7. Графiк виконання роботи
Для успiшного виконання роботи, оперативного контролю за ходом роботи з боку керiвника, та ефективного розподiлу ресурсів (власного часу, аренди комп’ютера, оформлення результатiв) студенту доцiльно скласти графiк виконання робiт
Графiк, пiдписаний студентом та керiвником, є документом, що може бути використаним в разi неуспiшного виконання дипломної роботи студентом.
8 Оформлення проекту
Дипломний проект є документом, в якому викладаються результати виконаної роботи. Матеріал проекту необхідно ретельно обробити і систематизувати.
В пояснювальній записці відображається основний зміст проекту. В ній приводиться обґрунтування актуальності теми, викладається вибір та обґрунтування пристрою або системи, вміщуються розрахунки та пояснення, таблиці, графіки і схеми різного призначення.
Загальні вимоги до пояснювальної записки включають:
чiткiсть побудови i логiчна послiдовнiсть викладання матерiалу;
конкретнiсть викладення результатiв роботи, лаконiчнiсть i точнiсть формулювань, виключення можливостi подвiйного тлумачення;
переконливість аргументiв, доказувальнiсть висновкiв i обгрунтованiсть рекомендацiй.
Пояснювальна записка до дипломного проекту повинна в стислій і чіткій формі розкрити творчий задум проекту, мати обґрунтування вибраних методів дослідження, використаних методів розрахунків і самі розрахунки, опис проведених експериментів, їх аналіз та висновки по ним, методи пошуку та прийняття рішень з урахуванням приведених розрахунків та експериментів, техніко-економічні обґрунтування, питання техніки безпеки та охорони праці і т.п.
Пояснювальна записка, крім текстової частини, повинна включати необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, схеми, таблиці і т.п., які виконані в процесі роботи над проектом. Приведення аналогічних результатів довідкового характеру допускається лише у тих виняткових випадках, коли без них не можливо виконати розрахунки, зробити висновки і т.п., тобто тоді, коли без посилання на ці матеріали зробити потрібні висновки неможливо.
В тих випадках, коли для розрахунків застосовується ЕОМ, тоді це необхідно обґрунтувати в пояснювальній записці. Програма розрахунків може бути приведена в додатках, якщо вона не дуже велика.
Загальний обсяг пояснювальної записки повинен складати не більше 100-110 сторінок рукописного тексту без додатків. Перевищення обсягу неприпустимо і розцінюється як невміння лаконічно викладати результати дипломного проектування.
Структура пояснювальної записки і приблизний обсяг окремих розділів такі:
Кількість
сторінок
8.1.1) титульний лист; 1
8.1.2) завдання на дипломне проектування; 2
8.1.3) зміст; 1-2
8.1.4) анотація українською та іноземною мовами; 1
8.1.5) реферат; 1
8.1.6) вступ; 2-5
8.1.7) технічне завдання на проектування; 1-4
8.1.8) огляд та аналіз шляхів рішення завдання; 10-29
8.1.9) розробка або вибір структурної схеми, 10-15
8.1.10) розробка алгоритму 10-15
8.1.11) опис роботи програмного забезпечення 10-15
8.1.12) інструкції по впровадження програми; 5-15
8.1.13) економічна частина; 5-7
8.1.14) техника безпекі та охорона праці; 10-15
8.1.15) висновки; 1-2
8.1.16) список використаної літератури; 1-2
8.1.17) додатки. необмеженно
Пояснювальна записка дипломної (курсової) роботи виконується на окремих листках друкарського паперу формату А4 по ГОСТ 2.301-68 (297 х 210 мм). Всi листки, в тому числi i титульний, мали окреслюючу лiнiю згiдно ГОСТ 2.105-68. Запис тексту на листку проводитись тільки машинописним шрифтом на однiй сторонi листка через 2 iнтервали, стрiчка тiльки чорного кольору.
