17. Аудит у системі управління підприємством.

Діяльність підприємств в сучасних умовах, яка пов’язана з деякою законодавчою невизначеністю відносно майбутнього та перспектив їх подальшого розвитку, супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створювання ефективної системи управління. В цих умовах зростає роль системи внутрішнього аудиту.

На великих та середніх вітчизняних підприємствах так чи інакше виникають проблеми з ефективністю виконання керівниками та робітниками своїх функцій, виявлення і попередження порушень у фінансово-господарській діяльності підприємства, виявлення ресурсів і резервів виробничого процесу. Власники підприємства, мають чітко слідкувати за його діяльністю, вести впорядкований облік та здійснювати внутрішній контроль.

Таким чином виникає природна потреба в організації служби внутрішнього аудиту. 

Мета внутрішнього аудиту - допомога органам управління організації в здійсненні ефективного контролю над різними ланками (елементами) системи внутрішнього контролю.

Слід зазначити, що внутрішні аудитори, які допомагають менеджерам: забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають «зони ризику», можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та «посилити» слабкі сторони в системах управління. Таким чином, при належній організації внутрішній аудит сприяє підвищенню відповідальності керівників структурних підрозділів і матеріально-відповідальних осіб підприємства за виконанням ними своїх обов’язків, запобіганню негативним явищам при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з рухом майна і зобов’язань економічного суб’єкта.

Крім того, використання внутрішнього аудиту сприяє виявленню сильних та слабких сторін у діяльності підприємства, зокрема у рамках оцінки системи внутрішнього контролю на предмет достовірності інформації, дотримання законодавства, ефективності і результативності діяльності окремих підрозділів підприємства.

Підсумовуючи вище сказане, слід відмітити, що на сьогодні внутрішній аудит може виступати потужним інструментом підвищення ефективності діяльності підприємства. Більш того, наявність ефективного внутрішнього аудиту стає необхідною для успішного розвитку компаній в умовах швидких змін в економіці України та світу, підвищення складності процесів управління, розподілу функцій володіння та управління бізнесом.

18. Загальна характеристика Кодексу професійної етики аудиторів України

Основне завдання. Кодексу професійної етики – встановлення етичних норм для аудиторів з метою забезпечення гарантії, високої якості їх роботи та задоволення інтересів суспільства.

Користувачі, які користуються послугами аудитора повинні бути впевнені в тому ,що аудитор ніколи не порушить принципи професійної етики і буде дотримуватися їх протягом всієї практичної діяльності.

Кодекс професійної етики містить 14 розділів:

1. Об’єктивність;2. Вирішення етичних конфліктів;

3. Професійна компетентність;4. Конфіденційність;

5. Податкова практика;6. Закордонна діяльність;

7. Самореклама;8. Незалежність;9. Оплата за угодою і комісійні;10. Не сумісна з практикою аудиторська діяльність;11. Грошові суми клієнтів;12. Відносини з іншими аудиторами;13. Реклама;14. Пропозиція послуг.

В кодексі професійної етики сформовані фундаментальні засади етики, яких повинен дотримуватись кожен аудитор, а саме:

- чесність;

- об’єктивність;

- конфіденційність;

- професійна етика;

- професійні норми.

Чесність - проявляється в тому, що аудитор при виконанні своїх професійних обов’язків повинен бути чесним, так як це вимога суспільство.

У вирішенні різних питань об’єктивність аудитора проявляється в тому, що він повинен самостійно вирішувати і приймати рішення без впливу сторонніх осіб, які впливали б на його думку.

Конфіденційність полягає в тому, що аудитор без зважених на те причин не має права розголошувати отриману ним інформацію.

Професійна поведінка – це досить важливий принцип так, як аудитор буде дбати про свою кваліфікацію, репутацію, залежить сама професія.

Професійні норми слід розглядати під двома кутами зору: з одного боку,щодо внутрішнього аудиту і з іншого зовнішнього.

