- •Навчальний посібник університетська освіта
- •Програма курсу
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Тема 3. Організація навчального процесу в університеті
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності
- •Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами
- •Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 7. Студентське самоврядування як невід'ємна складова
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •Європейська культурна конвенція
- •Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція
- •Сорбонська декларація
- •Болонська декларація «The European Higher Education Area»
- •Саламанкське звернення
- •Звернення Саламанкської конференції європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти».
- •Празький саміт
- •Берлінська конференція
- •2. Основні завдання, принципи та шляхи формування
- •Переваги ects
- •Система ects базується на таких основних елементах
- •Ects забезпечує прозорість через такі засоби:
- •Основними вимогами Європейської Кредитної Трансферної Системи є:
- •Інформаційний пакет
- •Головні функції Додатка до диплома
- •Витяг з Додатку до диплома, що визначає кваліфікацію випускника
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для входження України до європейського простору вищої освіти потрібно впровадити в системі вищої освіти:
- •Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Концептуальні засади розвитку вищої освіти.
- •Структура вищої освіти
- •Освітні рівні вищої освіти
- •Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
- •Головні риси нової національної моделі вищої освіти в Україні
- •Основні принципи розвитку системи освіти (ст. 6 Закону України «Про освіту»)
- •Фундаменталізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Складові процесу фундаменталізації освіти
- •Індивідуалізація навчальної діяльності
- •Алгоритм формування навчального плану
- •Навчальний план містить:
- •I. Графік навчального процесу.
- •II. Бюджет часу (в тижнях).
- •IV. План навчального процесу.
- •1. Нормативні навчальні дисципліни.
- •2. Вибіркові дисципліни.
- •Структурні складові робочої навчальної програми:
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклом дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •Алгоритм розробки структурно-логічної схеми вивчення навчальних дисциплін
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:
- •Тема 3 Організація навчального процесу в університеті
- •Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України: умови; основні терміни, поняття та їх визначення; мета та завдання; основні принципи
- •Функції кмсонп
- •Основними завданнями кмсонп:
- •Принципи кмсонп
- •Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •2. Форми організації навчання
- •Структура лекції
- •Різновиди лекцій:
- •Типи семінарських занять
- •Мета лабораторної роботи
- •Форми лабораторних робіт
- •Види індивідуальних занять
- •Мета індз
- •Зміст індз
- •Структура індз:
- •Види індз
- •Порядок подання та захист індз
- •3.Організаційно-методичне забезпечення
- •Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати такі документи
- •4. Контроль успішності студента
- •Функції педагогічного контролю у внз
- •Принципи педагогічного контролю
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу та єктс (естs)
- •При урахуванні результатів поточної роботи студентів е підсумковій оцінці можна керуватись наступними групами
- •Види контролю знань
- •Завдання поточного контролю зводяться до того
- •5. Методи та технології навчання в кмсонп
- •Традиційні та нетрадиційні методи навчання
- •6. Учасники навчально-виховного процесу в кредитно-модульній системі
- •Педагогічна модель вітчизняного фахівця Гуманістичні якості:
- •Професійні і ділові якості
- •Особисті якості
- •Складові галузевих стандартів Освітньо-професійної програми підготовки фахівців магістерського рівня за напрямком 0501 «Економіка і підприємництво», розроблених на компетентнісних засадах
- •Тема 4 Фахова підготовка у вищому навчальному закладі:
- •1.Економічна освіта: стан, досягнення, проблеми розвитку
- •Економічна освіта
- •Вимоги до умінь фахівців за спеціальностями і спеціалізаціями
- •Професійні назви робіт, коди та назви кваліфікаційних угрупувань професій, які здатен виконувати бакалавр з фаху "Облік і аудит"
- •Вимоги до випускника вищого навчального закладу освіти та система умінь, що їх відображає
- •Тема 5 Бібліотека університету і правила користування фондами
- •1. Бібліотека університету: поняття, завдання, структура
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Бібліотека має право:
- •Структура бібліотеки
- •З історії бібліотек
- •Типи бібліотек
- •2. Фонди бібліотеки і правила користування ними
- •Системи класифікації
- •Бібліотечні каталоги
- •Типи бібліотечних каталогів
- •Тема 6 Соціально-культурна інфраструктура університету
- •1. Основні напрями діяльності університету як багатопрофільного вищого навчального закладу
- •2. Структурно-організаційна схема університету
- •Адміністративно-господарський комплекс
- •Тема 7 Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи
- •2. Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах
- •3. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Всеукраїнська студентська колегія
- •Секретариат
- •Система студентського самоврядування у внз України
- •Загальні збори колективу студентів (конференція)
- •Структура студентського самоврядування в гуртожитку
Структура бібліотеки
|
Відділи |
Сектори |
|
Відділ комплектування документів |
– комплектування документів |
|
– обліку документів | |
|
– списання документів | |
|
– книгообміну та обмінних фондів | |
|
Відділ наукової обробки документів і організації каталогів |
– каталогізації |
|
– періодичних видань | |
|
– пропаганди каталогів і консультації користувачів | |
|
Відділ зберігання фондів |
|
|
Відділ рідкісних книг та рукописів |
|
|
Відділ обслуговування науковою літературою |
– абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури) |
|
– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури) | |
|
– міжбібліотечний абонемент (МБА) | |
|
Відділ обслуговування навчальною літературою |
абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури) |
|
– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури) | |
|
Відділ культурно- просвітницької роботи. |
|
|
Галузеві відділи |
|
|
Інформаційно- бібліографічний відділ |
– інформаційно-бібліографічного обслуговування |
|
– наукової бібліографії | |
|
– інформаційної та бібліотечно-бібліографічної освіти користувачів | |
|
Науково-методичний відділ |
– методичної роботи |
|
– науково-дослідницької роботи | |
|
Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення |
– підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення |
|
– комп'ютерного забезпечення | |
|
Служби допоміжних та господарських робіт: гігієни та реставрації; копіювально-множильних робіт; палітурних, художніх та інших робіт | |
З історії бібліотек
Перші згадки про бібліотеки в Стародавній Русі знаходимо в літописах до 1037 р., коли за наказом київського князя Ярослава Мудрого зібралися у Києві писці для перепису слов'янських книг та грецьких перекладів. Всі ці книги зберігались в Софіївському соборі в Києві. Вони складали першу відому нам бібліотеку на Русі.
Вже в XI ст. бібліотеки існували в багатьох містах Стародавньої Русі. В основному вони були при церковних соборах. До того часу відносяться і перші монастирські бібліотеки, найбільша з яких належала Києво-Печерському монастирю. В Київській державі з'являються і перші приватні бібліотеки. Збиранням книжок займався сам князь Ярослав Мудрий. Освіченою людиною на Русі був чернігівський князь Святослав, син Ярослава Мудрого. А великий князь Володимир Мономах брав з собою книги, навіть відправляючись в дорогу.
У XVII ст. відбулися значні зрушення в розвитку науки, освіти Російської централізованої держави. У цей час у Москві починає працювати одна з перших типографій. У 1654 р. в ній була набрана перша російська друкована книга «Апостол» І. Федорова. У кінці XVI ст. організовується друкарський двір, який тільки за другу половину XVII ст. випустив більш як 300 тис. примірників друкованих букварів і біля 150 тис. примірників церковних книг. В цей час створюються бібліотеки вищих навчальних закладів.