- •Лабораторна робота № 45 визначення індукції магнітного поля за допомогою терезів ампера
- •1. Магнітне поле. Індукція магнітного поля . Силові лінії магнітного поля. Потік вектора індукції магнітного поля (магнітний потік).
- •2. Дія магнітного поля на провідник з струмом. Сила ампера
- •3. Терези ампера та методика визначення індукції магнітного поля
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 46 визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •1. Магнітне поле та його характеристики
- •2. Елементи земного магнетизму
- •3. Методика експериментального визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •4. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №47. Визначення питомого заряду електрона
- •1. Магнітне поле. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила лоренца
- •2. Рух заряджених частинок в магнітному полі.
- •3. Практичне значення руху заряджених частинок в магнітному полі
- •4. Методика експериментального визначененя питомого заряду електрона
- •5. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №49 визначення точки кюрі феромагнетиків
- •2. Діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики
- •3. Природа феромагнетизму
- •4. Точка кюрі для феромагнетиків. Фазовий перехід іі роду
- •5. Експериментальне визначення точки кюрі феромагнетиків
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •3. Природа феромагнетизму. Намагніченість феромагнетиків. Крива намагнічення
- •4. Магнітний гістерезис. Петля гістерезису
- •5. Методика експериментального методу зняття петлі гістерезису за допомогою осцилографа
- •6. Послідовність виконання роботи
- •7. Розрахунок залишкового намагнічення та коерцитивної сили досліджуваного феромагнетика
- •8. Додаткове завдання: визначення магнітної проникності досліджуваного феромагнетика
- •9. Застосування феромагнітних матеріалів
- •Лабораторна робота № 53 вивчення роботи релаксаційного генератора
- •1. Поняття про релаксаційні коливання.
- •2. Струм в газах. Види газових розрядів.
- •3. Релаксаційний генератор на неоновій лампі.
- •4. Принцип експериментального методу.
- •5. Оцінка похибок експерименту.
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •7. Додаткове завдання 1.
- •8. Додаткове завдання 2.
- •Лабораторна робота № 54 визначення індуктивності соленоїда та ємності конденсатора методом вимірювання їх реактивних опорів у колі змінного струму
- •1. Змінний електричний струм
- •2. Активний опір в колі змінного струму
- •4. Індуктивність у колі змінного струму
- •5. Активний опір, індуктивність та ємність у колі змінного струму
- •6. Принцип експериментального визначення ємності конденсатора методом вимірювання його реактивного опору.
- •7. Визначення індуктивності соленоїда
- •8. Похибки методу
- •9. Послідовність виконання роботи
- •9. Приклади технічного застосування індуктивного та ємнісного опорів.
- •10. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 55 вивчення резонансу в електричному коливальному контурі
- •1. Електричний коливальний контур. Вільні незатухаючі коливання
- •2. Вільні затухаючі коливання в контурі
- •3. Вимушені коливання в контурі. Явище резонансу
- •4. Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 60 визначення довжини електромагнітної хвилі за допомогою двопровідної лінії
- •1. Основи теорії максвелла
- •2. Електромагнітні хвилі.
- •3. Стояча електромагнітна хвиля.
- •4. Експериментальне дослідження стоячих електромагнітних хвиль.
- •5. Послідовність виконання лабораторної роботи.
- •6 .Випромінювання і прийом електромагнітних хвиль. Передача інформації за допомогою електромагнітних хвиль.
- •Контрольні питання.
- •Перелік використаних джерел
Лабораторна робота №49 визначення точки кюрі феромагнетиків
МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з основними властивостями феромагнетиків та освоїти методику експериментального визначення точки Кюрі.
ПРИЛАДИ: досліджуваний феромагнетик, нагрівач, джерело змінного струму, термопара, мікровольтметр.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Питання магнітних властивостей речовин мають велике практичне значення. Так, в останній час широкого застосування набули штучні напівпровідники магнітні матеріали – ферити. Феритні матеріали застосовують в магнітних стрічках та дисках для магнітного запису інформації. Феритні осердя використовують у високочастотній техніці. Разом з тим, феромагнітні матеріали можуть втратити свої особливі магнітні властивості при температурі, яка називається точкою Кюрі (в честь французького фізика П. Кюрі, який вивчав це явище). Тому визначення точки Кюрі набуває значного практичного значення. Щоб зрозуміти питання, пов'язані з точкою Кюрі та з методикою її визначення доцільно розглянути короткий виклад теорії феромагнетизму.
1.НАМАГНІЧЕНІСТЬ РЕЧОВИНИ (ВЕКТОР НАМАГНІЧЕННЯ). МАГНІТНА СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ І МАГНІТНА ПРОНИКНІСТЬ РЕЧОВИНИ.
Вперше гіпотезу про природу магнетизму в речовинах висунув Ампер. Він допустив, що всередині речовини циркулюють молекулярні струми, які створюють магнітні поля. Кожен такий струм володіє магнітним моментом (49.1), який дорівнює добутку сили струмуІ на площу S контуру, вздовж якого тече даний струм. Напрям вектора визначається за правилом свердлика (рис.49.1).
. (49.1)
Якщо речовина не намагнічена, то сумарний магнітний момент молекулярних струмів дорівнює нулю. Під дією зовнішнього магнітного поля магнітні моменти молекул набувають переважної орієнтації і тим самим речовина намагнічується. Характеристикою намагніченості речовини є відношення сумарного магнітного моменту окремих молекул; до об'ємуVречовини (49.2). Таке відношення називається намагніченістю або вектором намагніченості.
. (49.2)
Гіпотеза Ампера про молекулярні струми виявилась близькою до дійсності. Тепер ми знаємо, що електрон який обертається навколо ядра атома еквівалентний коловому струму і створює магнітне поле.. Магнітний момент електрона, що обертається навколо ядра атома, називається орбітальним магнітним моментом. Крім орбітального магнітного моменту електрон володіє ще власним магнітним моментом, який отримав назву спінового магнітного моменту1. Магнітними моментами володіють і ядра атомів, але їх вклад в магнітні властивості речовини надзвичайно малий. Тому магнітні властивості речовини визначаються орбітальними і спіновими магнітними моментами електронів.
(49.3)
(49.4)
(49.5)
В слабких магнітних полях намагніченість речовини пропорційна напруженості магнітного поля2(49.3), де(грецька буква “хі”) безрозмірна величина, яка називаєтьсямагнітною сприйнятливістю. Якщо ж порівняти індукцію магнітного поляв речовині3з індукцієюВ0намагнічуючого поля у вакуумі, то відношення (49.4) даємагнітну проникність речовини. Зв'язок між магнітною проникністю і магнітною сприйнятливістю речовини визначається співвідношенням (49.5).