1 2Аб

Рис. 9. Електрична дефібриляція серця:

а) накладання електродів при проведенні електричної дефібриляції серця:

1 – електрод-катод розміщений справа від груднини нижче ключиці;

2 – електрод-анод розміщений ліворуч від верхівки серця;

б) портативний дефібрилятор біфазний з голосовою підказкою.

Проводиться із застосу­ванням контрольно-діагностичної, лікувальної апаратури та медикаментозних середників лікарями-професіоналами. Реанімаційна бригада забезпечує штучну вентиляцію легень ручним портативним чи стаціонарним апаратом штучної вентиляції легень через маску наркозного апарата, повітряпровід чи інтубаційну трубку повітряно-кисневою сумішшю (рис.10).

а) б)

Рис. 10. Забезпечення штучної вентиляції легень: а) ручний апарат ШВЛ для дорослих і дітей; б) автоматична система вентиляції легень

Під контролем ларингоскопа портативним чи електричним від­смоктувачем можна більш ефективно очистити дихальні шляхи. За наявності спеціального масажера (кардіопамп) можна здійснювати закритий масаж серця апаратним способом.

Оцінка механізму зупинки кровообігу.

Для адекватної фармакологічної підтримки СЛЦР потрібно діагностувати функціо­наль­ний стан серця потерпілого, тобто встановити механіз РСС. Хворому підклю­чають електрокардіограф (кардіоскоп) у другому відведенні та реєструють криву. Механізми зупинки кровообігу: пароксизмальна шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, асистолія, електромеханічна дисоціація.

Часте хаотичне скорочення окремих волокон міокарда (фібриляція) може бути високо-, середньо- та дрібнохвильової амплітуди.

При асистолії на ЕКГ реєструється пряма лінія.

Електромеханічна дисоціація (наявність на ЕКГ шлуночкового комплексу при відсутності насосної функції серця без відповідної корекції швидко переходить у фібриляцію шлуночків, яка із зниженням енергетичних субстратів міокарда закінчується асистолією.

Серцево-легенево-церебральна реанімації не показана і її можна не розпочинати в наступних випадках:

• смерть була пов'язана з важким, необоротним перебігом захворю­вання (останні стадії злоякісних новоутворень, порушення мозкового кровообігу, важкі септичні стани, системні захворювання, несумісні з життям травми, ін.);

• якщо з моменту зупинки серця пройшло більше 5-7 хв. і наявні ознаки біологічної смерті.

Таким чином, заходи по СЛРЦ дають можливість зберегти життя значної частини хворих, що служить прикладом милосердя і розуміння безцінності кожного людського життя.

Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри внутрішньої медицини №2	доктор медичних наук, професор Р.І.Яцишин доктор медичних наук, професор Н.М.Середюк
Завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 та медсестринства	доктор медичних наук, професор І.П.Вакалюк
Завідувач кафедри ендокринології	доктор медичних наук, професор В.І.Боцюрко