7.2. Рекомендується для оформлення пояснювальної записки використовувати сучасні програмні засоби - "текстові редактори"- з подальшим її друком на принтері.
Вiддаль вiд верхньої окреслюючої лiнiї до верхнього рядка тексту не менше 10 мм, а вiд нижньої окреслючої лiнiї до нижнього рядка тексту не менше 25 мм. Вiдступ абзацу вiд лiвої окреслючої лiнiї 15-17 мм
8.4. Викладання, як правило, ведеться вiд третьої особи, тому що вся увага концентрується на змiстi i логiчнiй послiдовностi повiдомлення. Наприклад: “Коефіцієнт Bi визначається за формулою...”. Вживаються також неозначенно-особовi речення i речення в пасивному станi. Наприклад: “На кафедрi розроблено таку методику розрахунку...”
8.5. Необхiдно слідкувати за тим, щоб викладення було зроблено в одному часi.
8.6. Роздруки з комп’ютера повиннi вiдповiдати формату А4 i бути розрiзанними. Роздруки вводяться в загальне нумерацію сторiнок записки.
8.7. Текст основної частини записки дiлять на роздiли, пiдроздiли i пункти.
Заголовки роздiлiв пишуть симетрично прописними буквами. Заголовки пiдроздiлiв пишуть з абзацу малими буквами. Якщо загаловок складається двох речень, то їх роздiляють крапкою.
8.8. Текст пунктiв складається з абзацiв. Абзаци складаються з одного або декiлькх речень, об’єднаних загальною темою.
8.9. Слова, написанi на окремому рядку прописними буквами - “АНОТАЦIЯ”, “ЗМIСТ”, “ВСТУП” i т.д. повинні бути заголовками вiдповiдних частин розрахунково-пояснювальної записки.
8.10. Відстань мiж заголовками i текстом повинна дорiвнювати 3...4 мiжрядковим iнтервалом (15...20 мм). Пiдкреслювати заголовки не рекомендується.
8.11. Вiддаль мiж текстом одного пiдроздiлу i заголовком наступного приймається рiвною 3...4 мiжрядковим iнтервалам.
8.12. Кожний роздiл потрiбно починати з нового листка.
8.13. Сторiнки записки повиннi мати скрізну нумерацiю цифрами.
8.14. Роздiли записки повиннi мати порядкову нумерацiю в рамках всiєї розрахунково-пояснювальної записки i позначатися арабськими цифрами з крапкою в кiнцi.
8.16. Пiдроздiли нумеруються арабськими цифрами в рамках кожного пiдроздiлу.
8.17. Пункти нумеруються арабськими цифрами в рамках кожного пiдроздiлу.
8.18. Iлюстрацiї (таблицi, креслення, схеми, графіки), якi розташованi на окремих сторiнках, вмiщують в загальну нумерацiю сторiнок. Таблицю, рисункок або креслення, розмiри яких бiльші за формат А4, враховують як одну сторiнку. Листи формату бiльшого за А4 вмiщують в кiнцi записки пiсля висновку в тiй послiдовностi, в якiй вони згадувалися в текстi.
8.19.Змiст вмiщує назви всiх роздiлiв, пiдроздiлiв i пунктiв (якщо вони мають назви) з номерами сторiнок, на яких розташований початок матерiалiв роздiлу (пiдроздiлу, пункту).
8.20. При оформленні записки, яка складається з двох або бiльше частин (книг), в кожнiй з них повинен бути свiй “Змiст”, при цьому в першiй книзi розмiщують змiст всiєї записки з вказiвкою на номер частин, в наступних - тiльки змiст вiдповiдної частини. Окремо змiст першої частини (книги) не складається.
8.21.Всi заголовки в змiстi починають з прописної лiтери. В кiнцi заголовка крапка не ставиться. Останнє слово заголовку з’єднують крапками з вiдповiдним йому номером сторiнки в правiй колонцi змiсту.
