несумісних понять відбувається:
а/ з урахуванням відношень їх обсягів та змістів;
б/ за відношеннями їх змістів;
в/ за відношенням у частині їх обсягів;
г/ за наявністю спільних суттєвих ознак.
3.Поняття «Абрахам Маслоу» та «американський психолог» перебувають у відношеннях:
а/ тотожності;
б/ підпорядкування;
в/ перехрещення.
4.Поняття «маклер» та «особа, що вільно володіє англійською» перебувають у відношеннях:
24
а/ тотожності;
б/ підпорядкування;
в/ перехрещення.
5. Поняття «пролонгація» та «продовження терміну дії будь-якого договору або угоди» перебувають у відношеннях:
а/ тотожності;
б/ підпорядкування;
в/ перехрещення.
6. Поняття «об’єкт приватної форми власності» та «об’єкт державної форми власності» перебувають у відношеннях:
а/ супідрядності;
б/ суперечності;
в/ протилежності (супротивності).
7.Поняття «кваліфікований працівник» та «некваліфікований працівник» перебувають у відношеннях:
а/ супідрядності;
б/ суперечності;
в/ протилежності (супротивності).
8.Поняття «сумлінне відношення до службових обов’язків» та
«безвідповідальне відношення до службових обов’язків» перебувають у відношеннях:
а/ супідрядності;
б/ суперечності;
в/ протилежності (супротивності).
25
Задачі
1.Визначить види відношень між наступними сумісними поняттями та зобразіть їх у колах Ейлера:
а/ міністр фінансів України, діючий міністр фінансів України, особа з вищою економічною освітою.
б/ співробітник відділення Національного банку України, член профспілки,
співробітник обласного відділення комерційного банку України;
в/ особа з вищою економічною освітою, депутат обласної ради, депутат;
г/ акціонер, інвестор, громадянин України;
д/ приватний підприємець, громадський активіст, особа, що цікавиться вітчизняною історією.
2.Визначить види відношень між наступними несумісними поняттями та зобразіть їх у колах Ейлера:
а/ голова обласної державної адміністрації, голова районної державної адміністрації, селищний голова, сільський голова, керівник органу місцевого самоврядування;
б/ акція, облігація, вексель, цінний папір;
в/ професіонал, аматор;
г/ задовільний фінансовий стан, незадовільний фінансовий стан;
д/ приватне акціонерне товариство, публічне акціонерне товариство.
3. Розділіть наступні поняття на сумісні та несумісні:
банк, установа, працівник банку, банківська система, Національний банк України, член Правління Національного банку України, фахівець у
26
банківській сфері, громадянин Угорщини, банківська виписка, фінансовий документ.
4. Розділіть наступні поняття на порівняні та непорівнянні:
житлово-комунальне господарство, податкова система, кримінальне право,
Кодекс Законів про працю України, відповідальність, сумлінність,
адміністративна відповідальність, аудиторська експертиза, перевірка,
фінансове право, політичний лідер.
2.3. Логічні операції з поняттями (узагальнення та обмеження понять, логічне визначення поняття, види визначень, правила визначень, логічний поділ поняття,
види поділу, правила поділу, класифікація).
Тестові завдання
1. Логічне узагальнення поняття передбачає:
а/ перехід від поняття з більшим обсягом (родового поняття) до поняття з меншим обсягом (видового поняття) шляхом додавання суттєвої ознаки;
б/ перехід від загального поняття до одиничного поняття;
в/ перехід від поняття з меншим обсягом (видового поняття) до поняття з більшим обсягом (родового поняття) шляхом видалення суттєвої ознаки;
г/ перехід від категорії до поняття з більшим обсягом шляхом додавання суттєвої ознаки.
2. Логічне обмеження поняття передбачає:
а/ перехід від поняття з більшим обсягом (родового поняття) до поняття з меншим обсягом (видового поняття) шляхом додавання суттєвої ознаки;
б/ перехід від загального поняття до одиничного поняття;
27
в/ перехід від поняття з меншим обсягом (видового поняття) до поняття з більшим обсягом (родового поняття) шляхом видалення суттєвої ознаки;
г/ перехід від категорії до поняття з більшим обсягом шляхом додавання суттєвої ознаки.
3. Межею логічного узагальнення поняття є:
а/ одиничне поняття;
б/ загальне реєструюче поняття;
в/ категорія;
г/ загальне судження.
4. Межею логічного обмеження поняття є:
а/ одиничне поняття;
б/ загальне реєструюче поняття;
в/ категорія;
г/ загальне судження.
5. Логічним визначенням називають:
а/ операцію розкриття обсягу поняття;
б/ операцію розкриття змісту поняття;
в/ з’ясування виду поняття;
г/ операцію розкриття обсягу та змісту поняття.
6. Логічним поділом поняття називають:
а/ операцію розкриття обсягу поняття;
б/ операцію розкриття змісту поняття;
в/ з’ясування виду поняття;
г/ операцію розкриття обсягу та змісту поняття.
28
7. Поняття, зміст якого розкривається при операції логічного визначення,
називається:
а/ визначуване (дефінієндум);
б/ визначальне (дефінієнс);
в/ визначуване (дефінієнс);
г/ дефініція.
8.Поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття при операції логічного визначення, називається:
а/ визначуване (дефінієндум);
б/ визначальне (дефінієнс);
в/ визначуване (дефінієнс);
г/ дефініція.
9.Логічна операція розкриття змісту поняття через рід та видову відмінність називається:
а/ генетичним визначенням;
б/ реальним класичним визначенням;
в/ номінальним визначенням;
г/ визначенням через вказівку відношення предмета до своєї протилежності;
д/ визначенням через перелічення предметів або явищ, до яких застосовне дане поняття.
10. Логічна операція розкриття змісту поняття через вказівку на спосіб утворення або походження предмета називається:
а/ генетичним визначенням;
б/ реальним класичним визначенням;
в/ номінальним визначенням;
г/ визначенням через вказівку відношення предмета до своєї протилежності;
29
д/ визначенням через перелічення предметів або явищ, до яких застосовне дане поняття.
11. Логічна операція розкриття значення назви предмета або явища називається:
а/ генетичним визначенням;
б/ реальним класичним визначенням;
в/ номінальним визначенням;
г/ визначенням через вказівку відношення предмета до своєї протилежності;
д/ визначенням через перелічення предметів або явищ, до яких застосовне дане поняття.
12. Логічний опис предмета або явища передбачає:
а/ надання переліку найважливіших ознак предмета;
б/ визначення низки особливих зовнішніх ознак, які відрізняють предмет;
в/ демонстрація предмета у формі безпосереднього його сприймання;
г/ наочне роз'яснення предмета або явища за допомогою порівняння його з чимось іншим.
13. Логічна характеристика предмета або явища передбачає:
а/ надання переліку найважливіших ознак предмета;
б/ визначення низки особливих зовнішніх ознак, які відрізняють предмет;
в/ демонстрація предмета у формі безпосереднього його сприймання;
г/ наочне роз'яснення предмета або явища за допомогою порівняння його з чимось іншим.
14. Логічний показ предмета або явища передбачає:
а/ надання переліку найважливіших ознак предмета;
б/ визначення низки особливих зовнішніх ознак, які відрізняють предмет;
в/ демонстрація предмета у формі безпосереднього його сприймання;
30