108.Способи та механізми державного регулювання економічного зростання.

В якості представника всіх громадян країни держава за допомогою законодавчої, виконавчої та судової влади структурує і погоджує інтереси всіх членів суспільства і соціальних груп.

Держава формує правові межі функціонування економіки (розробляє правила гри) і гарантує їх виконання.

Разом з тим, держава підтримує існуючі економічні відносини і ринок як основну форму зв'язку між господарюючими суб'єктами, а також головну умову існування ринку — конкуренцію.

Оскільки вітчизняна національна економіка набула визнання як ринкова, формуються механізми її державного регулювання. Основним його суб'єктом є держава, наділена економічною й політичною владою. В Україні поділ повноважень між різними гілками влади визначається Конституцією України. У відповідності з нею главою держави є Президент України, законодавчу владу здійснює Верховна Рада, виконавчу — Кабінет Міністрів, міністерства й відомства, місцеві державні адміністрації. Судову владу здійснюють Конституційний Суд України, загальні та арбітражні суди. Коло суб'єктів державного регулювання розширюється інститутами, що мають міждержавний характер (наприклад, ЄС, СНД тощо). Національні органи влади на основі міжурядових угод делегують їм частину своїх управлінських повноважень.

Розробкою прогнозів економічного й соціального потенціалу України займаються Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, НАН України та інші наукові центри. Результати прогнозів економічного й соціального розвитку України та прогнозів кон'юнктури ринку використовуються під час прийняття органами законодавчої й виконавчої влади рішень з економічної політики і під час розробки індикативних планів.

Держава має створювати умови для активізації національного науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності, впровадження нових технологій, подолання розриву між наукою і виробництвом, забезпечення реального трансферу технологій.

Політика Уряду у фінансово-бюджетній сфері має бути спрямована на забезпечення переходу від фіскальної до стимулюючої функції податкової системи; збалансованості та стійкості бюджетної системи, зокрема за допомогою законодавчого закріплення застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі; сприяння розвитку фінансових ринків шляхом удосконалення їх правової бази.

Грошово-кредитна політика покликана забезпечити підтримання такої динаміки монетарних агрегатів, яка б задовольняла попит економіки на гроші й водночас не створювала загрози ціновій стабільності.

В системі соціальних послуг повинні створюватися сприятливі умови для успішних інвестиційних програм.

Державна політика регіонального розвитку має сприяти активізації ресурсного потенціалу регіонів

109.Стан соціальної сфери, пріоритети та інструменти соціальної політики в Україні (рівень безробіття, демографічні показники).

Показник очікуваної тривалості життя в Україні знижувався у період з 1991 по 1999 рік. З 2000 по 2003 рік цей показник зрозтає з 66 до 67 років, а після 2004 року знову спадає до межі 66 р. Після 1990 року падіння приросту населення переходить у пряме скорочення, а після 2000 спостерігається певне сповільнення скорочення населення, а з 2004 року знов зростає та має місце і до сьогодні.

З 1059 по 2005 рік спостерігається три локальних максимуми народжуваності: у 1960 році, у 1985 році, що пов’язано зі сподіваннями на перебудову та у 2004 році. Спад рівня захворюваності населення у період з 2000 до 2004 рік змінилося його зростанням уже в 2005 році.

Рівень безробіття має тенденцію до зниження у зв’язку з певним економ пожвавленням в Укр. Найбільш проблематичним є працевлаштування в галузях сільського та лісового господ, риборозведення та рибальства. Знижується рівень застійного безробіття, а також частка зайнятих в режимі неповного робочого дня. Однак у промисловості цей показник зростає.