- •Методична розробка для студентів
- •1. Поняття про професійні шкідливості, перелік шкідливих медичних професій та посад
- •Класифікація чинників професійних шкідливостей
- •2. Запобігання шкідливим впливам на організм медичного працівника під час здійснення ним професійної діяльності
- •Основні напрями профілактики
- •Несприятливого впливу професійних шкідливостей
- •На здоров'я медперсоналу різного профілю.
- •3. Небезпечні та життєво небезпечні інфекційні захворювання у практиці медичного працівника
- •4. Механізми, шляхи і чинники інфікування медичних працівників
- •5. Профілактичні та протиепідемічні заходи при інфекційних захворюваннях
- •Гепатити
- •Віл-інфекція
- •Туберкульоз
- •Дифтерія
- •Менінгіт
5. Профілактичні та протиепідемічні заходи при інфекційних захворюваннях
Основний принцип – заходів профілактики необхідно дотримуватись при обслуговуванні будь-якого пацієнта, оскільки пацієнт може приховувати захворювання або не знати про інфікування.
З метою попередження інфікування збудниками гемоконтактних інфекцій під час медичних маніпуляцій необхідно виконувати наступні загальні умови:
при здійсненні маніпуляцій надягати халат, шапочку, змінне взуття, виходити в яких за межі лабораторії, відділення забороняється;
застосовувати засоби індивідуального захисту (окуляри, маски, щитки, рукавички і ін.);
всі маніпуляції, при яких може відбутися забруднення рук кров'ю, сироваткою і іншими біологічними рідинами, проводити в рукавичках;
гумові рукавички, одного разу зняті, повторно не використовуються. В процесі роботи рукавички обробляються 70% спиртом, 3% хлораміном, спиртним розчином хлоргексидіну та ін.;
маніпуляції з медичним інструментарієм, піпетками, лабораторним посудом, приладами, які стикалися з кров'ю або сироваткою, треба проводити тільки після їх попередньої дезинфекції;
використаний медичний інструментарій відразу після закінчення маніпуляції або процедури занурювати в ємність з дезинфікуючим розчином;
дотримуватися запобіжних заходів при виконанні маніпуляцій з ріжучими і колючими інструментами (голки, скальпелі, ножиці); відкриваючи пляшки, флакони, пробірки з кров'ю або сироваткою, слід уникати уколів і порізів рукавичок та рук;
при пошкодженні шкірних покривів необхідно негайно обробити і зняти рукавички, витиснути кров з ранки, потім під проточною водою ретельно вимити руки з милом, обробити їх 70% спиртом і змастити ранку 5% розчином йоду;
при попаданні біологічної рідини пацієнта на слизову оболонку ротової порожнини рот і горло негайно прополоскати 70% спиртом або 0,05% розчином марганцевокислого калію, при попаданні біологічних рідин в очі – промити їх розчином марганцевокислого калію у воді в співвідношенні 1:10000;
медичні працівники, які мають рани на руках, ексудативні ураження шкіри або дерматит, на час захворювання відстороняються від догляду за пацієнтами і контакту з предметами догляду;
при необхідності виконувати роботи всі мікротравми, подряпини, садна, пошкодження повинні бути закриті напальчниками або лейкопластирем;
для догляду за шкірою рук використовувати пом'якшувальні і захисні креми, які забезпечують еластичність і міцність шкіри;
бланки напрямів в клініко-діагностичну лабораторію категорично забороняється поміщати в пробірки з кров'ю;
поверхня робочих столів в кінці робочого дня (у разі забруднення кров'ю – негайно) обробляються 3% розчином хлораміну або 6% розчином перекису водню з 0,5% миючого засобу. Причому, якщо поверхня забруднена кров'ю або сироваткою, процедури виконують двічі: негайно і через 15 хвилин;
заповнення облікової і звітної документації повинно вестися на чистому столі;
забороняється приймати їжу, палити і користуватися косметикою на робочих столах;
не варто проводити ніяких парентеральних і лікувально-діагностичних процедур в приміщеннях, які призначені для обслуговування хворих.