- •Змістовий модуль I
- •Філософська думка в контексті культурно-історичного поступу
- •Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус
- •Тема 2 .Філософія. Світогляд. Культура
- •Тема 3. Стародавня філософія: становлення філософських традицій
- •22. Які характерні риси релігійно-філософської школи джайнізму?
- •23. Згідно філософії джайнізму, шлях до спасіння визначають:
- •29. Які світоглядні засади визначали філософування Стародавнього Китаю?
- •37. “Благородній людині” у розумінні Конфуція притаманні:
- •Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії
- •19. Онтологія Платона є вченням про:
- •28. До ірраціональних ідей Платона належать:
- •Тема 5. Буття Бога , світу та людини у філософії
- •Тема 6. Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
- •Тема 7. Проблеми онтології у філософії хх ст.
- •Тема 8. Філософські традиції в Україні
- •Тема 9. Проблеми гносеології в історії філософії
- •Тема 10. Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії
- •Тема 11. Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми
- •Тема 12. Методологія гуманітарного пізнання та знання
- •Тема 13. Субстанційні концепції людини в сучасній філософії
- •Тема 14. Функціональні концепції людини: духовний вимір
- •Тема 15. Соціальна філософія: історія та сучасність
- •Тема 16. Філософія національної ідеї в Україні (хіх–ххі ст.)
- •Тема 17. Культура і цивілізація
- •Тема 18. Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
19. Онтологія Платона є вченням про:
А. Ідеальні духовні потреби людини. В. Матеріальну першооснову світу.
С. Моральні норми життя суспільства. D. Ідеї як духовні субстанції всьго існуючого.
20. Речі за Платоном – це:
а) світ об’єктивної реальності;
б) ствердження їх матеріальності;
в) ілюзії розуму;
г) тіні ідей;
ґ) продукт людської свідомості.
21. Платон розуміє матерію як:
а) світ об’єктивної реальності;
б) субстрат, тобто те, з чого виникають тіла;
в) речовину та її атомістичну структуру;
г) продукт людської свідомості.
22. Які риси світу неістинного буття (речей), за Платоном?
А. Безсмертний. В. Недосконалий. С. Чуттєвий. D. Смертний. Е. Раціональний.
23. Дуалізм – це таке онтологічне вчення, яке визнає:
А. Творцем усього існуючого Бога.
В. Множинність незалежних субстанцій.
С. Природу тотожну з Богом.
D. Існування двох незалежних субстанцій – матерії та духу.
24. Під істинним буттям Платон розуміє:
а) світ речей, б) світ ідей, в)світ живої природи, г) світ атомів і порожнечі
25. Які риси світу істинного буття (ідей), за Платоном?
А. Чуттєвий. В. Часовий. С. Позачасовий. D. Досконалий. Е. Раціональний.
26. Ідеї стосовно речей за Платоном є:
а) відображенням речей; б) продуктом людської уяви;
в) істотним взірцем для речей; г) аналогією речей.
27. Вчення про ідеї наголошує на їх:
а) вічності; б) безсмертності; в) минущості;
г) абсолютності; ґ) суб’єктивності.
28. До ірраціональних ідей Платона належать:
а) ідея двох світів; б) ідея Деміурґа; в) ідея Світової душі;
г) ідея матерії; ґ) ідея безсмертя душі.
29. За Платоном душа має властивості:
а) сензитивну; б) розумну; в) екстравертивну; г) мотиваційну; ґ) імпульсивну, е) пристрасну
30. Хто із античних філософів є автором концепції ідеальної держави:
а) Платон; б) Геракліт; в) Сократ; г) Аристотель; ґ) Демокріт.
31. Який принцип поклав Платон в основу ідеальної держави?
а) доброчинності; б) справедливості; в) демократії; г) тимократії;
32. За Платоном, найкращою формою політичного устрою є:
а) демократична республіка; б) аристократична республіка;
в) олігархічна республіка; г) тимократична республіка;
33. Кому належить вислів: “Платон мені друг, але істина дорожча”?
а) Сократу; б) Аристотелю; в) Епікуру; г) Сенеці.
34. Які праці написані Аристотелем?
а) Метафізика; б) Бенкет; в) Тімей; г) Категорії; ґ) Органон
35. Залежність між світом ідей і світом речей у Аристотеля полягає у тому, що:
а) повністю підтримує позицію свого вчителя Платона;
б) ідеї є не взірцем речей, а їхнім мисленим образом;
в) ідеї існують в речах як їх форми.
36. Речі за Аристотелем – це:
а) світ об’єктивної реальності;
б) ілюзії розуму;
в) тіні ідей;
г) продукт людської свідомості.
37. Згідно зі вченням Арістотеля, основу буття складають дві причини:
А. Бог і природа. В. Матерія та форми. С. Матерія та ідеї.
D. Любов і ненависть. Е. Атоми й порожнеча.
38. До причин всього існуючого Аристотель відносить:
а) космічну; б) матеріальну; в) формальну;
г) дієву; ґ) спонтанну; д) цільову.
39. Субстанція за Аристотелем – це:
а) чотири елементи світу – повітря, вогонь, вода, земля; б) матерія;
в) будь-яка річ, як самодостатнє буття; г) атоми
40. Буття за Аристотелем
а) світ ідей; б) форми в речах;
в) матеріальний субстрат речі; г) одиничне, як єдність матерії і форми.
41. Бог у Аристотеля є:
а) Єдине; б) Першопричина; в) Першорушій; г) Деміурґ.
42. Які три види душі в людині виділив Аристотель:
а) рослинну, тваринну, людську;
б) пристрасну, імпульсивну, розумну
в) естетичну, етичну, релігійну
43. Центральною проблемою еллінської філософії є
а) проблема субстанції світу; б) проблема віднайдення людиною щастя;
в) проблема пізнаваності світу; г) проблема перевтілення людини після смерті.
44. До еллінської філософії належать представники:
а) елейської школи; б) стоїцизму; в) гностицизму;
г) мілетської школи; ґ) піфагорійського союзу; д) епікуреїзму.
45. Які світоглядні принципи обстоювала епікурійська філософія?
А. Проживи непомітно. В. У всьому дотримуйся міри.
С. Вірую, бо це абсурдно. D. Вірую, щоб розуміти.
46. Еллінська філософія набуває статусу “першої порадниці” тому, що:
а) вказує кожному стежку до морального вдосконалення і щастя;
б) вказує кожному шлях до пізнання світу та його перетворення;
в) вказує шлях кожному до активної політичної діяльності та успіху
47. Які світоглядні принципи обстоювала філософія стоїцизму?
А. Пізнай себе. В. У всьому дотримуйся міри.
С. Вірую, бо це абсурдно. D. Вірую, щоб розуміти.
48. Хто є автором концепції насолоди?
А) Марк Аврелій; б) Сенека; в) Епіктет; г) Лукрецій Кар; ґ) Епікур.
49. Хто є представником стоїцизму в Римі?
а) Епікур; б) Лукрецій; в) Цицерон; г) Сенека.
50. Що таке “стоїцизм”?
а) вчення про позбавлення страждань тіля;
б) вчення про скромність і невтручання у державні справи;
в) вчення про мудре ухиляння від ударів долі;
г) вчення про щастя та свідоме примирення з долею.