5 Основні вимоги до написання дипломної роботи
В основу написання дипломної роботи покладаються такі три принципи:
принцип необхідності;
принцип достатності;
принцип наступності.
Принцип необхідності пов'язаний безпосередньо із предметом дослідження і передбачає відповідь на запитання "про що писати", тобто визначає зміст дипломної роботи. Щоб правильно виконати цю вимогу, дипломну роботу потрібно починати з визначення цілей та складання детального плану роботи, а це залежить від теми дипломної роботи
Не потрібно заради кількості "набирати" якісь питання, якщо вони пізніше ніде не знадобляться.
Принцип достатності пов'язаний з обсягом виконуваної роботи і передбачає відповідь на запитання "скільки писати". План дипломної роботи повинен бути складений так, щоб тема була розкрита повністю. Не треба вирішувати питання, якщо без них можна обійтись. Наприклад, в дипломній роботі переважно використовується кореляційно-регресійний метод аналізу. Для його використання обов'язково потрібно розглянути питання про класифікацію, відбір та методику кількісної оцінки чинників для включення їх в розроблювану модель. Якщо такий метод використовуватись не буде, то немає потреби розглядати класифікацію чинників тільки тому, що це передбачено рекомендаціями.
Принцип наступності пов'язаний з особливостями написання дипломної роботи і передбачає відповідь на запитання "як писати". Цей принцип передбачає певну логічну послідовність розміщення матеріалу в пояснювальній записці. Кожний наступний розділ або підрозділ повинен повністю ґрунтуватись на попередньому.
Дипломна робота складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів. Як закінчена кваліфікаційна робота дипломна робота повинна, як і будь-яка наукова робота, мати певну композицію, повинна складатись з певних елементів (складових частин), мати певний склад та структуру.
Незалежно від теми дипломної роботи можна запропонувати таку її загальну структуру:
Вступ 6-7%.
Діагностична частина 25-30%.
Теоретико-методологічна частина 20-25%.
Аналітико-проектна частина 30-35%.
Висновки та пропозиції 7-8%.
Обов'язковими складовими дипломних робіт є також зміст, список використаної літератури, додатки обсяг яких не регламентується.
Загальний обсяг дипломної роботи становить в середньому 5,0-6,5 умовних друкованих аркушів, або 90-110 сторінок друкованого тексту.
Важливим елементом дипломної роботи є її рубрикація, тобто прийнята схема поділу роботи на окремі логічно підпорядковані частини, кожна з яких має короткий і чіткий заголовок, що відбиває її зміст. Рубрикація в дипломній роботі, як і в будь-якому науковому документі, відбиває логіку дослідження. Найпростішою та найбільш поширеною є лінійна рубрикація, при якій вся робота поділяється на розділи, глави та менші смислові підрозділи. Кожному виділеному підрозділу присвоюється певний номер - рубрика. Найпростішою рубрикою є абзац - відступ вправо на початку першого рядка кожної частини тексту. Його часто використовують як прийом, при якому всі абзаци даного підрозділу повинні бути за смислом послідовно пов'язані один з одним. Нумерації підлягають тільки основні розділи (підрозділи) роботи. Всі допоміжні частини виділяються в структурі без присвоєння номера.
Другою вимогою до дипломної роботи є чітка аспектація, тобто авторський власний погляд на предмет дослідження, що передбачає ґрунтовне розкриття прототипу - історії питання. Саме таке розкриття у формі огляду літературних джерел дає змогу виявити ознаки, що відрізняють пропоноване рішення від існуючих. Відсутність аспектації при виконанні дипломної роботи означає, що її автор просто не знає належним чином предмета дослідження, а виконувана робота буде носити не творчий характер, а механічне переписування (повторення) вже відомих положень.
Зміст дипломної роботи визначається її темою і визначається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми, студент самостійно, або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.
План дипломної роботи повинен містити: вступну частину; три розділи: діагностичний (характеристика і аналіз об’єкта досліджень), теоретико-методологічний, аналітико-проектний, кожен з яких має містити не менш як три параграфи; висновки; список літератури та додатки.
Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми дипломної роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. Крім того, в цій частині роботи слід чітко визначити мету й завдання роботи (спираючись на план), предмет, об'єкт дослідження. Далі слід зазначити використовувані методи та інформаційні джерела дослідження.
Обсяг вступу не повинен перевищувати 4-5 сторінок.
