Зіничні рефлекси

Дослідити зіничні рефлекси:

- пряма реакція зіниць на світло (відсутність її вказує на пошкодження парасимпатичної іннервації (ядро Якубовича-Вестфаля);

- співдружня реакція зіниць на світло (відсутність її -пошкодження парасимпатичних волокон в повздовжньому пучку);

- реакція зіниць на конвергенцію (відсутність її при пошкодженні поздовжнього пучка);

- реакція зіниць на акомодацію (відсутність її - пошкод­ження парасимпатичних волокон в поздовжньому пучку -ядро Перлеа);

- реакція зіниць на біль (відсутність її - пошкодження симпатичної іннервації зіниць).

Вісцеральні рефлекси

Дослідити вісцеральні рефлекси:

- окосерцевий рефлекс Ашнера (сповільнення пульсу після надавлювання на очне яблуко /10-15 сек/ на 4-10 ударів в 1 хв);

- клиностатичний рефлекс Даніелополу (уповільнення пульсу на б і більше ударів - підвищення збудливості пара­симпатичної нервової системи - відсутність її - симпатичної);

- ортостатичний рефлекс Превеля (прискорення пульсу більш, як на 24 удари за хв. - перевага тонусу симпатичної нервової системи, менше ніж на б ударів за хв. - парасимпа­тичної);

- холодова проба (занурення руки в холодну воду -15-28° С - на другій руці вимірюють артеріальний тиск - до -після занурення через 1-2 - 3-5 хв.: в нормі систолічний тиск підвищується на 15-20 мм. рт. ст.);

- рефлекс Герінга (підрахунок пульсу сидячи та після за­тримки глибокого вдиху: в нормі уповільнення пульсу на 4-6 ударів/хв., а при ваготонії - на 8-Ю та більше);

- проба Штанге на тривалість затримки дихання (хворо­му в лежачому положенні рекомендовано затримати дихання на вдиху при зажатому носі: в нормі тривалість затримки у чоловіків - 1 хв., у жінок -50с);

- шийно-серцевий рефлекс Чермака (лікар здавлює блу­каючий нерв та сонну артерію нижче кута нижньої щелепи: в нормі сповільнення пульсу на 6-12 ударів в хв., а більше -ознаки ваготонії);

- солярний рефлекс (лікар надавлює рукою на область солярного сплетіння до відчуття пульсу черевної аорти: в нормі він уповільнюється на 1-12 ударів в 1 хв., а якщо

більше 12 - то підвищений тонус парасимпатичної нервової системи);

Фармакологічні проби:

- проба з адреналіном (підшкірне введення Імл 0,1% розчину адреналіну призводить у здорової людини до: поблідніння шкіряних покривів, підвищення артеріального тиску, прискорення пульсу, збільшення вмісту цукру в крові -користуватись цією пробою необхідно обережно, можливі парадоксальні реакції);

- шкіряна адреналінова проба (крапля 0,1% розчину ад­реналіну наноситься на місце уколу шкіри голкою: в нормі виникає поблідніння шкіри з рожевим вінцем навколо);

- проба з атропіном, який пригнічує рецептори парасим­патичних волокон (підшкірне введення 1 мл 0,1% розчину атропіну у здорової людини викликає сухість рота та шкіри, прискорення пульсу та розширення зіниць);

- проба з пілокарпіном, який збуджує рецептори пара­симпатичних волокон (підшкірне введення 1 мл 1% розчину пілокарпіну в нормі викликає почервоніння лиця, посилення слиновиділення та пітливість).

Синдроми ураження ВНС

Важливим для топічної діагностики є визначення рівня пошкодження вегетативної нервової системи та її зв'язків (лімбічна система, ретикулярна формація, мигдалеподібне ядро, кора мозку):

а) симпатичної на рівні шийних вузлів, в тому числі зірчастого (синдром Бернара-Горнера та ін.): C₃-Th₅ (сегменти грудної клітки), Th₆-Th₁₂ (сегменти черевної порожнини) та L₁-L₅ (сегменти малого таза);

б) парасимпатичної на рівні середнього, довгастого моз­ку та сакрального відділу - S2-S4;

в) надсегментарного відділу (передній, середній та задній відділи гіпоталамуса): нейроендокринний синдром.

полідипсія, поліурія, булемія, дисменорея, синдром Іценко-Кушінга, нецукрове сечовиснаження, порушення формули сну (гіперсомнія, диссомнія, приступи нарколепсії), вегето-судинна дистонія з синкопальними

пароксизмами та ряд інших синдромів: нейротрофічний, нервово-м'язовий, астенічний, діенцефальна епілепсія та ін.