Кожний залежний заголовок доцiльно розмiщувати з вiдступом вправо вiд попереднього основного заголовку (таке розмiщення найбiльш зручне для ознайомлення зi змiстом рукопису).
Список використаних джерел iнформацiї i додатки вмiщуються в нумерацiю сторiнок.
8.22.Перелiк умовних позначень, символiв, одиниць i термiнiв показується в записцi в виглядi окремого списку в тому разi, коли в записцi використана специфiчна термiнологiя, а також використовуються малорозповсюдженi скорочення, новi сиволи, позначення.
Перелiк повинен розмiщуватись стовпчиком, в якому ліворуч в алфавiтному порядку дають скорочення, праворуч- його детальну розшифровку.
Якщо в записцi є спецiальнi термiни, скорочення i т.д., які повторюються менше трьох разiв, то перелiк не складають, а їх розшифровку дають в текстi при першому згадуваннi.
8.22. При посиланнях на джерела iнформацiї в текстi вказують порядковий номер по списку iнформацiйних джерел, видiлений квадратними дужками.
Посилання на iлюстрацiї вказують порядковим номером iлюстрацiї, наприклад: “Рис.5” .
Посилання на формулу вказують порядковим номером формули в дужках, напри клад: “... у формулi (2.1)” .
8.23.Оформлення ілюстрацій
Iлюстрацiї повиннi бути виконанi чорною тушшю чорним чорнилом або м’яким олiвцем на бiлому не прозорому паперi або на тих листках, що й записка. В записцi потрiбно використовувати тiльки штриховi рисунки i оригiнали фотографiй. Фотографiї розмiром меньше А4 повиннi бути наклеєнi на стандартнi листки бiлого паперу.
Iлюстрацiї повиннi бути розмiщенi так, щоб їх було зручно роздивлятись без повороту записки або з поворотом по годинниковiй стрiлцi. Iлюстрацiї повиннi мати пiдпис. При необхiдностi до iлюстрацiї додають пояснюючi данi (підрисуночний текст). Назву iлюстрацiї подають над нею, пояснюючi данi - пiд нею.
Iлюстрацiї (крiм таблиць) позначають словом “Рис.” i нумерують послiдовно арабськими цифрами в рамках роздiлу, за вийнятком iлюстрацiй, наведених в додатках.
Номер iлюстрації (за винятком таблиць) повинен складатись з номера розділу i порядкового номера iлюстрацiї, роздiлених крапкою. Наприклад: “Рис. 1.2“.
Номер iлюстрацiї розмiщують нижче пояснюючого напису. Якщо в записцi наведена одна iлюстрацiя, то її не нумерують i слово “Рис.” не пишуть.
8.24. Таблиці
Цифровий матерiал, як правило, повинен оформлятися у виглядi таблиць.
Кожна таблиця повинна мати заголовок. Зоголовок i слово “Таблиця” починають з прописної букви. Заголовок не пiдкреслюють.
Заголовки граф. таблицi починають з прописних букв, пiдзаголовоки - з малих, як що вони складають одне речення з зоголовком, i з прописних, якщо вони самостiйни. Дiлити зоголовки таблицi по дiагоналi не дозволяється.
Висота рядкiв повинна бути не менше 8 мм. Графу “№ п.п.” в таблицю вводити непотрiбно. Таблицю размiщують пiсля першої згадки про неї в текстi таким чином, щоб її можна було читати без повороту записки або з поворотом її по годинниковiй стрiлцi. Таблицю з великою кiлкiстю рядкiв дозволяється переносити на другий лист. При переносi таблицi на другий лист (сторiнку) заголовок розмiщують тiльки над її першою частиною. Таблицю з великою кiлькiстю граф можна дiлити на частини i розмiщувати одну частину пiд другою в рамках однiєї сторiнки. Якщо рядки або графи таблицi виходять за формат листа, то в першому випадку в кожнiй частинi таблицi повторюється її головка, в другому випадку - боковина.
