2.3 Успішний досвід канадської банківської системи у подоланні наслідків світової фінансової кризи 2008-2009 рр.

У рік визнаний найгіршою фінансовою кризою, шість найбільших канадських банків досягли значних фінансових результатів і стабільний рівень довіри з боку жителів Канади. Канадські банки показали здатність справлятися з підвищеною політичною увагою і постійно змінюваним регулюючим середовищем [1].

Відображаючи успіх минулих років Канада стала єдиною з країн великої сімки, чиї банки не потребували реалізації урядового плану спасіння банків. Аналіз сильних сторін і причин ефективності банківської практики Канади і її регулятивного середовища може допомогти іншим країнам реорганізувати свою систему [15].

Успішна діяльність банків також не пройшла не поміченою самими канадцями. Оскільки клієнти буквально були бомбардовані повідомленнями засобами масової інформації про розхитаність американських і європейських банків і глобальної економіки. Відповідно до результатів опитування Leger Marketing проведеного від імені PricewaterhouseCoopers 80 % канадців впевнені в своїх банках. Крім того, 72 % вважають, що управління банками є ефективним, а 81 % переконані що стабільність канадських банків є максимальною у порівнянні зі всією економікою [14].

Успіх канадських банків під час кризи в основному був обумовлений наступними складовими: фокусуванням на основному виді бізнесу і клієнтах; скороченням операційних витрат; зниженням ризиків; реструктуризацією діяльності [11].

Визначимо також ключові особливості канадської банківської системи, які дозволили подолати кризу:

1. Диверсифікація діяльності.

Історія і еволюція вплинули на те, що банки впровадили модель «універсального банку». Оскільки Канада не має об’єднаного банківського законодавства, на відміну від США, то національна консолідація приватного банкінгу була проведена майже століття тому. Існування широкої мережі філій і відомих банківських брендів сприяли тому, що канадські банки мають стабільні роздрібні та комерційні депозити, а також доволі зважені співвідношення кредитів до депозитів. Таким чином, очевидною перевагою даної моделі є те, що вона дозволяє балансувати оптову і роздрібну торгівлю, активи та зобов’язання, традиційний банківський бізнес зі складнощами інвестиційного банкінгу. Депозити та кредити є достатньо диверсифікованими як географічно так і за окремими секторами економіки та клієнтською базою з метою зниження ризиків.

Варто також зазначити, що для канадських банків типовою поведінкою є видача іпотечних кредитів і утримання їх на своїх балансах, в той час як американські банки звикли секьюритизувати свої іпотечні активи і вивільняти їх з балансу, включаючи субстандартні іпотечні кредити, які спричинили фінансову кризу. Згідно законодавства Канади, іпотеки, які перевищують 80 % вартості дому повинні бути застраховані.

Крім підвищеної уваги до ризику модель універсального банку також стимулює клієнтоцентричний підхід. Розуміння важливості такого підходу є вкрай необхідним у сучасному світі. Оскільки якість обслуговування клієнтів, які представляють собою покоління, яке має набагато більший вибір і є більш чутливим до ціни, виступає запорукою довгострокового успіху.

2. Високий рівень менеджменту.

Високий рівень менеджменту в Канаді виражається у відповідному управлінні ризиками, які є особливо характерними для банківської діяльності, а також об’єктивній оцінці працівників. Такий менеджмент починається з ради директорів і управлінців вищої ланки і проходить через весь банк. Необхідно підкреслити, що корпоративна культура кожного з провідних канадських банків відрізняється одна від одної, і дана відмінність може носити також і географічний характер. Проте в усіх випадках вона виступає своєрідною ланкою, яка поєднує модель ведення бізнесу і регулятивну структуру [6].

3. Регулятивна і наглядова структура, яка є більш консервативною в плані визначення рівнів капіталу, а також тих вимог, які були висунуті після появи перших попереджувальних сигналів у 2007 році. Позитивною характеристикою фінансової системи Канади є постійний діалог між Міністром Фінансів, Головою Національного банку, Генеральним директором OSFI та керівниками банків, що дозволяє уникнути непорозумінь [12].

