- •Лабораторна робота № 45 визначення індукції магнітного поля за допомогою терезів ампера
- •1. Магнітне поле. Індукція магнітного поля . Силові лінії магнітного поля. Потік вектора індукції магнітного поля (магнітний потік).
- •2. Дія магнітного поля на провідник з струмом. Сила ампера
- •3. Терези ампера та методика визначення індукції магнітного поля
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 46 визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •1. Магнітне поле та його характеристики
- •2. Елементи земного магнетизму
- •3. Методика експериментального визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •4. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №47. Визначення питомого заряду електрона
- •1. Магнітне поле. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила лоренца
- •2. Рух заряджених частинок в магнітному полі.
- •3. Практичне значення руху заряджених частинок в магнітному полі
- •4. Методика експериментального визначененя питомого заряду електрона
- •5. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №49 визначення точки кюрі феромагнетиків
- •2. Діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики
- •3. Природа феромагнетизму
- •4. Точка кюрі для феромагнетиків. Фазовий перехід іі роду
- •5. Експериментальне визначення точки кюрі феромагнетиків
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •3. Природа феромагнетизму. Намагніченість феромагнетиків. Крива намагнічення
- •4. Магнітний гістерезис. Петля гістерезису
- •5. Методика експериментального методу зняття петлі гістерезису за допомогою осцилографа
- •6. Послідовність виконання роботи
- •7. Розрахунок залишкового намагнічення та коерцитивної сили досліджуваного феромагнетика
- •8. Додаткове завдання: визначення магнітної проникності досліджуваного феромагнетика
- •9. Застосування феромагнітних матеріалів
- •Лабораторна робота № 53 вивчення роботи релаксаційного генератора
- •1. Поняття про релаксаційні коливання.
- •2. Струм в газах. Види газових розрядів.
- •3. Релаксаційний генератор на неоновій лампі.
- •4. Принцип експериментального методу.
- •5. Оцінка похибок експерименту.
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •7. Додаткове завдання 1.
- •8. Додаткове завдання 2.
- •Лабораторна робота № 54 визначення індуктивності соленоїда та ємності конденсатора методом вимірювання їх реактивних опорів у колі змінного струму
- •1. Змінний електричний струм
- •2. Активний опір в колі змінного струму
- •4. Індуктивність у колі змінного струму
- •5. Активний опір, індуктивність та ємність у колі змінного струму
- •6. Принцип експериментального визначення ємності конденсатора методом вимірювання його реактивного опору.
- •7. Визначення індуктивності соленоїда
- •8. Похибки методу
- •9. Послідовність виконання роботи
- •9. Приклади технічного застосування індуктивного та ємнісного опорів.
- •10. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 55 вивчення резонансу в електричному коливальному контурі
- •1. Електричний коливальний контур. Вільні незатухаючі коливання
- •2. Вільні затухаючі коливання в контурі
- •3. Вимушені коливання в контурі. Явище резонансу
- •4. Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 60 визначення довжини електромагнітної хвилі за допомогою двопровідної лінії
- •1. Основи теорії максвелла
- •2. Електромагнітні хвилі.
- •3. Стояча електромагнітна хвиля.
- •4. Експериментальне дослідження стоячих електромагнітних хвиль.
- •5. Послідовність виконання лабораторної роботи.
- •6 .Випромінювання і прийом електромагнітних хвиль. Передача інформації за допомогою електромагнітних хвиль.
- •Контрольні питання.
- •Перелік використаних джерел
7. Визначення індуктивності соленоїда
Ідею вимірювання реактивних опорів використовують для визначення індуктивності різноманітних соленоїдів, обмоток, контурів і т.п.
Так, якщо в колі змінного струму маємо котушку індуктивності, активний опір обмотки якої становить R, то закон Ома для повного кола матиме вигляд (54.30), звідки отримаємо формули (54.31) та (54.32) для розрахунку шуканої індуктивності L.
(54.30)
(54.31)
(54.32)
На основі даного експериментального методу можна визначити магнітну проникність речовини1 μ, яка знаходиться в соленоїді (магнітна проникність осердя). Дійсно, індуктивність соленоїда L визначається співвідношенням (54.33),
, (54.33)
де μ0 – магнітна стала, яка дорівнює 4π10-7 Гн/м n – кількість витків на одиницю довжини соленоїда S – площа його поперечного перерізу μ – магнітна проникність середовища (в даному випадку – магнітна проникність осердя, яке знаходиться в соленоїді). Вимірявши індуктивність L0 соленоїда у відсутності осердя (μ = 1, як для повітря), а потім – індуктивність цього соленоїда L з осердям, визначимо магнітну проникність матеріалу цього осердя за формулою (54.34). (Ця формула випливає з порівняння співвідношень L = μμ0n2ІS та L0 = μ0n2IS.)
