- •1 Техніко – експлуатаційна характеристика станції “к”
- •1.1 Технічна характеристика станції “к”
- •1.2 Експлуатаційна характеристика станції
- •1.3 Удосконалення технічного оснащення станції
- •1.5 Прогнозування обсягів перевезень до 2012 року
- •2. Технологія роботи станції “ к “
- •2.1 Технологія формування і розформування составів
- •2.2 Порядок митного оформлення при ввозі вантажів на
- •2.3 Порядок митного оформлення й контролю товарів при
- •2.4 Порядок митного оформлення й контролю транзитних
- •2.5 Порядок передавання поїздів, вагонів, контейнерів
- •2.6 Обробка составів після прибуття на станцію
- •2.6.1 Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів
- •2.6.2 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
- •2.6.3 Нормування тривалості операцій по закінченню
- •2.7 Організація місцевої роботи
- •2.8 Особливості роботи прикордонної передавальної
- •3. Організація роботи сортувальної станції “к” в нових
- •3.1 Побудова добового плану – графіка роботи станції
- •3.2 Аналіз показників добового графіка роботи станції
- •4 Розрахунок основних пристроїв станції
- •4.1 Розрахунок числа колій у парках станцій
- •4.2 Розрахунок сортувальної гірки
- •4.3 Комплексна розробка профілю сортувальної гірки
- •5 Методика визначення способів розміщення і кріплення вантажів у
- •5.1 Розміщення вантажу у напіввагоні.
- •5.2 Розрахунок кріплення вантажів та сил, що діють на
- •6. Перспективи підвищення прибутковості станції “к”
- •6.1 Розрахунок капітальних і експлуатаційних витрат
- •6.2 Економічна оцінка роботи станції
- •7 Охорона праці
- •7.1 Заходи безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги при проведенні робіт
- •8.2 Розрахунок освітлення території станції
- •8. Екологічні аспекти роботи залізничного транспорту
- •8.1 Вплив залізничного транспорту на навколишнє середовище
- •8.2 Основні джерела забруднення на залізничному транспорті
- •Висновок
- •Список використаних джерел
8.2 Розрахунок освітлення території станції
Умови праці на залізничному транспорті пов'язані з підвищеною небезпекою травматизму. Для робітників, зайнятих на цілодобовій роботі, біля половини всього часу в році припадає на темний час доби. Тому одним з факторів, що забезпечують поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці і знижують небезпеку виробничого травматизму на станціях у темний час доби, являється штучне освітлення .
Освітлення станцій і інших територій загальної мережі залізниць виконується відповідно до Норм штучного освітлення об'єктів залізничного транспорту (ОСТ-32-9—81). Тут приведені мінімальні межі освітленості залізничних територій у лк. Так, наприклад, мінімальна одиниця освітленості шляхів парків прийому і відправлення складає 5 лк, шляхів насування поїзда на гірку 10 лк. .
Норми являються обов'язковими при проектуванні штучного освітлення знову споруджуваних і реконструйованих об'єктів.
Для освітлення станцій застосовуються світильники і прожектори. Світильники призначені для освітлення на відносно невеликі відстані (не більше 20 - 30 м), прожектори - для освітлення на великі відстані і, як правило, встановлюються на великій висоті.
Джерела світла, що рекомендуються для освітлення залізничних територій, встановлювані в прожекторах і світильниках.
Для освітлення залізничних територій застосовуються різні способи розміщення освітлювальних приладів: на окремо стоячих опорах, на гнучких поперечинах, на твердих поперечках, і порталах. При виборі способу освітлення потрібно виходити з призначення освітлюваної території і її технологічної характеристики.
В даний час широко використовується спосіб освітлення сортувальної гірки освітлювальними приладами дальньої дії – світильниками різного типу. Світильники розміщуються вряд над колією насуву проекції осей світильників спрямовані уздовж колії. Це забезпечує гарне освітлення колії без тіней .
При роботах на коліях насуву составів на гірках, напівгірках і витяжках дуже важливо забезпечити нормальне освітлення об’єктів различення, розміщеній на вертикальній площині в міжвагонному пространстві. Сама неудобна геометрія міжвагонного пространства у критих вагонах. Характеристика затінення оцінюється в цьому випадку коефіцієнтом затінення міжвагонного пространства , розраховують за формулою
, (8.1)
де - найменша висота тіневої фігури в міжвагонному
пространстві;
- висота критого вагона,=4,693 м.;
- відстань між світильниками, =5 м.;
- вильот автосцепки =1,220 м.;
- відстань до світильника від рівня головки рейки.
, (8.2)
де 7.5 – газорозрядні лампи світильника;
- висота рейки, =0,15 м.;
- висота звісу світильника, =0,35 м.
м.
Коефіцієнт затінення міжвагонного пространства, визначається:
За допустиме значення можна приймати =0,23. При відстані між світильниками у 5 м., з=3,94. Тому, після порівняльного аналізу різних відстаней між світильниками, відстань у 5 м. буде найбільш економічно доцільною.
Тому, для освітлення ми приймаємо:
світильник СЗПР – 250 бм.,
газорозрядні лампи ДРЛ – 250,
потужність 1 лампи 250 Вт,
маса 1 світильника – 13,5 м.,
К.П.Д. = 70 %,
Підвіс на опорі або тросі діаметром до 10 мм.
Довжина колії насуву проектованої гірки середньої потужності 896 м. Визначимо необхідну кількість світильників:
, (8.3)
світильників.
Для сортувальної гірки колії насуву потрібно 180 світильників.
Схема освітлення сортувальної гірки на колії насуву наведена на додатку Ж