Дослідження функцій кори великого мозку

Для діагностики захворювань нервової системи велике значен­ня мають дослідження мови і пов'язаних з нею читання, письма, лічби, а також гнозису і праксису.

Дослідження мови має на увазі одержання кількох її характе­ристик. Передусім вивчають розуміння хворим мови. Для цього йому пропонують виконати кілька нескладних завдань, не супро­воджуючи пояснення їх мімікою («заплющіть очі», «покажіть ніс», «візьміть ложку» і т. ін.), а потім поступово ускладнюють завдан­ня. Про порушення розуміння слів свідчить мова хворого, яка не має ніякого смислу при збереженні вимови окремих слів.

Не менш важливим є визначення пам'яті на слова. Хворому показують різні знайомі предмети, пропонуючи назвати їх. При порушенні мови хворий у цьому випадку відчуває утруднення і за­міняє назву предмета описом його властивостей. Нерідко досить підказати перший склад, і хворий згадує забуту назву.

З'ясовуючи розуміння хворим мови, слід перевірити, чи розуміє він складні граматичні будови, оскільки у ряді випадків порушення мови зводиться саме до такого дефекту. З цією метою просять пояснити, чим відрізняється, наприклад, будинок у темряві від темряви у будинку тощо.

Разом з розумінням слів з'ясовують характер власної мови хворого. У тяжких випадках вона може повністю бути відсутньою, і хворий намагається розмовляти жестами або мімікою. Вдаються лише окремі звуки, вигуки. При менш виражених порушеннях мо­ви зберігається здатність вимовляти окремі слова. Часто хворі ви­мовляють їх неправильно, замінюючи один склад або все слово іншим. Може порушуватися граматична будова мови.

Від порушення мови при порушеннях функції кори великого мозку слід відрізняти дизартрію, яка виникає при бульбарному і псевдобульбарному синдромах, скандовану мову при ураженні мо­зочка, затухаючу, монотонну мову при ураженні екстапірамідної системи, істеричний мутизм. Усі ці види розладів мови не супро­воджуються порушенням розуміння слів і характеризуються умін­ням будувати слова і фрази. Разом з усним мовленням переві­ряють читання, письмо, лічбу.

При дослідженні гнозису хворому показують знайомі предмети, пропонуючи називати їх. Такий гнозис, оснований на зоровій ін­формації, називають зоровим. При дослідженні слухового гнозису хворий, не бачачи джерела звуків, має визначити їх належність, наприклад бій чи цокання годинника, гудок автомобіля тощо. Так­тильний гнозис (стереогноз) полягає у впізнаванні предметів на дотик.

Для визначення праксису хворому пропонують виконати якісь дії і певним чином перемістити руки чи ноги, встати, присісти, піти у певному напрямі тощо. Потім пропонують виконати дії з уявни­ми предметами, наприклад показати, як запалюють сірника, па­лять цигарки, пишуть, користуються виделкою і т. ін.

Етапи діагностичного пошуку порушень вкф.

1 етап. Необхідно виявити наявність або відсутність у хворого патології ВКФ, використовуючи для цього наступні відомості:

а) скарги хворого на відсутність мови, утруднення мови, читання, письма, рахунку, гнозії, неможливості виконання набутих практичних навичок (одягання, причісування, запалювання сірників та ін.);

б) дослідження імпресивної та експресивної мови, письма, читання, рахунку, праксиса, гностичних функцій;

в) зробити висновок про наявність або відсутність кіркових розладів.

2 етап. Вияснити характер кіркових розладів на основі обстеження хворого та даних огляду, виходячи з наступних критеріїв:

АФАЗІЯ: а) моторна – неможливість повторення мови, відсутність автоматизованої мови та розповідної мови;

б) сенсорна – нерозуміння смислу слів, смислу простих та складних речень, порушення фонематичного слуху;

в) амнестична – неможливість відразу назвати показаний знайомий предмет зі знанням призначення предмету, нагадування перших букв або складів допомагає згадати назву предмету.

АПРАКСІЯ: а) моторна – неможливість виконання простих рухів, повсякденних дій, дій з реальними та уявними предметами, неможливість наслідування (імітації) дій:

б) ідеаторна – неможливість виконання заданної дії та її послідовності. Втрата послідовності дій (алгоритму дії).

в) конструктивна – порушення конструктивних дій (побудова геометричних фігур, складання цілого з частин).

АЛЕКСІЯ: невпізнавання прочитаного тексту, букв, порушення читання вголос та читання “про себе” .

АГРАФІЯ: втрата здатності писати, з’єднувати букви в слова та слова в речення, а також порушення послідовності написання складів та порушення письма під диктовку.

АГНОЗІЯ: а) зорова – порушення впізнавання предметів, невпізнавання знайомих обличь, порушення зорового сприйняття величини та форми;

б) слухова – порушення впізнавання звуків, шумів;

в) смакова - порушення впізнавання за смаком їжу та інші речовини;

г) нюхова – порушення впізнавання речовин та їжі по запаху;

д) астереогноз – порушення впізнавання знайомих предметів навпомацки.

АУТОТОПАГНОЗІЯ: порушення оріентації у власному тілі - невпізнавання частин власного тіла, хибне сприйняття своїх кінцівок, невірна оцінка величини та форми частин тіла (мікропсія, макропсія).

АНАЗОГНОЗІЯ: неусвідомлення свого дефекту (параліча половини тіла), хвороби.

АПРАКТОГНОЗІЯ: невпізнавання своїх пальців та неможливість виконання ними дій.

3 етап.. Використавши наведені в етапі № 2 критерії, визначити локалізацію пошкодження кори головного мозку за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1

Локалізація пошкоджень кори головного мозку в залежності від виду порушення вищих кіркових функцій

Вид порушення кіркових функцій	Локалізація кіркового пошкодження
Моторна афазія	Задні відділи нижньої лобної звивини домінантної півкулі головного мозку – поле 44 по Бродману
Сенсорна афазія	Задні відділи верхньої скроневої звивини домінантної півкулі – цитоархітектонічне поле 22 по Бродману
Амнестична афазія	Ділянка мозку домінантної півкулі на стику тім’яної, скроневої та потиличної долей.
Моторна апраксія
Ідеаторна апраксія	Кутова звивина тім’яної долі домінантної півкулі головного мозку
Конструктивна апраксія	Надкрайова звивина тім’яної долі домінантної півкулі головного мозку
Алексія	Зовнішні відділи потиличних долей
Аграфія	Задні відділи середньої лобної звивини домінантної півкулі головного мозку
Зорова агнозія	Медіальні відділи потиличних долей (клин та язикова звивина)
Слухова агнозія	Двобічне пошкодження ділянок навколо звивин Гешля.
Смакова агнозія	Двобічне пошкодження звивин морського коника на медіобазальних поверхнях скроневих долей.
Нюхова агнозія	Двобічне пошкодження острівців Рейля
Аутотопагнозія	Пошкодження зовнішньої поверхні (в основному верхньої тім’яної дольки) тім’яної долі субдомінантної півкулі головного мозку
Анозогнозія	Пошкодження зовнішньої поверхні (в основному нижньої тім’яної дольки) тім’яної долі субдомінантної півкулі головного мозку.

4 етап. Провести диференційну діагностику за допомогою наведеного нижче алгоритму диференційного діагнозу кіркових порушень та сформулювати розгорнутий топічний діагноз з обгрунтуванням.