- •Лекція № 2
- •Тема: Особистість і хвороба. Внутрішня картина хвороби.
- •Структура особистості
- •II. Можливості особистості - психологічні передумови успішності її діяльності (задатки, здібності, схильності).
- •2 Соматичне захворювання може впливати на нервові функції та психіку у кілька способів:
- •5. З усієї різноманітності індивідуальних вкх можна виділити такі типи ставлення до хвороби:
- •6. На різних етапах перебігу хвороби хворий переживає її по-різному. Можна виділити наступні фази:
- •7. Велику медико-психологічну проблему становлять невиліковні хвороби. Хворий з невиліковною хворобою, наприклад, злоякісним новотвором, може по-різному переживати свою хворобу:
- •Література:
II. Можливості особистості - психологічні передумови успішності її діяльності (задатки, здібності, схильності).
Задатки - це природжені анатомо-фізіологічні особливості ЦНС, природна основа розвитку здібностей.
Здібності - індивідуально-психологічні особливості людини, які забезпечують успіх у її діяльності, легкість і швидкість оволодіння нею. Формуються на основі задатків. Виділяють загальні здібності (добре розвинені пам'ять, уява), окремі (добрий музичний слух, окомір) і спеціальні (до одного певного виду діяльності), а також елементарні (окомір, уява, аналітичне мислення) та складні (здатність до гри, праці, догляду, естетичної діяльності, ремесла). Розвитку здібностей сприяють знання: чим вони більш широкі, тим більше можливостей для творчої праці. Рівні розвитку здібностей: дар, талант, геніальність . Дар - сукупність загальних, спеціальних і окремих здібностей, що забезпечують успішну діяльність у певній сфері. Талант - високий ступінь дару, успішно реалізований людиною. Геніальність - вищий ступінь дару, який дозволяє зробити щось принципово нове у якійсь сфері
Здібності - це можливість, а не дійсність майстерності, знань та вмінь, це індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовами успішного здійснення даної діяльності та мають розбіжності в динаміці оволодіння необхідними знаннями, вміннями та навичками. Здібності проявляються тільки в діяльності, притому тільки в такій діяльності, що не може здійснюватись без наявності цих здібностей. Здібності виявляються в динаміці придбання знань, умінь і навичок. Вищим щаблем розвитку здібностей є талант - сполучення здібностей, що дають людині можливість успішно, самостійно й оригінально виконувати будь-яку роботу, тобто складну трудову діяльність. Природними передумовами здібностей є задатки.
Слід зазначити необхідність виділення якісної (наприклад, організаторських, музичних, інтелектуальних і ін.) і кількісної (рівень здібностей до певних знань, умінь та навичок) характеристик здібностей. У залежності від діяльності виділяють конкретні головні і допоміжні здібності. Здібності (розумові, художні, музичні й ін.) пов'язані з типом ВНД, тобто переваженням тієї або іншої сигнальної системи (розумовий, художній і середній типи). Має значення природні передумови здібностей і талантів - задатки, тобто морфологічні і функціональні особливості мозку, органів почуттів і рухів. Неодмінною умовою розвитку здібностей є навчання і виховання з раннього дитячого віку. Здібності не передаються в спадщину, але без задатків важко розвити високі здібності.
Схильність - вибіркова направленість людини на окремий вид діяльності. Базується на стійких потребах у певній діяльності.
///. Психологічні особливості поведінки особи (темперамент, характер).
Темперамент - природжені динамічні особливості психічних процесів (інтенсивність, швидкість, темп, ритм). Є відносно стійким протягом життя. І.П. Павлов прирівняв темперамент до типу ВНД і виділив 4 сполучення основних властивостей ЦНС -сили, рухливості і врівноваженості збудливого і гальмівного процесів, які є основою індивідуальної різниці нервової діяльності. Темперамент - сукупність індивідуально-психологічних особливостей людини, в основі якої лежить тип вищої нервової діяльності, тип емоційного реагування особистості, що характеризується швидкістю і силою емоційних реакцій. Виділяють 4 основних типи темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік.
Сангвінік - рухливий, сильний, врівноважений тип («живий»). Має високу психічну активність, енергійність, високу працездатність, швидкі і жваві рухи, різноманітну і багату міміку. Часто змінює враження, багато спілкується, емоції здебільшого позитивні, легко переживає невдачі.
Холерик - рухливий, сильний, неврівноважений («нестримний»). Високий рівень психічної активності, енергійність дій, різкість рухів, нетерпимість, різкі зміни настрою.
Флегматик - інертний, сильний, врівноважений («спокійний»). Наділений низьким рівнем психічної активності, повільністю рухів, невиразною мімікою, труднощами переключення з одного виду діяльності на інший і адаптації до нової обстановки, переважанням рівного, спокійного настрою.
Меланхолік - слабкий тип («слабкий»). Має низький рівень психічної активності, загальмовані рухи, стриману моторику і мову, швидко втомлюється. Висока емоційна чутливість, переважають негативні емоції.
Крім темпераменту, І.П.Павлов виділив природжені суто людські типи особистості в залежності від превалювання першої чи другої сигнальної системи: художній тип (правопівкульний, превалює розвиток 1-ї сигнальної системи) відрізняється образним сприйняттям світу, синтетичним мисленням, емоційністю. Для мислительного типу (лівопівкульний, превалює розвиток 2-ї сигнальної системи) характерні аналітичний тип мислення, поміркованість почуттів. Найчастіше (у 80% випадків) зустрічається середній (проміжний) тип особистості з урівноваженою діяльністю сигнальних систем.