Якщо повторюваний в графi текст складається з одного слова, його можна замiнити лапками; якщо з двох або бiльше слiв, то при першому повтореннi його замiнюють словами “Те саме”, а далi - лапками. Ставити лапки замiсть цифр, марок, значкiв, математичних i хiмiчних символiв, що повторюються, недозволяється. Якщо цифровi або iншi данi в якому-небудь рядку таблицi не подають, то в нiй ставлять прочерк.
Таблицi нумерують послідовно арабскими цифрами (за винятком таблиць, наведенних в додатках) в рамках роздiлу. В правому верхньому кутi таблицi над вiдповiдним заголовком розмiщують пiдпис “Таблиця” i вказують номер таблицi. Номер таблицi повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, роздiлених крапкою, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого роздiлу).
Якщо в записцi одна таблиця, то її не нумерують i слово “Таблиця” не пишуть.
При переносi частини таблицi на другий лист (сторiнку) слово “Таблиця” і номер вказують один раз справа над першою частиною таблицi, над другими частинами пишуть слово “Продовження” , вказують номер таблицi, наприклад: “Продовження табл. 1.2. “. На всi таблицi повиннi бути посилання в текстi, при цьому слово “Таблиця” в текстi пишуть повнiстю, якщо таблиця не має номера, і скорочено - якщо має номер, наприклад: “... в табл. 1.2 ... “.
В повторних посиланнях на таблицi i iлюстрацiї потрiбно вказувати скорочено слово “Дивись” , наприклад: “Див. табл. 1.9.” , “... див. табл. 3.3.1 ...”, “... (див. таблицю) ...”.
8.25. В тексті пояснювальної записки не дозволяється:
– застосовувати різні науково-технічні терміни близькі за змістом (синоніми), а також іншомовні слова при наявності рівнозначних слів в українській мові;
– застосовувати скорочення одиниць фізичних величин, якщо вони згадуються без цифр, за винятком величин в заголовках та основних частинах таблиць і в розшифровках літерних позначень, які входять в формули;
– застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами орфографії, а також відповідними стандартами;
– використовувати в тексті математичний знак „–” перед від‘ємними числами. Замість нього слід писати слово „мінус”;
– вживати математичні знаки +, –, <, > та ін. без цифр.
Для позначення одиниць використовують їх міжнародні позначення. Крапку як знак скорочень одиниці не ставлять. Позначення (розмірність) одиниць ставлять після чисельного значення величини в один рядок з ним (без переносу на наступний рядок). Між чисельним значенням і їх позначенням слід залишати проміжок в один знак.
Виняток складають позначення у вигляді знаку, піднятого над рядком (20˚С).
При написанні величин з межами відхилення числа слід заключати в дужки (100±0,2)˚С. Якщо в тексті приводяться ряд численних значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю вимірювання вказують після останньої цифри ряду, наприклад „проміжок в 8, 10, 12 мм”. В тексті записки позначення фізичної величини без цифри слід писати словами.
8.26. Зображення формул
Рівняння і формули необхідно вирізняти з тексту вільними рядками, вище і нижче кожної формули необхідно залишати не менше одного вільного рядка. Всі формули пишуться по центру сторінки. Якщо формула не поміщається в одному рядку, вона повинна бути перенесена після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (–), множення (×), ділення (÷).
Всі формули, якщо їх в тексті більше ніж одна, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули в розділі, розділених крапкою. Номер вказують на правій стороні аркуша на рівні формули в круглих дужках в кінці рядка, наприклад (4.2) (друга формула в четвертому розділі).
Значення символів в формулі приводяться безпосередньо під формулою. Значення кожного символу починається з нового рядка в тій послідовності, в якій вони входять в формулу.
Перший рядок пояснення починається зі слова „де” без двох крапок після нього, наприклад
, (3.1)
де І – електричний струм, А;
U – електрична напруга, В;
R – електричний опір, Ом.