- •1 Техніко – експлуатаційна характеристика станції “к”
- •1.1 Технічна характеристика станції “к”
- •1.2 Експлуатаційна характеристика станції
- •1.3 Удосконалення технічного оснащення станції
- •1.5 Прогнозування обсягів перевезень до 2012 року
- •2. Технологія роботи станції “ к “
- •2.1 Технологія формування і розформування составів
- •2.2 Порядок митного оформлення при ввозі вантажів на
- •2.3 Порядок митного оформлення й контролю товарів при
- •2.4 Порядок митного оформлення й контролю транзитних
- •2.5 Порядок передавання поїздів, вагонів, контейнерів
- •2.6 Обробка составів після прибуття на станцію
- •2.6.1 Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів
- •2.6.2 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
- •2.6.3 Нормування тривалості операцій по закінченню
- •2.7 Організація місцевої роботи
- •2.8 Особливості роботи прикордонної передавальної
- •3. Організація роботи сортувальної станції “к” в нових
- •3.1 Побудова добового плану – графіка роботи станції
- •3.2 Аналіз показників добового графіка роботи станції
- •4 Розрахунок основних пристроїв станції
- •4.1 Розрахунок числа колій у парках станцій
- •4.2 Розрахунок сортувальної гірки
- •4.3 Комплексна розробка профілю сортувальної гірки
- •5 Методика визначення способів розміщення і кріплення вантажів у
- •5.1 Розміщення вантажу у напіввагоні.
- •5.2 Розрахунок кріплення вантажів та сил, що діють на
- •6. Перспективи підвищення прибутковості станції “к”
- •6.1 Розрахунок капітальних і експлуатаційних витрат
- •6.2 Економічна оцінка роботи станції
- •7 Охорона праці
- •7.1 Заходи безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги при проведенні робіт
- •8.2 Розрахунок освітлення території станції
- •8. Екологічні аспекти роботи залізничного транспорту
- •8.1 Вплив залізничного транспорту на навколишнє середовище
- •8.2 Основні джерела забруднення на залізничному транспорті
- •Висновок
- •Список використаних джерел
2.6.2 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
Розформування – формування составів із гірки представляє єдиний процес, у ході якого вагони составів розбірних поїздів направляються на колії сортувального парку, відповідно до плану формування, ПТЕ і спеціалізації колій. Технологічний час на розформування – формування составів на гірці визначається витратою часу: на заїзд гіркового локомотива за составом в парк прийому; насув состава до горба гірки; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів з боку гірки на коліях сортувального парку для ліквідації “вікон” між відчепами.
При паралельному розташуванні парків тривалість розформування, хв.
, (2.12)
де - тривалість напіврейсів, хв.;
- додатковий час на зміну напрямку руху маневрового локомотива;
- простій локомотива через ворожість маршруту (прийом поїздів,
забирання поїздних локомотивів).
Для при=400 м., а=1,32.
Для при=380 м., а=1,21.
При =380+784=1164 м., а=2,40
хв.
Насув составу з парку прийому (із гіркової витяжної колії визначається за формулою
(2.13)
При паралельному розташуванні парків прийому та сортувального, насув може бути виконаний швидше (через невелику довжину м).
хв.
Час на розпуск составу або групи вагонів із гірки встановлюється в залежності від типу сортувальної гірки, її оснащення, припустимої швидкості розпуску по формули
, (2.14)
де - розрахункова довжина вагона, м, обумовлена в залежності від частки
чотирьох- і восьмивісних вагонів в составі поїздів
. (2.15)
Довжину вагона приймаємо15,065 м.
- середня швидкість розпуску для гірки середньої потужності,
=5,5 км/г.
хв..
(2.16)
хв.
Закінчивши осаджування, локомотив повертається за новим составом. При цьому довжина напіврейса, а отже і його тривалість , збільшується. Час на заїзд після осаджування
. (2.17)
При м., а=1,69.
хв.
Переробна спроможність гірки, ваг
(2.18)
де - час технологічних перерв і зайнятості гірки додатковою роботою
протягом доби, коли вона не виконує розформування составів, (60 –
150 х
- розмір гіркового інтервалу, хв.;
- кількість вагонів, які надійшли в переробку.
ваг.
3382 > 1845 ваг. – умова виконується.
Отже приймаємо для роботи на гірці один гірковий локомотив. У вільний від розформування составів час, гірка має резерв часу для виконання інших
операцій ( осаджування, закінчення формування, повторне сортування). Для встановлення значення потрібно побудувати технологічний графік роботи гірки.
При розробці його варто дуже уважно підійти до питань забезпечення безпеки руху з обліком реальної конструкції горловин і можливості паралельного виконання маневрових пересувань. Графік повинний відбивати весь цикл операцій на гірці.
Гірковий технологічний інтервал:
хв.
Графік роботи гірки при роботі одного локомотива.
Операція |
в Час |
5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 | |||||||||||||
а |
7/7
|
2 |
9 |
|
|
1 |
8 |
|
|
0 |
7 |
|
|
3
|
|
|
3
|
|
9 |
2 |
|
|
8 |
1 |
|
|
7 |
0 |
|
|
|
|
9
|
|
|
2 |
1 |
|
|
1 |
0 |
|
|
0 |
|
9 |
|
|
4
|
2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
3 |
хв.