Перший розділ, діагностичний, містить декілька параграфів. Стисла характеристика об'єкта дослідження: власність, організаційно-правова форма, галузева приналежність; коли і ким засновано, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, складів, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за звітний період (3-5 років): чисельність працюючих, схема структури апарату управління з коментарем, аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів із застосування методів оцінки стратегічних позицій підприємства (SWOT-, РЕSТЕR-, РАRЕТО-, АВС- аналізів) та інших аналітичних інструментів.
Бажано основні результати діяльності об’єкта дослідження за минулі роки навести у формі узагальненої таблиці.
Даний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до третього, і розкривати завдання подальших досліджень.
Розкриваючи економічний механізм підприємства належить:
вичерпно подавати характеристику майново-правового статусу об’єкта дослідження (юридична особа, відокремлений територіально чи госпрозрахунково, ступінь господарської самостійності, установчий документ: статут, положення, тощо);
відображати структуру власників майна (акції держави, приватних осіб, резидентів та нерезидентів, тощо).
Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.
Для виконання розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.
Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.
Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.
Останній параграф розділу повинен містити інформацію про особливості організації охорони праці на підприємстві. Даний пункт має містити короткий аналіз потенційних небезпек досліджуваного об’єкта, можливостей негативного впливу його на оточуюче природне середовище.
Обсяг першого розділу - у межах 30-35 сторінок.
Другий розділ, теоретико-методологічний, має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.
У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.
Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження. Методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.
Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.
Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 25 сторінок.
Аналітико-проектний, третій розділ, повинен поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.
Характеристика ... (предмету дослідження) на…(о6'єкті дослідження). Сучасний стан… (предмету дослідження) на (об'єкті дослідження). Дослідження…(предмету) на…(об'єкті дослідження).
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції та створити базу для виявлення невикористаних резервів.
Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.
Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.
Аналіз обов'язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередніх розділах.
Завданням
проектної частини є розробка конкретних
рекомендацій, пропозицій, моделей
управління параметрами розвитку та
діяльності організації на базі основних
теоретичних положень, методичних
підходів, методичного інструментарію,
що викладені у другому розділі, а також
висновків проведеного у першому розділі
дослідження.
У цій частині наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та діагностичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.
Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і, як наслідок, висновків з аналізу, який проведено у першому та третьому розділах, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.
Обсяг третього розділу має становити до 40 сторінок.
Висновки, що наводяться в кінці дипломної роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках можуть з'явитися пропозиції, які не були розглянуті у третьому розділі.
Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 6-7 сторінок.
Проведення наукового пошуку (а дипломна робота належить до цієї категорії робіт) на високому рівні вимагає належного професіоналізму, моральної відповідальності, тобто дотримання певних моральних принципів - наукова сумлінність, чесність, об'єктивність, відданість істині, власна компетентність тощо.
Точність фактичного матеріалу - основа дипломної роботи, і в цьому відношенні допускається навіть деякий педантизм - зайва скрупульозність у викладенні фактів. Несерйозне ставлення до фактографічного матеріалу може призвести до втрати авторитету дипломника.
При відборі фактів треба бути об'єктивним. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити чи знайти їм практичне застосування.
Вірогідність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, що підтверджується при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і вірогідності факту. Це означає, що не можна використовувати неперевірені факти. Вірогідність фактів значною мірою визначається вірогідністю першоджерел, їх цільовим призначенням та характером інформації. Найбільшою вірогідністю завжди характеризуються офіційні видання.
Особливою формою фактичного матеріалу є цитати, які органічно вплітаються в текст дипломної роботи, складаючи невід'ємну частину аналізованого матеріалу. Цитати можуть використовуватись для підтвердження окремих положень, для формування певних систем доказів чи об'єктивних характеристик явищ. При використанні цитат їх текст повинен обов'язково підтверджуватись посиланням на автора тексту з повним описом джерела.
Поряд з прямим цитуванням часто звертаються до переказу тексту першоджерела. В цьому випадку дуже важливо точно передати зміст, не перекручуючи першоджерела. Посилання на першоджерела в таких випадках також є обов'язковим. Тут доречно буде нагадати про плагіат, або запозичення чужих ідей, висловлювань, фактів тощо та видавання їх за свої власні.
Дуже важливою вимогою до написання дипломної роботи є стиль її викладу, під яким розуміють сукупність лексичних, фразеологічних, морфологічних, синтаксичних, орфоепічних та акцентуаційних засобів, що використовуються для реалізації функції мови.