(54.34)
8. Похибки методу
Згідно з робочими формулами (54.29), (54.31), (54.32) визначення ємності конденсатора та індуктивності соленоїда вимагає вимірювання ефективних значень сил струмів та напруг, а також частоти ν струму. Вплив похибки кожного вимірювання на кінцевий результат можна оцінити з формули похибок. Нагадаємо, що для цього 1) робочу формулу логарифмують при натуральній основі 2) отриманий вираз диференціюють 3) заміняють знаки диференціала “d” на знак абсолютної похибки вимірювання “Δ” і враховують правило складання похибок. Провівши такі математичні операції, будемо мати формулу (54.35) для відносної похибки ємності, а для індуктивності – формулу (54.36).
(54.35)
(54.36)
Абсолютні похибки сили струму та напруги можна визначити через класи точності відповідних електровимірювальних приладів. У даній роботі джерелом змінного струму є електромережа промислової частоти ν = 50 Гц, де Δν= ± 0,5 Гц. Що стосується похибки числа π, то взявшиπ= 3,14 ,Δπ= ±0,005. Виконання роботи не вимагає окремого вимірювання активного опору обмотки соленоїда. На лабораторному стенді вказані величиниRта ΔR.
9. Послідовність виконання роботи
На лабораторному стенді розташовані всі прилади, які необхідні для виконання лабораторної роботиамперметр, вольтметр, реостат для регулювання струму, конденсатори, котушка індуктивності (соленоїда), феромагнітне осердя. Джерелом струму є електромережа промислової частоти, тому виконання роботи вимагає особливого дотримання правил техніки безпеки.
ЗАВДАННЯ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ЄМНОСТІ КОНДЕНСАТОРА
1. При вимкненому джерелі струму зібрати електричне коло згідно схеми рис. 54.9. Реостат вивести на максимальний опір. Спочатку проводять вимірювання однієї ємності, наприклад С1.
Ввімкнути джерело струму і за допомогою реостата встановити максимально допустимі покази амперметра і вольтметра, які забезпечать найменшу відносну похибку вимірювань. Дані занести в таблицю 54.1.
2. Вимкнути джерело струму. Розрядити конденсатор С1і провести його заміну на конденсаторС2. Потім, як і в попередньому випадку, виконати необхідні вимірювання струму і напруги.
3. Провести аналогічні вимірювання при паралельному і послідовному з’єднанні конденсаторів. Дані занести в таблицю 54.1.
Таблиця 54.1.
Конденсатор |
І, А |
І, А |
U, B |
U, B |
C, мкФ |
С/С |
С,мкФ |
С1 |
|
|
|
|
|
|
|
С2 |
|
|
|
|
|
|
|
Паралельне з’єднання |
|
|
|
|
|
|
|
Послідовне з’єднання |
|
|
|
|
|
|
|
За формулою (54.29) підрахувати ємності С1іС2, а також ємності при їх паралельному і послідовному з’єднаннях. Зіставивши експериментальні дані з розрахунковими значеннями загальної ємності при паралельному (54.37) і послідовному (54.38) з’єднаннях.
(54.37)
(54.38)
Провести розрахунок похибок за формулою (54.35).
ЗАВДАННЯ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ІНДУКТИВНОСТІ СОЛЕНОЇДА І ВПЛИВ НА ЙОГО ІНДУКТИВНІСТЬ ФЕРОМАГНІТНОГО ОСЕРДЯ
1.При вимкненому джерелі струму скласти електричне коло згідно схеми рис.54.10.
2. Ввімкнути джерело змінного струму і за допомогою реостата встановити
максимально допустимі покази амперметра і вольтметра. Дані занести в таблицю 54.2.
3. Ввести в отвір соленоїда залізне (або феритове) осердя. В таблицю 54.2 занести нові значення струму і напруги.
4. За формулою (54.32) підрахувати індуктивність соленоїда без осердя та з осердям.
5. Магнітну проникність осердя визначають за формулою ( 54.34 ).
6. Похибки розраховують за відповідною формулою похибок (54.18). Всі результати розрахунків заносять в таблицю 54.2.
Таблиця 54.2.
Соленоїд |
І, А |
I, A |
U, B |
U, B |
, Гц |
, Гц |
R, Ом |
R, Ом |
L, Гн |
L, Гн |
| |
без осердя |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з осердям |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|