Внутрішні аудитори в своїй діяльності підпорядковані роботодавцю. Незважаючи на цю обставину свої функції він повинен виконувати не всупереч вимогам чесності, об’єктивності та діючого законодавства.

Зовнішні аудитори повинні керуватись нормативами аудиту та законодавчою базою під час аудиту або надання послуг.

19. Аудиторська фірма.

Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Аудиторські фірми України залежно від участі в них аудиторів різних країн поділяються на національні, в яких працюють тільки аудитори України, та міжнародні — спільні підприємства, в яких беруть участь аудитори різних країн.

Аудиторська діяльність в Україні може здійснюватись і одноосібно громадянином України, якщо він має сертифікат аудитора, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності і не займається іншими видами діяльності, крім аудиторських послуг.

Приватні аудитори та керівники аудиторських фірм несуть відповідальність за достовірність наданої інформації для занесення до Реєстру. Зразки необхідних документів, які подають до АПУ для внесення до Реєстру, наведено в додатку А.Свідоцтво про включення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності в Україні видається терміном на п'ять років.

У разі перереєстрації аудиторської фірми (аудитора) внаслідок зміни будь-яких даних, що наводяться в реєстраційній картці, аудиторські фірми (аудитори) повинні у терміни, передбачені чинним законодавством, письмово повідомити про ці зміни регіональне відділення Аудиторської палати України.

19. Попереднє дослідження в аудиті. Лист - зобов’язання аудитора (аудиторської фірми).

Аудит може розглядатися як циклічний процес, а отже, припускає можливість виділення його стадій :

1 - організаційною

2 - підготовчою (стадія планування)

3 - технологічною

4 - результативною

На організаційній (стадії попереднього дослідження) виділяють такі етапи:

• знайомство з діяльністю господарюючого суб'єкта, його економічним середовищем функціонування (галузь, регіон, національна економіка), його засновницькими документами, організацією і станом бухгалтерського обліку, звітності і внутрішнього контролю, тобто знання бізнесу клієнта;

• підготовка листа-зобов'язання на проведення аудиту;

• укладення договору на проведення аудиту або надання послуг.

Для проведення попереднього обстеження аудиторська фірма направляє до потенційного клієнта групу спеціалістів на строк від декількох годин до одного-двох тижнів залежно від обсягів підприємства-клієнта. Лише після вивчення фінансового стану клієнта аудиторська фірма може зробити певні висновки стосовно підписання з ним договору. У разі, якщо в результаті такого аналізу аудитор бачить, що для проведення повноцінної перевірки клієнт повинен поновити свій бухгалтерський облік, або вже на стадії обстеження виявлено, що позитивного висновку аудитор дати не може, або виникають сумніви в тому, що клієнт готовий надати аудитору всю необхідну документацію, чи виникають сумніви у платоспроможності клієнта, то керівникові аудиторської фірми слід подумати, чи варто підписувати договір із таким клієнтом.

Порядок складання Листа-зобов'язання визначено МСА 210 "Умови домовленостей про аудиторську перевірку", зокрема в ньому обов'язково необхідно зазначати:

- мету аудиторської перевірки

- відповідальність управлінського персоналу підприємства за фінансову звітність, її повноту та достовірність;

- обсяг аудиторської перевірки;

- форма звітів і висновків за результатами завдання;

- застереження щодо ризику, що деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими у наслідок існуючих обмежень аудиторської перевірки;

- вимога про вільний доступ до документації та іншої інформації потрібної для аудиторської перевірки.

- посилання на законодавчі й нормативні акти, на підставі яких проводиться аудит (закони, правила, положення та інструкції, які стосуються порядку ведення бухгалтерського обліку, підготовки бухгалтерської звітності і проведення аудиту).

Після підписання Листа-зобов'язання аудитором та клієнтом, укладається Договір на аудиторську перевірку. Перш ніж дати остаточну згоду на здійснення аудиту, аудитор повинен реально оцінити можливість його якісного виконання та врахувати вимоги професійних етичних правил.

19. Договір на проведення аудиту та його структура.