У Канаді постійно вдосконалюється система пруденційного нагляду за банками, що багато в чому визначає ефективність і стабільність їх діяльності. Причому акцент робиться на відміну від України не на технічні деталі і формальні показники банківської звітності, а на сутнісні характеристики показників тієї чи іншої банківської установи, якість менеджменту.

Особливу роль відіграє в банківській системі центральний банк, що підтримує фінансове та економічне благополуччя Канади. При цьому кредитно-грошова політика ЦБ Канади є головним засобом досягнення стабільного зростання економіки. Основним завданням кредитно-грошової політики ЦБ Канади є сприяння економічній стабільності країни і підвищенню матеріального добробуту (життєвого рівня) канадців, головним чином за рахунок підтримки стабільно низької і передбачуваної інфляції. Низький рівень інфляції поряд з прогресом фінансової системи на всіх рівнях держави забезпечують стабільне економічне зростання і підвищення зайнятості населення.

Наріжний камінь (основний принцип) побудови кредитно-грошової політики - інфляційне таргетування, що базується на індексі споживчих цін, і прагнення до підтримання його на рівні 2 % (у рамках від 1 % до 3 %). Результатом проведення такої політики стала не тільки стабільна та передбачувана інфляція, але і підвищення економічної стабільності в цілому [35].

Рішення Національного Банку забезпечити канадську фінансову систему суттєвою додатковою ліквідністю під час кризи, і його незвичний крок, що полягав у зобов'язанні утримувати відсоткові ставки на найнижчому можливому рівні протягом одного року здійснили значний внесок у процес порятунку Канади під час кризи.

Податкове та регулятивне середовище Канади також цитується економістами як фактор подолання кризи. У 2009 році оглядач Newsweek писав: «Канада зробила більше, ніж пережити цю фінансову кризу. Країни позитивно процвітає в ній. Канадські банки добре капіталізовані і готові скористатися можливостями, що американські і європейські банки не можуть використати» [9].

Переваги стабільної банківської системи для всіх громадян Канади є очевидними. Розглянемо їх за певними групами.

Для платників податків:

• канадці не повинні були рятувати банки чи створювати державні структури для купівлі токсичних активів;

• для забезпечення доступу споживачів до кредитів в умовах нестабільного світового кредитного ринку, канадський уряд діяв так, щоб підвищити ліквідність шляхом купівлі більше ніж 69 млрд. дол. безпечних, застрахованих іпотечних кредитів банків через Програму купівлі застрахованих іпотечних кредитів.

Для клієнтів:

• канадці продовжували мати доступ до банківської системи яка є доступною та конкурентоспроможною;

• канадці як і раніше продовжують використовувати доступні за своєю ціною кредити. Кредитування споживачів навіть збільшилося під час економічного спаду.

Для інвесторів:

• більшість канадців є акціонерами банків чи то безпосередньо, чи через різні пенсійні та пайові інвестиційні фонди, тобто саме вони отримують дивіденди, які банки сплачують кожного року [8].

Висновки до розділу 2

Роль канадських комерційних банків у фінансуванні економіки країни є домінуючою, причому існує стійка тенденція до її зростання, оскільки комерційні банки Канади забезпечують функціонування єдиної платіжної системи країни; забезпечують населення, а також приватні та громадські підприємства найширшим набором фінансових продуктів і послуг; виступають найважливішим джерелом фінансування для реального сектора Канади.

І нарешті, комерційні банки - це одна з важливих галузей економіки Канади, на яку припадає солідна частка ВВП країни і податкових надходжень у федеральний, провінційні та муніципальні бюджети.

Результати проведеного дослідження не залишають сумнівів в тому, що канадські банківські інститути добре регулюються. Однак, на додаток до сильного регулюванням, канадські банки вижили, оскільки мають більш консервативну культуру, яка пронизує всі аспекти банківського бізнесу, від кредитування до торгівлі.

Іншим країнам, які будуть вивчати банківську систему Канади в плані особливостей її регулювання, необхідно пам'ятати, що обережність і консерватизм не невід’ємні елементи кожного закону. Швидше, вони є культурним феноменом, притаманним цій конкретній країні і цій економіці.