Стаття 7. Обов'язки адвоката

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача, а також в інших випадках,

передбачених статтею 61 Кримінально-процесуального кодексу України

Стаття 10. Гарантії адвокатської діяльності

Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.

Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.

Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Республіки Крим, області, міста Києва.

Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.

Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

84. Адвокатська таємниця, гарантії дотримання її

Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків.

Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

85. Органи і установи юстиції

Керівництво органами юстиції здійснює Міністерство юстиції України, що є правоохоронним органом держави, діяльність якого спрямована на забезпечення законності та правопорядку в Україні. Правоохоронні функції Міністерства юстиції реалізуються ним як безпосередньо, так і органами, що входять до його системи.

Система органів юстиції протягом свого існування змінювалася залежно від завдань, які на неї покладалися. Історія становлення та розвитку органів юстиції в Україні налічує понад 80 років - від створення міністерства судових справ і Народного

секретарства юстиції до сучасного центрального органу виконавчої влади Міністерства юстиції з його складною розвинутою системою підрозділів, державних служб, інститутів та підприємств.

Проголошення незалежності України, здійснення політичної, правової та економічної реформ зумовили необхідність кардинальних змін пріоритетів у діяльності Мінюсту, значного розширення його повноважень, покладення на нього нових функцій, що в свою чергу привело до істотних структурних перетворень та змін у центральному апараті. У 1992 році на Мінюст покладено обов’язки з організаційного та кадрового забезпечення діяльності військових судів, а також судів, які здійснюють правосуддя на особливо режимних об’єктах. У 1993 році розпочато реєстрацію благодійних фондів та державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, з 1994 року - експертне забезпечення правосуддя22.

Поступово Міністерство юстиції України починає виконувати принципово нові завдання, зокрема здійснення державної правової політики. Відповідно до покладених на Мінюст завдань у структурі міністерства утворюються нові департаменти – правової політики, державної виконавчої служби, громадянства і реєстрації фізичних осіб, реорганізовано __________управління цивільного та комерційного законодавства, значно розширено законопроектне управління. Сьогодні Міністерство юстиції України має понад 30 структурних підрозділів центрального апарату, в яких працює 370 осіб.

Усього в системі Мінюсту працює близько 14,5 тис. працівників, у тому числі: в територіальних (місцевих) управліннях юстиції - близько 7,5 тис., нотаріальних конторах - трохи більше 2 тис., у державній виконавчій службі - понад 4,5 тис. Організаційно Мінюст побудовано на принципі розмежування повноважень структурних підрозділів центрального апарату, виконання завдань за функціональним, 22 В системі юстиції існують два науково-дослідні інститути з проведення судових експертиз (у містах Києві та Харкові), а у кожній області - бюро з судових експертиз (товарознавчих, автотехнічних, криміналістичних тощо).а не за галузевим принципом, що наближує Мінюст за його роллю і функціями до аналогічних міністерств європейських країн.

Міністерство юстиції України очолює міністр, якого за поданням Прем’єр-міністра призначає Президент України.

Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій. Міністр має заступників, які призначаються відповідно до законодавства. Заступники міністра виконують за дорученням міністра окремі його функції та заміщають міністра у разі його відсутності або неможливості здійснювати свої повноваження.

Для погодженого вирішення, що наложать до компетенції Мінюсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (голова колегії), заступників міністра за посадою, а також інших керівних працівників міністерства. Склад колегії періодично змінюється. На сьогоднішній день колегія міністерства складається з 15 чоловік. До. складу колегії можуть входити керівники місцевих управлінь юстиції. Членів колегії затверджує та звільняє від обов’язків Кабінет Міністрів України за поданням Міністра юстиції. Рішення колегії оформляються наказами Міністра юстиції.

Структура Мінюсту побудована залежно від функцій, які він виконує. Однією з важливих функцій Мінюсту і його територіальних органів є організаційне та матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та господарських судів), організація виконання судових рішень. Щоб забезпечити своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України та на виконання Закону України “Про державну виконавчу службу”, в структурі центрального апарату створено Департамент державної виконавчої служби, а у складі місцевих органів юстиції - відділи державної виконавчої служби. Крім того, відносно новим є також Департамент громадянства та реєстрації фізичних осіб. Створення цього департаменту зумовлено реальним забезпеченням прав людини щодо набуття громадянства, вільного вибору місця проживання. Паспортну та міграційну роботу покладено на Міністерство юстиції відповідно до міжнародної практики (висновок Ради Європи № 190; 1995 р.).

Міністерство юстиції повинно контролювати переміщення іноземців і осіб без громадянства в пунктах пропуску через кордон, а також перевіряти законність їх в’їзду, виїзду, додержання правил перебування та реєстрації. На Департамент громадянства та реєстрації фізичних осіб також покладено обов’язок щодо створення єдиної системидокументування населення в Україні (згідно з Указом Президента України “Про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб”).

У зв’язку з поглибленням демократичних процесів в українському суспільстві та для забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до міжнародних стандартів при Мінюсті створено інститут Уповноваженого у справах додержання Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Водночас цей Уповноважений є заступником Міністра юстиції, що в свою чергу надає Уповноваженому більшої ваги і можливостей у виконання завдань, покладених __________на нього. Виконання Уповноваженим своїх функцій забезпечується Національним бюро у справах додержання Конвенції, створеним у складі центрального апарату Міністерства юстиції та регіональними відділеннями Національного бюро при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському і Севастопольському міських управліннях юстиції. Відповідно до Положення про Уповноваженого у справах додержання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1998 року № 557, Уповноважений є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладено повноваження щодо забезпечення представництва під час розгляду справ про порушення положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року в Європейській комісії з прав людини таЄвропейському Суді з прав людини.

ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про систему органів юстиції” від 30.04.98 № 592 до системи органів юстиції України входять:

Міністерство юстиції України;

Головне управління юстиції Міністерства юстиції України вАвтономній Республіці Крим;

обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;

районні, районні в містах управління юстиції;

міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Положення про зазначені органи, їх структура і граничнакількість (крім Міністерства юстиції України) затверджуються

Міністерством юстиції України.