2.3. Дороги і колонні шляхи в північних регіонах.
Північні регіони відрізняються від інших більшою тривалістю зими із сильними морозами, наявністю багаторічної мерзлоти (тобто мерзлого ґрунту, що не відтає в літній період). При будівництві доріг і колонних шляхів, необхідно враховувати такі їх особливості:
- наявність багаторічної мерзлоти;
- різноманітний рельєф місцевості;
- посилене утворення пучин унаслідок наявності перезволоженого верхнього діяльного прошарку ґрунту (поверхневий прошарок ґрунту, що знаходиться вище верхньої межі багаторічної мерзлоти і відтаює за час літнього періоду), який складений переважно пилуватими ґрунтами;
- утворення ожеледі на поверхні землі в зимовий період;
- майже повна відсутність лісу;
- наявність заболочених ділянок (марей);
- нестійкий режим річок;
- різка зміна літніх і зимових температур повітря;
- нерівномірність снігових відкладень;
- інтенсивні снігопади і заметілі.
Автодороги у північних районах необхідно підготовляти, як правило, для змішаного руху колісних і гусеничних машин та прокладати їх по цилині та по льоду рік і озер.
Підготовка автодоріг і колонних шляхів у зимовий період зводиться до розчищення проїзної частині від снігу або до його ущільнення. Спосіб очищення найбільше поширений при нестійкому температурному режимі. Спосіб ущільнення застосовується при великій глибині снігового покриву, тривалих і стійких мінусових температурах.
Ширина проїзної частини зимової дороги для одностороннього руху повинна бути не менше 4 м, а для двостороннього – не менше 9 м. На ділянках для одностороннього руху через кожні 500–1000 м улаштовують роз'їзди довжиною не менше 50 м і шириною 9 м. Поперечний ухил проїзної частини зимової автодороги може бути відсутнім, тільки на кривих можуть бути улаштовані віражі з ухилом до 3%. Поздовжній ухил повинний бути не більше 6%, інакше автомобільне просування може бути утруднено, а в несприятливу погоду – зовсім неможливим.
Очищення зимових автодоріг від снігу виконують танковими снігоочисниками, шляхопрокладачами, тракторними і роторними снігоочисниками, можуть також використовуватися бульдозери, автогрейдери, грейдери. Якщо засобів механізації промислового виготовлення немає, то для очищення автодоріг від снігу використовують дерев'яні одностовбурні чи двовідвальні снігоочисники, виготовлені силами військ.
Для прокладання зимових автодоріг через річки та озера вибирають напрямок з найбільшою товщиною льоду, відсутністю тріщин і вимоїн та плавним спуском з берегів на лід. При недостатній товщині льоду виконують його пошарове заморожування (рис. 15) або підсилюють лід укладкою колій з колод на поперечинах. Використання соломи, хмизу і фашин для підсилення льоду не допускається.
Рис. 15. Пошарове наморожування льоду
Крижаний покрив звичайно складається з двох прошарків: верхнього (мутного) і нижнього (прозорого), крім того, на поверхні крижаного покриву часто утворюється сніговий лід. Сніговий лід у розрахунок не приймається.
Необхідна товщина крижаного покрову на ріках і озерах може бути визначена розрахунком або по таблицях.
При розрахунку необхідної товщини льоду враховується тільки прошарок основного чистого кристалічного (прозорого) льоду.
Н
=
– для колісних машин і причепів;
Н
=
– для гусеничних машин, (дляt
від 0°С до – 5°С),
де
Н
– товщина льоду, см;
– повна вага машини, т.
При потепленні значення Н збільшується на 25%.
Крижані переправи.
Під час розвідки місця для влаштування крижаної переправи необхідно, крім з'ясовування тих же питань, що і при розвідці бродів, визначити:
товщину і стан крижаного покриву;
глибину снігового покриву на льоді;
стан сполучення крижаного покриву з берегами.
Всі крижані переправи влаштовують односторонніми і вибирають в самому вузькому місці ріки з меншою швидкістю течії води. При необхідності організації зустрічного руху, а також на випадок ушкодження основної переправи влаштовують запасну переправу на відстані не менше 100–150 м від основної.
Товщину льоду вимірюють льодоміром або лопатою (рис.16).
Рис. 16. Схема вимірювання товщини льоду льодоміром
При будівництві військово-автомобільних доріг у північних регіонах необхідно враховувати такі явища:
- часті ушкодження земляного полотна в результаті зсувів і сповзань укосів, провалів і осідання полотна, особливо у виїмках;
- знижена стійкість земляного полотна на косогорних ділянках унаслідок загрози його сповзання у період розтавання поверхневого шару ґрунту;
- утворення леденінь, що посилюються в результаті будівництва дороги і спроможних перервати рух по ній;
- випирання паль дерев'яних мостів у результаті обдимання ґрунту в період його замерзання
- розтавання багаторічної мерзлоти під кюветами, що викликає перезволоження ґрунту і втрату його стійкості унаслідок чого земляна поверхня руйнується.