При виконанні дипломної роботи використовують науковий стиль, який виконує функцію пізнавально-інформативну, що доповнюється функцією доказовості. Основними функціями наукового стилю є обслуговування потреб науки, навчання та освіти.
Для характеристики особливостей наукового стилю виділяють такі рівні: лексичний, морфологічний, синтаксичний та структурний.
Провідною та постійною ознакою лексичного рівня є термінологічність, тобто наявність термінологічної лексики та фразеології. При цьому загальновживані слова у науковому стилі набувають узагальненого значення. Широко використовується літературно-книжна лексика. Використання спеціальних термінів дає змогу в короткій та економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики різних фактів, понять, процесів, явищ. При цьому треба пам’ятати, що науковий термін - не просто слово, а вираз суті даного явища, тому потрібно дуже уважно вибирати наукові терміни та визначення. Не можна змішувати в одному тексті різну термінологію, пам'ятаючи, що кожна наука має свою, притаманну тільки їй термінологічну систему.
Не можна також вживати замість прийнятих в даній науці термінів професіоналізми. Професіоналізми - це не встановлені визначення наукових понять, а умовні, значною мірою диференційовані назви реалій, що використовуються в середовищі вузьких спеціалістів і зрозумілі тільки їм. Це своєрідний жаргон, в основі якого можуть лежати побутові уявлення про наукові поняття.
Характеризуючи морфологічний рівень, потрібно зазначити, що однією з особливостей наукового стилю є узагальнене, абстрактне "позачасове" вживання дієслівної категорії часу, дієслово визначає дію і стан як властиві предметам постійні ознаки.
Час представлений найбільше теперішнім постійної дії, що позначає її безперервність, або абстрактним теперішнім, наприклад, "вважають", "можуть бути" і т.п.
Визначальною особливістю є вживання першої особи множини теперішнього часу для підкреслення скромності автора та залучення читача до спільних з ним дій, наприклад, "обґрунтуємо", "ми вважаємо" і т.п.
В наукових текстах, зокрема в дипломних роботах, повинні переважати дієслова неособової форми недоконаного та доконаного видів. Неособова форма недоконаного виду використовується для творення складних форм часу, оскільки переважно йдеться про розвиток чогось, наприклад "буде проведено". Неособова форма доконаного виду використовується для окреслення стану чогось, наприклад: "запропоновано".
Однією з особливостей наукового стилю є відсутність особового займенника "я". При виконанні дипломної роботи потрібно вживати вказівні займенники "цей", "той", "такий" та займенникові слова "даний", "відомий", "відповідний''. Вони забезпечують зв'язність логічного викладу думки.
Для дипломної роботі (наукового стилю загалом) повинні бути характерними типові сполучники та відносні слова: "відповідно до того, що"; "після того, як"; "незалежно від того, що", а також часті парні конструкції з відповідними сполучниками.
Особливістю дипломної роботи повинна бути відсутність експресії. Домінуючою формою оцінки повинна бути констатація ознак, притаманних певному слову, що визначається. Тому більшість прикметників повинна бути частиною термінологічних виразів.
Синтаксичний рівень пов'язаний із особливостями побудови речень, які нерідко є великими та складними. Студент повинен пам'ятати, що використання складнопідрядних, складносупідрядних та складносурядних речень є нормальним явищем. Це пов'язано з тим, що при складній аргументації, при виявленні причинно-наслідкових зв'язків обійтись без однорідних членів речення, відокремлених слів, зворотів, вставних словосполучень просто неможливо.
Письмова наукова мова має і чисто стилістичні особливості, що пов'язано з об'єктивністю викладу матеріалу. Тому виправданою в тексті дипломної роботи є наявність різних вставних слів. Наприклад: "очевидно", "звичайно", "переважно" тощо та усталених словосполучень: "має (мають) місце", "снує думка", "виходячи з", "якщо правильно (справді) ..., то", "хай (припустимо)..., тоді (в такому разі)" і т. ін.
Дипломна робота повинна відповідати і вимогам структурного рівня, оскільки вона містить певним чином оформлені аргументи для обґрунтування положень, висунутих дипломником. Це не тільки словесно оформлені дипломником власні міркування і спостереження, але й різні формули, рівняння, таблиці, цитати, ілюстрації, посилання, виноски та ін. Ці елементи оформляються за загальноприйнятими вимогами.