14

4 Курс мед. Ф-т

(медична психологія)

Лекція №1 Тема: медична психологія: визначення, предмет і задачі.

ПОНЯТТЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

План лекції:

1. Предмет і задачі медичної психології.

2. Теоретичні і методологічні основи медичної психології

3. Методи психологічного дослідження.

4. Дочірні і суміжні до медичної психології галузі.

5. Роль медичної психології у професійній діяльності лікаря

6. Перспективи розвитку медичної психології.

1.Серед більш як п’ятдесяти психологічних дисциплін особливе місце займає медична психологія. Ця прикладна наука, яка має особливе значення не лише для медичної практики, а й для загальної психології, виникла в кінці ХІХ століття. Її засновником вважається Р. Г. Лотус – німецький психіатр.

Медична психологія базується на знаннях із загальної психології і водночас є ключем для подальшого засвоєння психіатрії, наркології та інших клінічних дисциплін.

Медична психологія пов’язана із медициною, філософією, математикою, біологією, юриспруденцією та іншими науками і ґрунтується на методологічних засадах загальної психології. Загальна психологія дає лікарю методи, що дозволяють помічати незначні зміни в психічному стані хворого, крок за кроком спостерігати за перебігом захворювання, помічаючи позитивну або негативну дію способів лікування. Лікарі зазвичай більш орієнтовані на об’єктивні, фізикальні зміни, що не завжди дозволяє тонко регулювати лікувальний процес. Потужний вплив психології на медицину і навпаки свідчить про те, що медична психологія одночасно грає роль і психологічної, і медичної науки. Медична психологія – медична і водночас психологічна наука, спрямована на вирішення теоретичних та практичних завдань, пов’язана з підтриманням психологічного здоров’я населення, попередженням захворювань, діагностикою патологічних станів, психокорекції, формами впливу на процес одужання, з вирішенням багатьох питань експертизи, соціально-трудової реабілітації хворих людей, а також з вивченням психологічних особливостей професійної діяльності медичного працівника.

Особливості медичної психології на сучасному етапі: широке використання технічних досягнень – кібернетичних і теоретико-інформаційних моделей, математичних розрахунків душевних рухів. Відбувається розвиток суміжних галузей, взаємодоповнюючих медичну психологію – соціальної психології, психології праці, педагогіки, релігії, вікової (дитяча, підліткова, молодіжна, геронтопсихологія), охорони здоров’я, кризових станів, етології (науки про поведінку) та ін. Досліджуються проблеми психосоматики, радіаційної, екологічної психології, сексології, профвідбору до медичних вузів, визначення “професіограми” майбутнього лікаря при виборі вузької спеціальності, тощо.

Тісний зв’язок впливу психології на медицину і навпаки свідчить про те, що медична психологія одночасно грає роль і психологічної, і медичної науки. Проблеми, які вона вирішує, і завдання, поставлені перед нею, свідчать про те, що це є медична наука, а теоретичні передумови і методи дослідження характеризують її як психологічну науку. І все ж-таки медична психологія є галуззю психологічної науки, яка спрямована на вирішення теоретичних і практичних завдань, пов’язаних із запобіганням захворюванням, діагностикою хвороб і патологічних станів, формами впливу на процес видужання, з вирішенням різних експертних питань, соціальною і трудовою реабілітацією. Разом з тим у психологічній і медичній літературі немає однозначної думки щодо змісту проблем, які повинна вирішувати медична психологія. Це типова ситуація, що виникає у процесі розвитку та становлення всіх міжгалузевих наук.

У цілому медична психологія – це наука, що вивчає закономірності функціонування психіки в умовах виникнення та перебігу захворювання, лікування хворих людей та використання психологічних факторів у лікувальному процесі, профілактичній та гігієнічній роботі медичних працівників.

Є й інше, більш широке визначення медичної психології (В.Д. Менделевич, 1999): це наука, що вивчає психологічні особливості людей, які страждають на різні захворювання, методи і способи діагностики психічних відхилень, диференціацію психологічних феноменів та психопатологічних симптомів і синдромів, психологію взаємостосунків пацієнта і медичного працівника, психопрофілактичні, психокорекційні і психотерапевтичні способи допомоги пацієнтам, а також теоретичні аспекти психосоматичних і соматопсихічних взаємовпливів.

Предметом медичної психології є різноманітні особливості психіки хворого та їх вплив на здоров’я і хворобу, а також забезпечення оптимальної системи психологічних цілющих впливів, у тому числі всіх обставин, що сприяють обслуговуванню хворого, які правомірно об’єднують у систему “медик-пацієнт”.

Таким чином, медична психологія сприяє не тільки покращенню необхідних контактів із хворими, швидшому і найбільш повному одужанню, але й запобіганню хворобам, охороні здоров’я, вихованню гармонійної особистості.

Більш широко медична психологія вивчає весь діапазон цілющих або згубних впливів особливості людини і міжособистісних відносин на її здоров’я і хворобу.

Медична психологія поділяється на загальну і спеціальну.

Загальна медична психологія вивчає:

1. Основні закономірності психології хворої людини.

2. Психологію родичів та близьких хворого.

3. Психологію медичних працівників стосовно один одного.

Предметом медичної психологіїє зокрема особливості психіки хворої людини (“внутрішня картина хвороби”) в їх значенні для діагностики, лікування і запобігання хворобам.

Конкретні завдання медичної психології (Лебединський М. С., Мясищев В. М., 1966; Кабанов М. М., Карвасарський Б. Д., 1978):

1. Вивчення психічних факторів, що впливають на виникнення, розвиток хвороб, а також на їх профілактику та лікування.

2. Вивчення впливу тих чи інших хвороб на психіку.

3. Вивчення психічних проявів різних хвороб в їх динаміці.

4. Вивчення порушень розвитку психіки.

5. Вивчення характеру стосунків між хворою людиною та медичним персоналом і мікросередовищем, що їх оточує.

6. Розробка принципів і методів психологічного дослідження в клініці.

7. Створення психологічних методів впливу на психіку людини з лікувальною та профілактичною метою.

Завдання, що стоять перед медичною психологією, продиктовані практикою охорони здоров’я і розвитком сучасної медичної науки. Існуючий донедавна суто біологічний підхід до розуміння виникнення і перебігу хвороб, вузька спеціалізація лікарських професій часто межували з небезпекою розуміння хворої людини як погано функціонуючий механізм, а лікар таким чином перетворювався на вправного ремісника, що може знайти поломку і полагодити деталь. У деяких початкуючих медиків таке «технічне» ставлення до професії залишається і нині, тому вивчення медичної психології студентами медиками покликане запобігти погляду на хворого як на набір погано функціонуючих органів і систем, а натомість виробити цілісний, інтегрований підхід до хворого як до особистості із власним психологічним досвідом і переживаннями.